Вісті з фронтів. 21.07.2023

1. В районі м. Бахмут та південніше командування військ противника продовжує нарощувати зусилля з метою не допустити просування передових підрозділів ЗСУ до дороги Т-05-13.

Протягом двох останніх діб у смугу оборони 72-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) та 57-ї омсбр противника його командування додатково перемістило підрозділи:

– 102-го мотострілецького полку (мсп) 150-ї мотострілецької дивізії (мсд),
– окремий штурмовий батальйон “Призрак” 2-го армійського корпусу (АК),
– “добровольчий” батальйон типу БАРС-13 “Русский легион”.

Що характерно, усі вони зосередились саме у смузі 72-х омсбр (це переважно с. Кліщіївка та околиці), а також частково південна частина м. Бахмут.

57-а омсбр противника “у компанії” з підрозділами 80-го танкового полку (тп), який якимось досить дивним чином опинився поза межами смуги дії своєї “рідної” 90-ї танкової дивізії (тд), намагаються утримати рубіж с. Андріївка – с. Зеленопілля.

Однак, поки всі ці зусилля противника до чогось “путнього” так і не привели. Передові підрозділи ЗСУ вже ведуть бої безпосередньо в самій Кліщіївці, а також в с. Курдюмівка, яке відділене від с. Зеленопілля лише залізницею.

За всіма ознаками, ймовірно, командування військ противника спробує організувати в районі с. Андріївка основний вузол своєї оборони всього району південніше м. Бахмут, а також провести ряд контратак із використанням підрозділів 57-ї омсбр та 68-го тп тєї ж 150-ї мсд.

Насторожує також і той факт, що противник відвів частину сил 83-ї окремої десантно-штурмової бригади безпосередньо до дороги (північніше с. Одрадівка), явно намагаючись створити на цьому напрямку або певний заслон (на випадок подальшого відступу 72-ї омсбр із району с. Кліщіївка), або, загалом, пробує ешелонувати бойові порядки свого тактичного угрупування, яке діє південніше м. Бахмут, бо 2 полки 150-ї мсд тут з’явились явно невипадково.

2. На Куп’янському напрямку противник продовжує свої спроби атакувати північніше с. Коломийчиха у бік с. Стельмахівка та с. Берестове (в основному по обох боках с. Новоселівське).

Протягом останніх двох діб особо похвалитися йому там нічим. Довго очікуване “падіння” с. Новоселівське поки так і не сталося (а без цього, просуватися далі противник просто не може).

Підрозділи 7-го мсп противника зі складу 11-го АК, підтриманні з півдня підрозділами його 27-ї омсбр, спромоглися взяти під контроль лише залізничну станцію “Куземівка” й перерізати південніше села дорогу на Сватове. Але ця місцевість і так знаходилась у сірій зоні.

Південніше цього відтинку, безпосередньо на Сватівському напрямку (це як для нас), 4-а “Кантемировская” тд і 3-а мсд противника також активізувалися. Причому на своїх суміжних флангах.

Перша пробує пробитися з боку с. Коломийчиха до рубежу М’ясожарівка – Андріївка, а також з боку с. Кармазинівка намагається просунутись до Островських ставків,”звернувши” передові позиції ЗСУ перед с. Нововодяне силами свого 423-го мсп. Все це відбувається по загальній дирекції на м. Борова.

Друга вперто атакує по напрямку на с. Невське з боку с. Червонопопівка силами свого 252-го мсп та 237-го тп за підтримки окремих підрозділів 3-ї окремої бригади спеціального призначення (обр СпП).

Якщо з першою цілком зрозумілі її “мотиви”, на цьому відтінку передові підрозділи ЗСУ знаходиться максимально близько від західних околиць м. Сватове, й противник намагається шляхом “тиску з півночі” примусити ЗСУ відійти по напрямку Джерельне – Вишневе, то в другому випадку ситуація виглядає, скажімо так, трохи “хаотично”.

Я би ще зрозумів, якби ці атаки відбувалися по напрямку на с. Макіївка, як зазвичай, з боку с. Площанка, бо по цьому напрямку йде дорога на Борову. Але Невське – це вже скоріше Лиманський напрямок, і вплив подій на цій ділянці на загальну ситуацію на Куп’янському напрямку є скоріше опосередкованим, ніж прямим.

Підсумуємо…

В районі м. Бахмут події південніше міста (від Кліщіївки до Курдюмівки), а також в районі с. Яковлівка північніше міста, очевидно, створюють противнику, скажімо так, ну дуже суттєві незручності. Особливо в контексті перспектив всього Сіверського виступу СОУ. Думаю, саме це й підштовхує командування противника до дій, схожих на “наступальну лихоманку”, на Лиманському напрямку (тобто на північному фасі цього виступу). Думаю, воно намагається скоротити таким чином оперативне значення виступу принаймні у північно-східному напрямку, на Кремінну.

