Лякалки Майданом-3 абсурдні

Ростислав Павленко

«Смєясь, он дєрзко прєзірал
Чужой зємлі язик і нрави…»

Рядки російського поета Лєрмонтова про загибель «їхнього всього» Пушкіна дуже добре відбивають стан як творців російських розробок «по Украінє», так і місцевих «адаптантів». Їм вдається те, що можна використати і на російському суспільстві. Соціально-«класова» ненависть. Висміювання і приниження. Люмпен-«гумор» і знецінення. Прикладів безліч.

Однак коли беруться за те, чого не розуміють (через цивілізаційний розрив між українським і російським суспільствами), зазнають поразки, попри колосальну перевагу в ресурсах.

Коли ті, хто були по інший бік Майданів 1990, 2004-05, 2013-14, намагаються його змавпувати, спровокувати, чи звинуватити інших у «новому майдані» – ловлять облизня.

Тому марно тягнути феномен Майдану – повстання вільних – чи то для російських розробок, чи то для виправдання узурпації влади і згортання демократії.

Майдан неможливо «організувати». Затямте.

До нього може лише призвести. Влада. Яка губить береги.

Тож не губіть береги, і не треба буде услід за росією лякати «майданом». Для вас же Україна не чужа земля? Правда ж?


Микола Княжицький

Створений Володимиром Зеленським Комітет з питань розвідки при президенті, який очолює Кирило Буданов, знову заявляє про Майдан-3, тепер уже у квітні- червні.

Ці лякалки Майданом-3 абсурдні. Немає зараз в Україні майданних закликів. Жодних майданів зараз не хоче ні суспільство, ні опозиція, ні громадські лідери. Ніхто з відповідальних політиків і громадян не ставить під сумнів повноваження президента і Верховної Ради.

Натомість самі такі заяви поселяють у суспільстві страх, зневіру і невпевненість.

До середини минулого року єдність українців надавала і нам, і нашим друзям оптимізму. Хто її похитнув? Росія? Росія може лише використовувати і роздмухувати помилки українців.

Спочатку протистояння між політичною владою і Генштабом, згодом хаос із мобілізацією і небажання президента брати за неї відповідальність на себе, зараз поширення песимізму і паніки – все це використовує росія, але породжує українська влада!

Та навіть за таких умов українське суспільство проявить мудрість та відповідальність і не буде під впливом помилок влади, які використовує для провокацій агресор, чинити самовбивчі дії.


Ірина Геращенко

В листопаді 2023 року керівництво ВР і лідери парламентських фракцій підписали документ із консолідованою позицією щодо виборів. Вони мають бути демократичними, що неможливо, коли мільйони біженців і сотні тисяч військових не зможуть взяти в них участь, а міжнародні спостерігачі через безпекові загрози не приїдуть в Україну.

Як державники ми зосереджені на допомозі ЗСУ й збереженні України. Це зараз пріоритет для відповідальних політичних сил і всіх українців. Всі кошти бюджету мають іти на Армію, а не на вибори. Тому мій підпис як співголови Європейської Солідарності є під цим документом.

В ньому є інші пункти, зокрема, важливість міжпарламентської дипломатії та багатопартійного плюралізму, в тому числі в ЗМІ.

Правда, влада це порушила на другий день після підписання, заблокувавши виїзд на міжнародні конференції та асамблеї членам «ЄС». Жодних змін немає в редакційній політиці марафону і каналу «Рада», де існує політична цензура.

При цьому пункт про вибори після війни жоден із відповідальних політиків не ставить під сумнів.

У вівторок Комітету з питань розвідки при президенті, який очолює Кирило Буданов, видав заяву, що зовнішні сили готують у квітні-червні Майдан-3.

Здається, розвідка як ніхто має знати, що Майдани неможливо створити ззовні. Завезти і штучно організувати можливо тільки Антимайдан. Майдан – це привілей вільних, пасіонарної частини суспільства. Зараз ці найкращі чоловіки і жінки або на фронті, або волонтерять, і зосереджені на одному – Перемозі. Всі ми обʼєднані навколо ЗСУ.

Чи буде Росія говорити про нелегітимність української влади? Вона це робить з 2014 року, маніпулюючи про пєрєворот, хунту і іншу маячню, яку Путін днями знову озвучив в інтервʼю Карлсону. Тому тут нічого нового, й навіть не зрозуміло, навіщо аж цілий Комітет розвідки подає це як якусь супер новину. Новина протухла, їй вже 10 років.

Якщо ж мета спецслужб чи тих осіб із ОП, які стоять за написанням цієї дивної заяви, інша – накручувати президента на пошук все нових і нових ворогів всередині, посилювати політичні репресії та втягувати спецслужби в політику, – тоді це біда.

Бо означає, що попри консолідовану позицію політичних сил щодо неприйнятності виборів зараз хтось над виборами думає. В когось у голові не закінчення війни, а виборча кампанія.

В Україні зараз немає ані передумов для Майдану, ані закликів, ані сил на протести. Це ніхто не підтримує і не підтримає, а фронт це сприйняв би як божевілля. Ми можемо критикувати владу, бо є за що, але ворог у нас точно спільний – це Путін і Росія, країна-терорист і агресор. Суспільство втомлене війною, це правда. Але ще більша правда в тому, що ніхто не збирається здаватися, і ми маємо зробити все для збереження державності.

Безперервність влади закладена в Конституції, то ж ніхто не ставить під сумнів легітимність державних інституцій.

Але очевидно, що і парламент, і уряд потребують посилення своєї спроможності. Це посилить Україну в цілому і працюватиме на посилення легітимності влади.

Переформатування більшості, створення уряду національного порятунку на часі. Й це питання не поділу посад чи боротьби за владу, як це трактують близькі до ОП медіа. Мова про відповідальність за країну.

Три попередні Майдани – Революція на граніті, Помаранчева і Революція Гідності – були спровоковані діями влади, яка закручувала гайки авторитаризму, намагалася фальсифікувати вибори чи відмовитися від євроатлантичного курсу.

Народ зі скептицизмом слухає всі ці розповіді про майдан, бо очевидно, що це маячня. А от чвари між військовим і політичним керівництвом, відсутність єдності серед політикуму, небажання влади співпрацювати з опозицією, тиск на бізнес, продовження дискредитації опонентів українцям не подобаються. Це шкодить державі.

Російські ІПСО не страшні країні, коли всередині єдність. Над цим зараз варто працювати владі. Й не порушувати підписані угоди, зокрема, й щодо багатопартійного плюралізму.

 

Фото: Freepik

Автори
, ,