Вісті з фронтів. 11.03.2024
Сьогодні про певні перспективи.
Очевидно, у передбаченні подій весняно-літньої кампанії 2024 року стратегічне військове командування зи-си ри-фи вирішує цілий комплекс стратегічних завдань. Одним із таких, причому найважливіших, як на його думку, є формування так званих “стратегічних резервів”. В рамках цього завдання на окупованих українських територіях і території самої ри-фи триває формування та розгортання цілого ряду нових частин, з’єднань і об’єднань її збройних сил.
Тож було би досить доречним більш уважно придивитись до цього процесу й хоча б приблизно уявити собі – з чим і ким доведеться стикнутися нашому війську у подальшому.
Перш, ніж ми розглянемо один конкретний приклад, треба зробити певні зауваження, так би мовити, загального характеру.
Зауваження перше.
Розглядаючи та оцінюючи перспективи розгортання російських стратегічних резервів, треба мати на увазі один вагомий фактор, який буде вирішальним чином впливати на їх якість і обсяг – ймовірність проведення\не проведення чергового етапу мобілізації на ри-фи.
Як на мене, краще вважати, що він відбудеться, ніж сподіватися, що його не буде. Звісно, що основні події, у цьому контексті, розгорнуться після “електорального акту” на ри-фи, який запланований на 17 березня, позаяк основний стримуючий його фактор зникне.
Зауваження друге.
Наскільки мені відомо, основний обсяг організаційно-штатних заходів щодо розгортання основної кількості нових військових формувань російським командуванням планується закінчити у період кінець весни – початок літа.
Додавши до цього моменту приблизно 1.5-2 місяці, необхідних на процес оперативного розгортання основних угрупувань військ (УВ) або ударних угрупувань на визначених напрямках, можна сказати, що противник збирається використати основний обсяг своїх стратегічних резервів не пізніше середини-кінця літа нинішнього року.
Зауваження трете.
Коли ви чуєте, що формується (розгортається) та чи інша дивізія, армія чи армійський корпус противника, не треба зразу рвати на собі волосся й голосити про те, що “все пропало”, “їх більше й вони ніколи не скінчаться”.
Граничні покажчики спроможностей російського війська у питаннях мобілізаційного розгортання цілком зрозумілі, піддаються оцінці, а головне, не такі “неосяжні” та “нескінчені”, як це декому здається у нас. Вони цілком граничні та здатні до вичерпання, причому за багатьма параметрами.
Отже, розглянемо на конкретному прикладі.
На базі 21-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) зі складу 2-ї “гвардейской” загальновійськової армії (гв.ЗВА) Центрального воєнного округу (ЦВО) триває формування 27-ї мотострілецької дивізії (мсд).
Як ми пам’ятаємо, головні сили цієї бригади, яка приймала саму активну участь у боях за м. Авдіївка, були виведені противником у резерв з метою їх доукомплектування та відновлення й подальшого використання у атакуючих\штурмових діях на Покровському напрямку.
Очевидно, що на даний момент командування УВ “Центр” може використати безпосередньо у бойових діях на вище вказаному напрямку не більше одного зведеного посиленого мотострілецького батальйону (мсб) зі складу цієї омсбр.
Бригада понесла достатньо відчутні втрати в ході попередніх боїв (хоча й не такі суттєві, як, наприклад, 15-а омсбр чи 114-а омсбр) і на даний момент явно потребує поповнення.
Однак, цілком можливо, що бригада буде у повному складі виведена у базовий район, де її підрозділи й будуть використані для укомплектування 27-ї мсд. Передбачається, що до складу новосформованої мотострілецької дивізії увійдуть:
– 433-й мотострілецький полк (мсп) – формується на “Трьохізбеновському” полігоні (Луганська обл. Україна), термін набуття відповідного рівня боєздатності – 1 квітня нинішнього року, ймовірно, підрозділи 21-ї омсбр будуть переважно використання для укомплектування саме цього полку.
– 506-й мсп – формується на полігоні “Тоцкое”, термін набуття необхідного рівня боєздатності – 1 червня н.р.
– 589-й мсп – формується на поліоне “Тоцкое”, термін готовності – 1 червня н.р.
До складу дивізії також мають увійти:
– 268-й самохідний артилерійський полк (сап);
– 1107-й окремий протитанковий артилерійський дивізіон (оптадн);
– 838-й окремий зенітний ракетний дивізіон (озрдн);
– 907-й окремий розвідувальний батальйон (орб);
– 1614-й окремий інженерно-саперний батальйон (оісб);
– батальйон радіоелектронної боротьби (РЕБ) – номер уточнюється;
– 834-й окремий батальйон зв’язку (обз);
– 140-й окремий батальйон матеріального забезпечення (об МТЗ);
– 341-й окремий медичний батальйон (омедб);
– окрема рота БПЛА.
Що звертає на себе увагу? Ну, я би сказав, зразу пара речей.
– Наприклад, відсутність “штатного” танкового полку в дивізії (очевидно, російське командування вважає, що по танковому батальйону у мотострілецьких полках дивізії цілком їй вистачить для “ударных возможностей” на адекватному рівні).
– Ну, або заміна “штатного” зенітного ракетного полку дивізії окремим зенітним ракетним дивізіоном, що у сенсі забезпечення ППО дивізії явно скажеться не самим кращим чином.
На сьогоднішній день у 21-й омсбр та частинах і підрозділах дивізії, що формується, на обліку знаходиться 1959 одиниць озброєння та військової техніки\ОВТ (це всіх типів і зразків, а також як справних, так і несправних). А потрібно за штатом 6840 одиниць (починаючи з танків і САУ, закінчуючи автомобільним транспортом і спеціальною технікою).
Тобто для того, аби повністю укомплектувати цю дивізію, командуванню противника треба доукомплектувати її частини та підрозділи ще 4881 одиницею ОВТ.
Однак, оцінивши свої потреби та спроможності більш-менш реально, російське командування вирішило, що воно протягом 2024 року таки зможе укомплектувати цю дивізію штатним ОВТ. Але не повністю.
Замість 4881 одиниці вони нібито зможуть поставити 4285 одиниць (це планується зробити з підприємств-виробників ОВТ), що забезпечить 90% укомплектованість цього з’єднання штатним ОВТ (6244 одиниці).
Але, як на мене, навіть ці цілком сміливі плани російського командування щодо формування та розгортання 27-ї мотострілецької дивізії (навіть у її “оптимізованому” вигляді) виглядають, м’яко кажучи, занадто оптимістичними.
Зараз поясню, чому саме…
Щодо цього з’єднання російське командування планує основну масу (до 87%) необхідного йому ОВТ поставити протягом другого-четвертого кварталу нинішнього року, причому за рахунок державного оборонного замовлення (ДОЗ).
Тобто якщо будуть гроші на це у російському бюджеті, а вказана кількість ОВТ, необхідних для укомплектування цієї дивізії, “впишеться” у реальні спроможності підприємств-виробників. А також будуть “додаткові” люди (яких ще треба одягнути, взути, нагодувати), а головне – озброїти та навчити.
За моїми відомостями, у гш зи-си ри-фи вже були вимушені суттєво переглянути терміни формування\розгортання цілого ряду частин і з’єднань через невідповідність його амбіцій щодо нарощування чисельності та обсягів російського війська реальним спроможностям системи його мобілізаційного розгортання, а головне – російського впк забезпечити це “технічно”. Цей “сдвиг по времени” торкнувся майже половини запланованих до формування частин і з’єднань (від 45-50%% відсотків тих, які були включені у плани гому гш зс рф).
Звісно, у відповідні плани можливо записати що завгодно й як завгодно, й, відповідно, “обосновать” пуйлу, яке навіть не в курсі справ про актуальну рознічну ціну морозива в своїй країні, ці сміливі плани…
Але якщо ви при самому великому своєму напруженні більше 350-400 танків на рік не виробляєте, а при цьому зі сторони їх вам також взяти немає звідки, то в такому разі в реальності “штампувати” дивізії (навіть мотострілецькі) ви не можети собі дозволити. Принаймні одномоментно.
І, до речі, 27-а мсд, яка зараз знаходиться у процесі формування, коли значну кількість її частин і підрозділів треба доукомплектовувати ОВТ, як то кажуть, “майже з 0” – достатньо яскрава ілюстрація цієї тези.
Наприклад, її потреба лише в одних танках складає не менше 102 одиниць. При цьому варто пам’ятати, що бажання російських планувальників у тамошньому гш сформувати у 2023 році 4-5 нових танкових батальйонів (по 30 танків в кожному) на новій “матеріальній частині”, причому не зразу, а протягом року, викликало “певне напруження” всієї “танкової промисловості” ри-фи.
А якщо ми візьмемо більш складні (в першу чергу технологічно) системи озброєння, якими необхідно укомплектувати цю дивізію, то стане зрозуміло, що бажання російського гш вже літом н.р. мати чергову “готову до бою” нову повноцінну мотострілецьку дивізію, скажімо так, виглядає занадто оптимістичним.
Ну судіть самі, для повноцінного оснащення частин і підрозділів 27-ї мсд треба не менше 12 одиниць мобільних ПТРК типу “Штурм-С”, принаймні по 6 одиниць ЗРК типу “ТОР-М2” та ЗРГК 2С6 “Тунгуска”. Враховуючи, що треба ще доукомплектовувати вже розгорнуті полки, бригади та дивізії у складі вже діючих угрупувань військ, де рівень оснащеності ОВТ у 30% від потреби вже вважається “високим”, а також той факт, що формується не тільки 27-а мсд, а ще цілий ряд з’єднань і навіть об’єднань, і що все це технологічно складне ОВТ російський ВПК не здатний кліпати десятками одиниць у місяць, цілком можливо дійти до висновку, що амбітні плани російського командування щодо розгортання своїх стратегіних резервів, звичайно, вражають, але виключно до визначеного моменту.
Фото: Генштаб ЗСУ
