БПЛА та папери
Вся країна говорить про безпілотники, вся країна збирає гроші на безпілотники, вся країна згодна, що безпілотників мусить бути більше й більше. Але гірка іронія долі – безпілотники не літають самі по собі. Вони також потребують пілотів – зовнішніх. Пілотів у ЗСУ готують на спеціальних школах.
За логікою, після обіцянки Зеленського про мільйон дронів для ЗСУ школам, що готують пілотів мусить бути створений режим максимального сприяння, аби пілотів вони випускали більше й більше. І не просто, а пілотів готових по максимуму до всіх несподіванок фронту. Згодні?
Так от в реальності все з точністю до навпаки. Про це мені неодноразово розповідали оператори БПЛА. Причому досить емоційно і в дійових особах. Бо в людей, які бачать діяльність шкіл БПЛА зсередини, все більше складається враження, що відбувається організований саботаж підготовки пілотів. Робиться він під благовидним приводом – перевірки занять і відповідності документообігу встановленим нормам.
Трагізм ситуації ось в чому. За існуючими правилами інструктор, аби навчати пілотів, мусить вести купу документів. Проте після повномасштабного вторгнення питання документообігу не те щоби забули взагалі, але інструкторам ними не набридали. Проте.
Приблизно в той самий час, коли в журналі “Economist” вийшло відоме есе тодішнього головкома генерала Залужного, командування ніби зірвалося з ланцюга. Перевірки на заняття почали приїздити кожного дня. Відповідно інструкторів це відверто злить.
Бо головне, що цікавить перевірки, – це… наявність на руках в інструкторів визначеного наказами переліку документів. Навіть жарт з’явився: «Ніхто не помітить, якщо ми на польоти приїдемо без літака, але не простять, якщо ми забудемо якусь відомість».
Відтоді ця катівня не слабшає. Інструктори і викладачі зараз бігають заморені, мов загнані коні. Для навчання пілотів на кожний БПЛА пишеться програма навчання. Виходячи з програми, формується розклад, в якому має бути певна кількість тем занять. На кожну таку тему (!) за правилами має існувати окрема методичка, яку інструктор мусить мати на руках. Проте багато типів безпілотників до війни у ЗСУ не використовувалися, і тому методичної літератури для них не було. Звідки її брати?
Перевірки це не цікавить. Начальник сказав треба! Інакше ж бджоли без папірця не літають.
Хлопці розповідають, що писати всі ці методички доводиться самим інструкторам і викладачам. Паралельно з навчанням. Для розуміння, весь набір методичної літератури для курсу підготовки на БПЛА займає повну офісну теку-сегрегатор – під сотню методичок. Але й це не межа. За вимогами командування, починаючи заняття, інструктор мусить мати журнал підготовки (його заповнюють щодня), методичку, план занять, розклад занять і відомість інструктажу по техніці безпеки. Якщо група виїздить на польоти на полігон, до цієї макулатури додається ще три найменування документів. А якщо під час занять приймаються нормативи – плюс ще два.
І це не торкаємося прийняття проміжних і підсумкових іспитів – там мусить бути своя методичка (на кожен іспит), план проведення іспиту, оціночна відомість, схема на кожну польотну вправу, зразки тестових завдань тощо.
Не складно уявити, що коли інструктори-військові розповідають про це інструкторам-цивільним (з фірм-виробників), у цивільних волосся дибки встає. Там такої бюрократії немає й близько. Цивільні відверто цікавляться: «Коли ж ви людей навчаєте?»
Ви сильно помиляєтеся, якщо думаєте, що весь це перелік макулатури можна один раз зробити і забути. Турботливе командування регулярно вносить в документи зміни, тож документи доводиться весь час переписувати. А ще з’являються нові й нові найменування документів.
Очевидно, в таких умовах до кожної групи інструкторів потрібна ціла канцелярія. І по факту вона з’явилася. Навчання пілотів повністю згрузили на інструкторів-сержантів, бо офіцери-викладачі займаються одними лише паперами. Коли офіцери не встигають, знову таки підключаються інструктори. Звісно, виникає питання: кому і навіщо потрібна така бюрократія, в той час як Україна втрачає території і має проблеми з мобілізацією?
Правда така. Протягом останніх півроку не те що не сталося прискорення підготовки фахівців із БПЛА. Навпаки, інструктори з трудом підтримують попередній ритм. Бо паперами їх бомбардують все більше й більше.
Доречне питання: що це? По факту це відвертий і неприхований саботаж, що підриває обороноздатність України. З усіма похідними.
Чомусь дуже сумно….
