82-і роковини трагедії Бабиного Яру
Сьогодні День памʼяті трагедії Бабиного Яру — найбільш показового символу злочинів, вчинених нацистами проти єврейського, українського, ромського народів.
Пройшло 82 роки з того моторошного дня, а рани й досі болять. Та страшна подія ніколи не зітреться з памʼяті. Та й як тут забути?!
Урочище Бабин Яр за лічені дні перетворилося на жорстокий конвеєр смерті. А сьогодні російський кровожерливий режим подібно нацистському вчиняє новий геноцид.
Майже в кожному місті та селі, де ступав чобіт російського ворога — черговий Бабин Яр. Буча, Маріуполь, Ізюм… Катування та страти… Стіни в підвалах просочені болем, а земля — слізьми.
«Ніколи знову» повторюємо ми як мантру і робимо все, щоб раз і назавжди знищити людожерський режим.
Світло завжди перемагає темряву. Людяність — звірство.
Памʼятаємо. Боремося.
Сьогодні День памʼяті трагедії Бабиного Яру. Нацисти розстріляли на цьому місці майже 100 тисяч цивільних і військовополонених, євреїв, українських націоналістів, ромів, літераторів, спортсменів, людей з вадами. Тих, хто не вписувався в ідеї рейху.
Памʼять Бабиного Яру осквернили російські окупанти в березні 22-го, коли лупили по телевежі, а осколки ракет впали поблизу меморіалу, вбили людей.
Здавалося, б після Другої світової жоден, найавторитарніший режим не може сповідувати ідеологію нацизму, знищуючи людей через їх ідентичність.
Та коли розкрилися трагедії Бучі, Ізюма, інших звільнених міст і містечок, ми усвідомили, що нацистська ідеологія – це і є сутність путінського режиму. Як нацисти в 40-х знищували євреїв, росіяни сьогодні впроваджують практики геноциду проти українців на окупованих територіях. Де теж є праведники, які переховують патріотів і поранених, евакуюють дітей і жінок.
Історія Бабиного Яру сьогодні як інколи актуальна. Уроки цієї трагедії світ вивчив не до кінця, бо інакше б зло не залишалося непокараним.
Світла памʼять всім жертвам нацизму. І минулого сторіччя, і новим жертвам нацизму російського.
