Вісті з фронтів. 25.07.2023 (відео)
Сьогодні коротко по окремих напрямках, без оцінок, аналізу та висновків.
Східна операційна зона.
1. На Куп’янському напрямку противник почав активізацію по напрямку с. Синьківка – с. Петропавлівка (ну, власне, усе, як я пару тижнів тому й писав). Лівофлангові підрозділи 138-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) при підтримці передових підрозділів 25-ї омсбр розпочали серію атак у бік с. Синьківка з боку с. Лиман Перший та с. Вільшана.
Очевидно, противник таким чином прагне добитися 2-х речей:
– зашкодити українському командуванню ввести у бій додаткові сили й засоби на Нижньодуванському напрямку;
– дезорганізувати логістику наших підрозділів, які обороняються на тому ж напрямку, яка переважно здійснюється на цьому відтинку по дорозі Куп’янськ – Сватове.
При цьому, що характерно, зосереджене в районі Першотравневе – Арапівка – Верхня Дуванка – Орлянське ударне оперативно-тактичне угрупування 1-ї танкової армії (ТА) противника тихесенько зашкерилося, прикидається “ветошью” й поки не подає ознак життя. Хоча у мене навіть тіні сумніву немає, що свого часу вона також перейде до активних наступальних дій по головній дирекції на Петропавлівку й далі на Куп’янськ у найбільш зручний для російського командування момент (він поки ще не настав).
Про серйозність намірів противника свідчить хоча би той факт, що окрім штатних артилерійських засобів мотострілецьких та танкових частин і з’єднань командування противника зосередило та вже розгорнуло у цій смузі зразу 4 (!!!) артилерійських бригади:
– 45-а окрема артилерійська бригада великої потужності (оабр ВП) Західного воєнного округу (ЗВО),
– 244-а артилерійська бригада (абр) 11-го армійського корпусу (АК),
– 9-а абр 6-ї загальновійськової армії (ЗВА),
– 288-а артилерійська бригада 1-ї ТА.
На додачу сюди ж противник підтягнув 147-й самохідний артилерійський полк (сап) 2-ї “Таманської” мотострілецької дивізії (мсд) та 488-у ракетну бригаду 20-ї ЗВА й окремі дивізіони 79-ї реактивної артилерійської бригади ЗВО.
Не думаю, що все це ракетне, реактивне та артилерійське шобло зібралося тут випадково у такій кількості та обсягах.
2. Південніше, по дирекції Сватове – Борова, треба розуміти, активізація противника у самому розпалі. Обидва його “сватівських” угрупування продовжили свої атаки, сінхронізуючи їх з активними діями військ (сил) УВ противника “Центр” на суміжному з УВ “Запад” фланзі (в тому числі по напрямку с. Площанка – с. Макіївка, там діють підрозділи 21-ї омсбр противника). На сьогоднішній момент визначились принаймні три напрямки, по яких атакують передові підрозділи 4-ї танкової дивізії противника та з’єднання 2-ї ЗВА противника:
– Силами 4-ї “Кантемировской” танкової дивізії (тд), за участі підрозділів її 12-го та 13-го танкових полків (тп), противник атакував північніше дороги Сватове – Борова, а також власне по самій цій дорозі по напрямку Джерельне – Вишневе, а також Райгородка – Надія.
– Але головний напрямок знаходиться південніше дороги Сватове – Борова, там діють “на вістрі” 423-й мсп тієї ж самої 4-ї “Кантемировской” тд та 15-а омсбр противника зі складу 2-ї ЗВА Центрального воєнного округу (ЦВО). Протягом трьох минулих діб їм вдалося, діючи з рубежа Ковалівка – Кармазинівка у напрямку на с. Твердохлібовка, прорватися на глибину до 4-х км і вийти до селища Новоєгорівка.
Більше того, ймовірно, найближчим часом, нарощуючи свої зусилля на ділянці, де йому, очевидно, вдалося досягнути певного успіху, противник уведе в бій додаткові сили та засоби, зокрема, у 4-х годинній готовності до цього у нього тут зосереджені:
– зведена тактична група 24-ї окремої бригади спеціального призначення (обр СпП),
– 30-а омсбр 2-ї ЗВА ЦВО,
– 752-й мсп 3-ї мсд 20-ї ЗВА ЗВО,
– окремий “добровольчий” батальйон БАРС-9.
Скоріше за все, противник також спробує розширити своє вклинення шляхом атак саме 30-ї омсбр по напрямку с. Нововодяне – Островські ставки.
3. Північніше м. Бахмут передовим підрозділам ЗСУ вдалося розширити вклинення по напрямку с. Роздолівка – м. Соледар, чим примусити противника додатково підсилювати підрозділи 137-го парашютно-десантного полку, який нині намагається утримати підготовлену лінію оборони між Краснопіллям та Яковлівкою, яка прикриває м. Соледар з півночі.
Зважаючи на той факт, що ЗСУ спромоглися окрім цього вклинення створити аналогічне західніше, власне с. Яковлівка, ситуація у противника на цьому напрямку, не сказати, щоб “благоприятная”.
Але це підсилення російської дЮсантури виглядає досить дивно, зокрема командування противника кинуло сюди:
– обидва “газпромовских” батальйона (і Факел, і Поток),
– окремий мсб “вЫтиранЫ” (самі вони себе вважають “піцназом”) у ранзі “приватно-добровольчого” формування,
– і навіть “барсиків” з БАРС-29 “Невские”.
Поки ця “шайка блатных и нищих” сумісно з російською дЮсантурою отримала суворий наказ за будь-які обставини утримувати м. Соледар і “окрестности”, але справа полягає в тому, що якщо так піде й надалі, то передові підрозділи ЗСУ, які вочевидь продовжують свій тиск в районі с. Яковлівка, зможуть вклинитись між власне нею та м. Соледар. В такому разі усі ці зусилля утримати м. Соледар можуть виявитися марними, а дЮсантура разом з цими вЫтиранами відповідно може бути банально напівоточеною у самому місті (чи скоріше у його руїнах).
4. Південніше м. Бахмут противник вимушений був полишити ряд своїх позицій по напрямку на с. Андріївка та в районі с. Курдюмівка, бої безпосередньо в районі с. Кліщіївка продовжуються.
У цьому сенсі варто зазначити, що противник продовжує зосереджувати у смугах оборони своїх 57-ї, 72-ї та 4-ї омсбр додаткові резерви у своєму непереборному бажанні зберегти контроль над дорогою Т-05-13 на відтинку південніше м. Бахмут. Зокрема, в районі с. Опитне вже другу добу зосереджуються підрозділи 102-го мсп противника зі складу його 150-ї мсд.
Дивно, але за всією логікою, це формування зараз повинно бути десь на Донецькому напрямку, в районі с. Мар’їнка та м. Авдіївка або пробувати наступати в районі с. Побєда, чи у напрямку на с. Новомихайлівка. Саме у тих “краях” зараз оперують головні сили 150-ї мсд, але, мабуть, побоювання російського командування за долю Бахмутського району оборони виявилось настільки значними, що воно рішилося “розпотрошити” 150-ї мсд і погнати під Бахмут додатково цілий полк з її складу, не зважаючи на всі труднощі та принади з управлінням і організацією діями цього формування у відриві від дивізійних командних структур.
Фото: Генштаб ЗСУ
