Як вони «рятували» армію
227. Стільки депутатів із «слуг», уламків опзж, васальних груп і, на жаль, 2 з «Батьківщини» проголосували за скасування права військовослужбовців на звільнення після 36 місяців служби.
Усі розмови про те, що вони так рятували армію, – пусті.
По-перше, норма про 36 місяців містилась і в урядовому проєкті. Чим тоді думали, що зараз офіс мав «рятувати армію»?
По-друге, в профільному комітеті було напрацьовано кілька варіантів цілком притомних компромісів. Наприклад, звільняти залежно від часу, проведеного в зоні бойових дій («під б/ркою»). Так було би цілком реально встигнути мобілізувати і, головне, навчити і забезпечити всім необхідним зміну.
По-третє, війна – це не «математика», як кажуть деякі циніки (здебільшого далекі від фронту). Це мистецтво обдурити ворога, знайти спосіб завдати йому найбільших втрат, зберігши своїх. Не «померти за країну», а «повбивати за країну», як учив Наполеон.
І в цьому контексті виглядає геть нездорово озвучена речником МО перспектива, що закон про демобілізацію і ротації розроблятимуть… аж 8 місяців.
Лайфхак. Корисне. Вчора «Європейська Солідарність» уже зареєструвала проєкт №11162 якраз про звільнення військовослужбовців. Беріть за основу, «враховуйте сценарії», чи що вам там потрібно, – і давайте разом дамо військовим перспективу і мотивацію.
… але закінчу все ж на сумному.
Мене часто питають, чому ми там досі не зігнали 230-240 депутатів у нову коаліцію і не скасували сваволю менеджерів.
Доповідаю. Матеріал дістався складний. Надто… обережний.
От сьогодні один «слуга» цілком притомний, патріотичний, професійний у своїй сфері (це в них рідкість) навіщось почав кричати, що наші вимоги про звільнення військових – це «гірше УНР». За цією логікою, винниченки сидять прямо на Банковій/Грушевського, бо ідея ж із первинного тексту…
Ну та Бог із ним. Йому все пояснили, запал у нього швидко вичерпався (ну, або начальство відвернулось, і праведний гнів став непотрібним).
Але з такими підходами шлях до уряду єдності та порятунку неблизький.
А московський бульдозер повзе…
Усі процеси мають пояснення. Але популісти не договорюють. Чому вчора було мало депутатів під час обговорення змін до мобілізаційного закону?
Текст затвердили в ОП і підтримувати поправки Офісом було заборонено правлячій партії Слуга Народу. Тому вони пішли з зали ВР майже у повному складі. У такій ситуації жодна з понад 4 тисяч поправок пройти не мала шансу. І не пройшла. Бо більшість голосів лише у Слуг. Депутати інших фракцій озвучували власні поправки лише для того, щоб виборці бачили, що їхнім обранцям не байдуже. Вони також знали, що жодного шансу на підтримку поправок немає, бо немає Слуг.
Я теж так робив. Цей закон – повна відповідальність президента і його більшості. Але він намагається зробити все, щоб ніхто про це не здогадався, і не відповідати за жодну помилку.
Тому у всіх опитуваннях, коли бачу вимір довіри до президента, кабміну, парламенту, розумію, що це велика маніпуляція. У нас є Зеленський з його партією, яка контролює ВР і кабмін. А є інші опозиційні сили, які принаймні можуть озвучувати проблеми і сподіватися, що Зеленський з його більшістю у ВР і кабміном щось почують.
Таким був вибір українців, так працює демократія, яка завжди під загрозою.
Рада ухвалила закон про мобілізацію з нормою, яка по суті закріпачує військових до кінця війни.
Нам не вдалося збити поправку, якою вилучили термін можливості припинення військової служби під час воєнного стану (демобілізацію).
За неї проголосували слуги, ОПЗЖ, групи-милиці та найбільший удар – 2 голоси від Батьківщини, які стали вирішальними для знищення норми про можливість демобілізації.
Дорогі захисники і захисниці, ось прізвища усіх тих депутатів, які проголосували ЗА те, щоб не дати вам можливості мати зрозумілий термін закінчення служби під час дії воєнного стану.