Що стосується Куп’янського напрямку, то, думаю, поки противник не зможе більш-менш суттєво “прикритися з півдня” на цьому напрямку, ударне угрупування 1-ї гв.ТА навряд чи “тронется с места”. Так, прагнути “поліпшувати” свої позиції у смузі 138-ї чи 25-ї омсбр противник, ймовірно, буде. Так само, як й в районі с. Новоселівське, але навряд чи російське командування настільки “захопилося перспективами наступу” на Куп’янськ, що зневажатиме цілком реальну можливість отримати раптовий контрудар у свою ліву бочину з півдня у випадку початку наступу вздовж дороги Сватове – Куп’янськ. До речі, у з’єднань 1-ї гв.ТА та й сусідньої 6-ї ЗВА є достатньо вагомий, на цей рахунок практичний досвід, отриманий ними свого часу на Сумському та Чернігівському напрямках.

Лимано-Купянская ось…

На прошлой неделе российские оккупационные войска развернули активную наступательную деятельность в Луганской области с целью №1 – выхода на административные границы области, целью №2 – выйти на левый берег реки Оскол, целью №3… О ней немного позже.

На самом деле в этих планах РОВ не было ничего неожиданного. После того, как оккупантов выгнали из Харьковской области, они выбрали для закрепления линию Р66, а точнее Кременная – Сватово – Троицкое. При этом сразу же стали концентрировать силы и средства для контрнаступления.

Начать контрнаступление командование РОВ планировало 24 февраля 2023, но оно у них тогда захлебнулось, так и не начавшись. Множество факторов сыграли во вред, и активизацию одной из наиболее боеспособных и укомплектованных группировок отложили на потом. И этим потом стал июль.

Но активизация в июле, а если быть точным, то по нарастающей с конца июня, стала не спланированной. К этому оккупантов побудила интенсификация наступательной деятельности СОУ с середины мая в районе Бахмута, а так же с начала июня в Запорожской и частично Донецкой областях.

То есть план по выполнению цели №1 и цели №2 стал обусловлен необходимостью выполнения цели №3 – отвлечение командования СОУ и рассредоточение ресурса для усиления другого участка фронта. То есть первоначальной задачей всего наступления РОВ по Лимано-Купянской оси является имитация.

Они имитирую эпическое наступление, понимая минимальный шанс на успех, только с одной целью – отвлечения внимания и ресурса от Запорожской и Донецкой областей, посредством чего давление там, по задумке командования РОВ, должно снизиться. Но их в “гениальном” плане есть один нюанс.

После того, как РОВ перегруппировались и закрепились по линии Р66, СОУ также не теряли времени и обустраивали оборону уже на своих позициях. По сути, РОВ сейчас вынуждены наступать по такой полосе обеспечения, как и СОУ в Запорожской области, но при этом с открытых позиций на закрытые.

Ещё один очень важный момент – ресурс. В нашем пространстве постоянно звучат цифры 100 тыс л.с. и 900 танков. Многие впечатлительные особы падают в обморок, когда слышат такие цифры и с белым флагом в одной руке и факелом в другой бегут ретранслировать слоган “Всьо пропало!”.  Но…

Но это точно так же, как с недавней историей о производстве 200 или 45 тысяч “Ланцетов” в месяц. Большинство повелось на халтурное и очень дешёвое ИПСО россиян, которые в месяц могут произвести и 45 и 200 “Ланцетов”, но никак не тысяч. Аналогично и тут – достаточно включить мозг.

Что такое 100 тыс л.с.? Это 125 БТГР. Какой фронт наступления по Лимано-Купянской оси? 172 км. Какой функционал в наступлении у БТГр? В январе-феврале 2023 в направлении Угледара наступало 3-4 БТГр по 1 км фронта. Результат? РОВ утратити базовый функционал БТГр в наступлении ещё в 2022 году. То есть…

То есть в наступлении даже 4 БТГр на 1 км фронта – это не гарантия успешного наступления для РОВ. Итак, 125 БТГр и 172 км. Далее.

Что такое 900 танков? А точнее, сколько, согласно штатной комплектации, танков должно быть в составе 125 БТГр? 1375. То есть нехватка 475 ОБТ, что подрывает функционал БТГр.

Далее. Вся эта масса не находится одновременно в первой линии. Они размещены по эшелонам и, соответственно, не применяются одновременно. То есть ресурса для прорыва обороны СОУ по оси ещё меньше, нежели необходимо.

И это всё сухие цифры, которые подтверждаются на практике.

Не прошло и недели активных действий в наступлении РОВ, как их наступление впало в стагнацию, а кое-где даже откатилось из-за отсутствия ресурса удерживать занятые ранее позиции. А всё почему?

А всё потому, что нужно массе, потребляющей информацию, не просто рефлексировать на аховые цифры – 100 тысяч личного состава, 900 танков, 100500 “Ланцетов”, тактическое ядерное оружие и взрывчатка на крыше пятого энергоблока, – а включать критическое мышление. Если же оно не включается…

Если же оно не включается, то слушать тех, кто здраво и с расстановкой всё объяснит, без паники и призывов покупать йодид калия оптовыми партиями.

А потому по Лимано-Купянской оси наблюдайте за событиями без паники. Верим в СОУ, и немаловажное – Слава нації!

Фото: Генштаб ЗСУ