Запопадливий «миротворець» Орбан

Віктор Орбан в інтерв’ю провокаційно відомому Такеру Карлсону виклав філософію запопадництва перед росією.

Вона передбачувана і базується на двох хибних, але популярних серед «розуміючих путіна» твердженнях.

По-перше, перешкоджання триманню Європи на російській газовій голці він вважає «тероризмом», а пошкодження трубопроводів навіть назвав «приводом для війни» (як нібито його думка когось цікавить).

По-друге, росію буцімто неможливо перемогти, бо у неї більше людей. А допомогу Україні військами Орбан вважає “катастрофою”, бо це означатиме “Третю світову”.

Угорщина, яка у двох світових війнах опинялася по неправильний бік історії, нині є заручником свого популістського керівництва. І стає фактором обмеження темпів і обсягів європейської допомоги Україні, – і ЄС, і НАТО щоразу доводиться долати її спротив або знаходити спосіб не зважати на нього.

Зручна така позиція за щитом НАТО і на підтримці ЄС: вирішувати свої проблеми шляхом створення перешкод сусіду.

Однак річ у тім, що “більше людей” – ще не гарантія перемоги (хоча угорці мають свою травму 1956 року, яка, певне, дається взнаки). Великі країни лише за останні 100 з лишком років не раз мусили визнавати безперспективність війни з меншими – і забиратися геть після дошкульних поразок: росія з Японії, США з В’єтнаму, срср із Афганістану… і це лише найбільше відомі приклади.

Їх об’єднує те, що для агресора ціна продовження війни має очевидно переважити будь-які вигоди – а також ціну виходу з війни. Таке досягається шляхом допомоги жертві агресії та тиску (санкційному тощо) на агресора. Тобто, якраз тими речами, які намагається весь час саботувати Орбан.

Бідкаючись про жахи війни, він фактично сприяє її продовженню, відтягуючи поразку росії.

У Міністерстві закордонних справ України відреагували на інтерв’ю прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана: