Герої економічного фронту

Щож, давайте поспілкуємося про них.

Під час вторгнення зимою 2022 року країна опинилась на межі. Хтось кинувся у прірву, щоб вона встояла. Хтось став в чергу на Польшу.

І тоді було багато героїв економічного фронту, які робили справжні подвиги.

Були компанії, що підписували контракти з Міноборони, хоча розуміли, що є великий ризик в їх невиконанні. Бо персонал здебільшого або стоїть у тій же черзі на Польшу, або стоїть у черзі у воєнкомат.

Можна запитати в тих же Олега Митрохина чи Олександра Соколовського, в яких умовах вони намагалися організувати роботу підприємств. І чим за це їм держава відплатила.

Всі вже забули, чому відмінили торги через ПроЗорро. Тому, що просто неможливо було набрати тих, хто ще й торгувався за контракт. Всі вже забули, як деякі підприємства вигортали все, що в них було на складах, щоб забезпечити сили оборони. Як ті ж Олександр Карасев та Довгий Олександр вигорнули свої склади і пішли на фронт. Я був один із тих, хто прийшов до них із протягнутою рукою, щоб забезпечити групу, в якій я тоді був, і я був готовий йти до кого завгодно за забезпеченням. І тоді ніхто навіть не питав за гроші. Треба – тримай.

Я пам’ятаю, як бізнесмени та політики вкладали величезні гроші в волонтерів та в фонди, які допомагали ЗСУ. І про них вже ніхто не згадає, майже два роки пройшло.

Потім їх будуть судити ті, хто не брав участі в гасінні пожежі, яка захлинула Україну. За те, що комусь щось передали без актів, бо немає документів, що частина отримала ту чи іншу допомогу. Бо десь не попали в нормативку. Будуть судити волонтерів, які перегоняли машини для ЗСУ без відповідних документів. Корупціонери. Неправомірна вигода. Ату їх, ату.

На початку повномасштабної війни я зі згоди Олександра Яременка зламав замок у будівлі разом з працівником компанії Archer, ми зайшли в цех і почали аналізувати, скільки тепловізійних прицілів ми можемо зараз забрати для ЗСУ. Деякі приціли збиралися, прошивалися, тестувалися прямо тоді. Ми зібрали десяток прицілів, і я їх передав до ЗСУ. Ніяких актів, ніяких документів. Все для захисту країни, тому що не було часу на бюрократію. Деяких прицілів вже не існує, вони згоріли у жерлі війни. Деякі досі воюють.

Країна вручила компанії Арчер подяку у вигляді “маскі-шоу”. Єдина компанія, що виробляє приціли “міл-спек”, трясуть органи. Збс.

І таких прикладів багато. Звісно, були в загальній кількості й багато таких, як та Злата з Запоріжскої ОДА, яким війна – мати рідна, бо це ж така можливість збагатитися. Але країну врятували інші, ті, хто діставав з кишень останнє та старався утримати бізнес так, щоб він не впав, допомагаючи ЗСУ.

Бізнесмени, політики, підприємці, звичайні люди. Там вистачає героїв економічного фронту. Без них ми б не встояли. Але про них вже давно всі забули.

Так що, як там казав Тартак:

Я не хочу бути
Героем економічного фронту України.
Не цінує героїв
Моя країна.

Ось така правда.

А ці всі астрологи, майстри манікюра і інші фріки – ну бавляться люди, грамоти один одному видають. Вони ні на що не впливають, крім горящих пуканів. Як кажуть, чим би дитя не тішилося, аби тільки не з кацапами. Похер.

А ось про справжніх героїв забули вже давно.

Ось так перукарня з Дрогобича і прославилася на всю країну.

Тепер хочу послухати тих, хто вважає, що поганий піар – теж піар. І що все на світі – реклама, крім некрологу.

Світоглядне питання. Якщо вся країна знає тебе як ідіота, – це добре чи погано для самого ідіота?

А тепер до більш практичного плану.

“Герої економічного фронту” з таксі і манікюрних салонів обрали нам Зеленського. Який пообіцяв їм зробити так, щоб війни у них не було. І дотримався своєї обіцянки. По суті, це єдине, що він дійсно виконав.

Війну прибрали з широкого вжитку, про неї перестали говорити у новинах, армію роззброїли, детальки з ППО викрутили, міни викопали, дроти згорнули. Замість військового параду у нас на сцені стрибав зайчик.

Ілюзію відсутності війни вони дотягли до останнього, до четвертої години ранку 24 лютого 2022 року.

Реальність, яку так довго заперечували, зараз жорстоко мститься. І це не порожні слова, багато людей, які не були насторожі, не готувалися, не мали пального у баку чи психологічно не встигли вийти зі стану першого шоку, загинули, потрапили в окупацію, пережили страшні трагедії.

Багато хто прозрів, і я це ясно бачу у розмовах із живими людьми. Багато хто щиро визнає, що та безпечність, з якою вони голосували за Зеленського, була помилкою. І приймають свою відповідальність за те, що сталося.

Але є й такі, кому дійсно здається, що вони можуть гратися в іграшкові фронти, доки хтось там замість них воює на справжньому.

То я їм як езотерик езотерику скажу.

Назвався фронтовиком – будеш на фронті, який у нас один. Самі напросилися, за язика ніхто не тягнув.

Насправді, проблема значно глибша, ніж просто крінж на фото. Обгорілі в соляріях “герої” економічного “фронту” – це лише похідна.

Першопричина – дикий ринок відзнак і нагород, де все продається і купується. Всі ці медалі, ордени, знаки якості, кращі компанії і “кращі люди року” не мають жодного відношення до реальних ділових і людських якостей номінантів.

Знаю про це з ринку HR, де списки кращих HRD підозріло корелюють із списками компаній з найбільшими HR-бюджетами. Чим більше грошей витрачаєш на оплату послуг організаторів, тим кращий ти ейчар. 😆

Винятки, коли оцінка справді відбувається чесно, прозоро, а головне, професійно, дуже рідкісні. Такі організатори заслуговують на максимальну повагу.

Але поки ентузіасти зроблять одну справжню премію, аферисти розведуть пафосних любителів позолочених брязкалець на сто фейкових.

Власне, крінжатина з нагородами “героям” тилових “фронтів” закономірна. Чим більше пафосу, тим більше заплатять. Хотілося б побачити платежі у бюджет тих “героїв” економічних “фронтів”. Думаю, ці цифри були б дуже красномовними.

Маркетологи! Було вже стільки скандалів із цими “героями”, що обізяну вже б навчили. Реклама на крові вилізе боком, не робіть такого.

Фронт один. Герої там. Шануйте і не применшуйте їх подвиг заради своїх шкурних інтересів.