Ізраїльські Patriot: скільки та на що здатні?
Новина про відмову ізраїльської армії від зенітних комплексів Patriot спричинила значний розголос в мережі та породила припущення про можливий викуп систем європейськими країнами для подальшої передачі Україні.
Наразі все ще не зрозуміло, як уряд та міністерство оборони Ізраїлю розпорядяться установками, останні з яких мають бути передані на бази зберігання протягом наступних двох місяців.
Тим не менш, ймовірність одномоментного “вивільнення” кількох боєготових батарей середньої дальності не може пройти повз нашу редакцію, тому ми зробили огляд та розповімо скільки систем є у розпорядженні країни та все що про них відомо.
Зенітні системи на озброєнні Ізраїлю
У підрахунку ізраїльських систем протиповітряної оборони нам допоможе реєстр Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), що вивчає ринок та експорт озброєнь у світі. Згідно з його базою даних, з 1990 по 2013 рік країна отримала від Сполучених Штатів та Німеччини 7 батарей з невідомою кількістю пускових установок.
В рамках першого експортного контракту із США на суму 117 млн доларів (близько 291 млн у перерахунку на 2024 рік) Ізраїль отримав перші 2 батареї MIM-104 Patriot PAC-2. Через два роки, у 1993, в рамках 105-мільйонного контракту уряд країни докупив ще одну аналогічну батарею.
Паралельно з цим у 2002 році, у відповідь на загострення на Близькому сході, Німеччина безоплатно передала Ізраїлю дві своїх батареї Patriot PAC-2. Таким же чином вже у 2013 році країна отримала ще дві батареї PAC-2.
Тоді, в рамках вище згаданих угод, у країну надійшло 153 зенітні ракети MIM-104D (PAC-2), а також 128 старих німецьких MIM-104A. Ймовірно, поза реєстром також були й інші епізоди передачі зенітних ракет для цих систем.
Резюмуючи, можна сказати, що за весь час експлуатації на озброєнні Повітряних сил Ізраїлю перебувало до 7 батарей Patriot PAC-2. Хоч комплектація американських систем залишається під покровом таємниці, можна більш впевнено говорити про склад німецьких батарей, котрі традиційно складаються з 8 пускових установок.
Також цікаво, що елементи американських комплексів представлені у напівпричіпній версії, зокрема, пускові установки M901 з тягачами M983 HEMTT. У той же час німецькі комплекси самохідні та монтуються на шасі вантажівок MAN 8х8.
Критично важливим компонентом зенітного комплексу такого класу є радіолокаційна станція, що виявлятиме об’єкти у повітряному просторі.
Передані Ізраїлю батареї сформовані на базі радарної станції першого покоління AN/MPQ-53. Це багатоцільова радіолокаційна станція з пасивною фазованою антенною решіткою (ПФАР) яка працює у G- або H-діапазонах.
Максимальна дальність виявлення повітряних цілей цією РЛС складає 180 км. Окрім виявлення об’єктів в її задачі входить пошук та супроводження цілей, створення радіоелектронних перешкод та найголовніше – наведення ракет MIM-104A/B/C/E.
Інформацію про активне використання AN/MPQ-53 у складі комплексів підтверджують чисельні фотографії позицій ізраїльських батарей Patriot.
Модернізація та проєкт «Yahalom»
У 2008 році уряд США схвалив запит Ізраїлю на модернізацію систем протиповітряної оборони Patriot. Хронологія цього проєкту погано відслідковується, однак в період з 2010 по 2011 роки в мережі з’являються відомості [1, 2] про модернізацію та появу на озброєнні оновлених систем.
З відкритих даних можна дізнатись, що модернізація ізраїльських комплексів проводилась компанією Raytheon. Вона включала, зокрема, встановлення нового програмного забезпечення та апаратну модернізацію радіолокаційної станції батареї.
Модернізовані комплекси Patriot/Yahalom нібито мали отримати можливість застосовувати зенітні ракети наступного покоління PAC-3, що здатні надійно перехоплювати балістичні цілі. Втім, підтвердження цієї інформації немає, як і жодної фотографії ізраїльського комплексу з цими ракетами.
Можна припустити, що отримана від інсайдерів з віськових кіл інформація про деталі проєкту була неправильно трактована журналістами. Ізраїльські комплекси дійсно могли отримати розширений потенціал до перехоплення балістики за рахунок програмного оновлення радарів та інтеграції більш просунутих ракет GEM-T сімейства PAC-2.
GEM-T (також відома як GEM+ або MIM-104E) є подальшим розвитком ракети GEM (MIM-104D). Вона отримала новий цифровий безконтактний підривник та радіолокаційну систему самонаведення з новою системою придушення шумів, яка дозволила наводились на менш помітні цілі.
Нова ракета здатна досить ефективно перехоплювати балістичні ракети середньої дальності з максимальним радіусом у 1000 км і швидкістю польоту до 3000 м/с.
