Вісті з фронтів. 12.03.2024
Олександр Коваленко / Інформаційний спротив
Найближчим часом Часів Яр стане однією з основних тем для зведень і оглядів, оскільки для росіян після окупації Авдіївки цей напрямок, а також Куп’янськ, стають найбільш пріоритетними. Не менш важливими, але все ж таки дещо другорядними поки що залишаються лінія 0532 Мар’їнка-Вугледар та Запорізька область з Роботинським виступом.
Що ж до Часового Яру, то це не тільки транспортний вузол у районі та вихід на Костянтинівку, а й домінуюча висота. Домінуюча у регіоні, а не окремо взятої локації.
Часів Яр знаходиться в зоні відповідальності групи військ «Південь». Станом на сьогодні у складі ГВ «Південь» є:
Особовий склад – близько 110 тис. тіл;
Танки – близько 400;
ББМ – 1600;
Стволова артилерія – 1 150;
РСЗВ – близько 300.
У даний час РОВ створюють умови для підготовки більш інтенсивних наступальних дій на Часів Яр. У комплекс створюваних умов входять:
- захоплення сіл Богданівка для виходу на Калинівку, перерізання траси 0506 та створення тиску на Часів Яр із півночі. Тут задіяні підрозділи 299-го та 331-го ПДП 98-ї ВДД;
- захоплення Івановського для охоплення Часового Яру по 0504 з півдня та виходу на Ступочки. Тут основна ударна роль відведена 11 ОДШБр, а також 217-го ПДП 98 ВДД та 102-го МСП 150 МСД 8 ОВА. Про те, яку роль для ВДВ зараз грає 11 ОДШБр, я писав раніше і пояснював, чому за будь-яку ціну, але вони мають захопити Іванівське;
- захоплення Кліщіївки та Андріївки для створення буфера безпеки для південного флангу. Тут в основному оперують підрозділи 3 АК, зокрема 1008-й та 1194-й МСП ТрВ 6-ї МСД.
Крім задіяних РОВ у даному районі підрозділів 2 і 3 АК, а також регулярної десантури, біля Часового Яру оперує “Добровольчий штурмовий корпус” (ДШК).
За локаціями:
– У районі Богданівки росіянам не вдається зачепитися за село. Максимум, що їм вдавалося, – зайти до його східної частини, звідки їх швидко вибивали. Сама по собі Богданівка дуже непроста, з точки зору захоплення та просування, за рахунок складного ландшафту низини та ґрунтів.
– Іванівське – тут набагато складніше. Для командування ВДВ важливо показати, що централізація управління дає свої плоди, тому вони всю бригаду готові покласти, але село взяти. До того ж на село від Бахмута йде пряма траса 0504, та, взагалі, те, що за рік після окупації міста вони не змогли подолати півтора кілометри для захоплення села, – це морок та ганьба. Але факт залишається фактом, що близько 30% села контролюються СОУ, в іншому – гойдалка.
– Дуже жорсткий пресинг на Кліщіївку та Андріївку, але суттєвих успіхів РОВ поки що тут не мають.
Загалом, процес каталізації наступу на Часів Яр безпосередньо залежить від захоплення вищезгаданих сіл. Також важливим фактором є і так званий виборчий процес на росії. Після завершення “виборів” і проведення мобілізації на другу половину 2024 року очікується пік наступу на Часів Яр. До того росіяни мають 3-4 місяці для створення всіх необхідних умов для цього наступу.
Колаж: 24 канал