Ракета GEM-T була запущена у виробництво в кінці 2002 року, що хронологічно співпадає з періодом модернізації Yahalom.
Варто також згадати про інформацію щодо інтеграції у модернізовані зенітні комплекси додаткової оптоелектронної системи візуального виявлення об’єктів у повітряному просторі.
Камери з інфрачервоним каналом повинні були забезпечити всепогодне виявлення літаків, крилатих ракет та дронів на великій відстані та видавати їх координати на пункт управління батареї.
“Камери будуть інтегровані для покращення загальних спроможностей виявлення цілей. Вони будуть додані як частина загального проєкту модернізації Patriot, котре надасть нові можливості та забезпечить підтримку вже існуючих“, – заявляв капітан Матан Шалом, начальник батареї Patriot в штабі протиповітряної оборони АОІ.
В серпні 2008 року з’явилась згадка про застосування цієї “експериментальної” системи. Командування протиповітряної оборони ПС Ізраїлю (IAF) оцінило систему під шифром Sniper, котра на той момент лише нещодавно була розгорнута у складі однієї з батарей Patriot.
У повідомленні заявлялось, що система Sniper забезпечила додатковий час для реагування операторів комплексу. Крім того, вона забезпечила додаткову верифікацію повітряних об’єктів, що виявилось цінним в умовах гібридних бойових дій.
Бойове застосування
Перші зенітні ракетні комплекси Patriot були розгорнуті в Ізраїлі під час війни в Перській затоці для перехоплення іракських балістичних ракет Р-17 «Эльбрус» та їх місцевої модернізації «Al-Hussein».
Протягом двох місяців з січня по лютий 1991 року Ірак випустив 46 балістичних ракет по Саудівській Аравії та 42 ракети по Ізраїлю.
Внаслідок однієї з ракетних атак по Саудівській Аравії одна з систем Patriot PAC-2 дала відмову в частині програмного забезпечення РЛС, що призвело до чисельних жертв серед американських військових поблизу Дахрану.
Розслідування інциденту показало, що проблема виникала кожні 100 годин безперебійної роботи батареї через накопичення похибки системного годинника на 0,3 секунди, що в кінцевому підсумку призводило до неточних розрахунків. Згодом цю проблему було виправлено в ході одного з оновлень.
Після закінчення війни в затоці розпочалась низка дискусій стосовно ефективності комплексів Patriot. Однією з тем обговорення була недостатня спроможність тодішніх ракет перехоплювати балістичні цілі. Це аргументували тим, що уламкова бойова частина та недостатньо точний детонатор часто лише уражали корпус ракети, але не знищували її бойову частину, котра в результаті все одно падала поблизу цілі та могла нанести шкоду.
Відомо, що комплекси Patriot перебували на озброєнні 139-го батальйону «Яхалом» повітряних сил Ізраїлю. У вересні 2014 року він збив поблизу Голанських висот бомбардувальник Су-24М повітряних сил Сирії.
З тієї пори у різні періоди за допомогою цього комплексу також було перехоплено близько десяти безпілотників, що проникали у повітряний простір країни з боку Сирії.
Ще одним значним досягненням ізраїльської протиповітряної оборони можна назвати інцидент, що відбувся 24 липня 2018 року. Тоді двома ракетами Patriot PAC-2 було збито сирійський бомбардувальник Су-22, що залетів на 2 км у повітряний простір Ізраїлю.
Кінець ізраїльських «Петріотів»?
Історія систем Patriot добігає кінця в силах протиповітряної оборони Ізраїлю. Їм на заміну вже приходять більш сучасні комплекси David’s Sling та Iron Dome місцевого виробництва, які забезпечать надійну протиракетну оборону країни в неспокійному регіоні.
Втім передані на зберігання комплекси все ще можуть послужити. Patriot PAC-2 залишається серйозним аргументом навіть на сучасному полі бою, де використовуються новітні винищувачі та тактичні ракетні системи.
Україна вже має успішний досвід застосування двох німецьких батарей, котрі фактично є копіями аналогічних ЗРК на озброєнні армії оборони Ізраїлю. Вони успішно збивали російські винищувачі, гелікоптери, крилаті та навіть балістичні ракети.
Принаймні 4 вивільнені ізраїльські батареї все ще мають бути у боєготовому стані. Вони вкрай необхідні Силам оборони для прикриття наземних сил на передовій від масованих бомбових ударів російської авіації.
Крім того, лише вони здатні забезпечити належну протиракетну оборону для українських аеродромів тактичної авіації в момент коли Повітряні сили мають розгорнути першу ескадрилью винищувачів F-16.
Громадяни Ізраїлю запустили збір підписів для петиції та звернулись до чинного міністра оборони Йоава Ґаланта з проханням розглянути передачу цих зенітних систем Україні.
На заставці: Запуск ракет Patriot під час випробувань, квітень 2011 року. Фото: Israeli Air Force
