Вісті з фронтів. 06.07.2023
Сьогодні буде коротко, без висновків, окремі деталі по окремих ділянках і напрямках.
1. На Оріхівському напрямку, очевидно, противник не відмовився від свого прагнення контратакувати у лівий фланг оперативно-тактичне угрупування ЗСУ, яке продовжує наступ по дирекції Новоданилівка – Новопрокопівка, з метою якщо не зупинити його повністю, то суттєво пригальмувати.
Протягом 04-05.07. підрозділи 38-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) противника при підтримці, очевидно, зведеного тактичного загону 22-ї окремої бригади спеціального призначення (обр СпП) та батальйону БАРС-3 послідовно атакували позиції передових підрозділів ЗСУ на ділянці між с. Новопокровка та дорогою Т-0803 (вона ж Н-08).
В результаті чого змогли просунутись у західному напрямку на 1 – 1.5 км, після чого були вимушені зупинитися внаслідок вогневого впливу по своїх бойових порядках з боку української артилерії.
Відбулися зміни й у бойових порядках угрупування військ противника, яке діє на Токмацькому напрямку, зокрема:
– батальйони 1430-го мотострілецького полку територіальних військ (мсп ТрВ) противника ущільнили “першу лінію” – зайняли позиції між с. Роботине та с. Вербове (на самій загрозливій для противника ділянці), тобто між 291-м і 70-м мсп,
– 810-а окрема бригада морської піхоти (обр МП) противника закінчила розгортання по рубежу с. Мирне – с. Копані, “підперши” таким чином батальйони 503-го мсп противника, які зараз обороняються по обох боках с. Нестерянка,
– батальйон БАРС-14 “Сармат” зосередився на головній лінії оборони противника західніше с. Вербове.
Зважаючи на все вище сказане, очевидні дві речі:
– командування військ противника як подумки, так вже і на практиці, готується до того, що ЗСУ таки вийдуть тут на його головну лінію оборони (про це свідчить факт часткового зайняття її визначеними силами та засобами противника),
– разом з тим воно продовжує плекати надію на те, що цього не станеться внаслідок його впертих контратак в районі с. Новопокровка та південніше нього.
2. На Бердянському напрямку також противник намагається “переграти” ситуацію на свою користь.
Починаючи зі вчорашньої доби на ділянці с. Новозлатопіль – с. Приютне противник, закінчивши зосередження підрозділів 34-ї омсбр зі складу 49-ї загальновійськової армії (ЗВА), вів їх у бій. В свою чергу, підрозділи 336-ї обр МП частково відведені у другий ешелон і розвернулися фронтом на північ по рубежу с. Приютне – с. Володине.
Таким чином стає очевидним, що противник докладає значних зусиль (навіть за рахунок своїх оперативних резервів), намагаючись зупинити “неблагоприятный” для себе розвиток ситуації на двох флангових дирекціях по відношенню до основної вісі наступу ЗСУ (Велика Новосілка – Старомлинівка), а саме с. Приютне – с. Володине, а також с. Новозлатопіль – с. Любимівка.
Станом на вчорашній ранок передові підрозділи ЗСУ майже впритул підійшли до околиці с. Приютне з західного напрямку, а також просунулися на “дальність прямого пострілу” до с. Новозлатопіль з північного-заходу.
Поки просунутись далі й зав’язати бої за самі н.п. ЗСУ не можуть, зокрема:
– Противник з висот південніше с. Приютне (західніше с. Ремівка) вогнем артилерії та танків блокує будь-яке просування наших військ в напрямку цього села (це якраз смуга оборони “нововведеної” 34-ї омсбр).
– А в районі с. Новозлатопіль шляхом ущільнення бойових порядків 143-го мсп 127-ї мотострілецької дивізії (мсд) за рахунок підрозділів тієї ж самої 34-ї омсбр різко наростив свої спроможності в обороні й зміг зупинити наші передові підрозділи північно-західніше села.
У цьому сенсі також варто сказати про те, що в районі селищ Любимівка та Володине противник продовжує концентрувати свої резервні сили (вочевидь це підрозділи 336-ї ор МП), а в районі Степове – Вишневе – Новоукраїнське зосереджує тактичну групу, ймовірно, для контратак в “праву бочину” (у напрямку на с. Левадне) нашим підрозділам, які намагаються зараз звільнити с. Приютне.
Й так, поки ми не знайшли підтвердження інформації про розгортання 5-ї окремої танкової бригади 36-ї ЗВА південніше с. Керменчик.
3. Судячи зі всього, командування військ противника продовжує докладати значних зусиль, аби “купировати рану” від ампутації своєї лівої “клешні” південніше м. Бахмут.
Поки підрозділи 72-ї та 57-ї омсбр противника “впираються рогом” по рубежу с. Кліщіївка – с. Курдюмовка, противник у лихоманському темпі підтягує в їх тактичний тил не те щоб повноцінні резерви, але все, що має “вільним” під рукою, аби за будь-яких обставин утримати дорогу Т-0513 між Бахмутом та Горлівкою. Зокрема, станом на вчорашній вечір тут вже були зосередженні наступні сили та засоби противника:
– 83-а окрема десантно-штурмова бригада (одшбр) – район с. Зайцеве,
– 68-й танковий полк (тп) – на схід від с. Кліщіївка, за залізницею,
– 80-й тп – по рубежу с. Одрадівка – с. Миколаївка,
– 1307-й мсп ТрВ – по рубежу с. Іванград – с. Зайцеве,
– “добровольчий” батальйон БАРС-13 “Русский Легион” розгорнувся між с. Одрадівка та Андріївськими ставками.
Ну й варто сказати , що “локтевую связь” це угрупування підтримує з лугандійським шоблом у складі 4-ї омсбр та окремого мотострілецького батальйону (омсб) “Призрак”, які зайняли позиції у південній частині м. Бахмут.
Що на себе звертає увагу в першу чергу?
Правильно, аж 2 танкових полки, зосереджені противником на достатньо вузькій ділянці та й на місцевості, яка, скажімо так, не дуже сприяє успішному застосуванню саме танків.
Навіщо й “почему”?
Ну очевидно, щоб в першу чергу – не допустити виходу ЗСУ на вище зазначену дорогу, а в другу чергу – при першій-ліпший нагоді самим контратакувати, ймовірніше, через с. Андріївка, обходячи Кліщіївку з південно-західного напрямку.
На сьогоднішній ранок це поки все…
Ввечері, якщо у мене щось проясниться у голові, подивимось на динаміку змін у складі оперативних груп (ОГ) зі складу угрупування військ (УВ) “Запад” – так, ОГ “Курск”, ОГ “Брянск” та ОГ “Белгород”. У світлі “намечающегося” наступу УВ “Запад”, згідно “большого плана генерала Герасимова”, це буде, думаю, корисним для уяснення собі загальної ситуації у цій операційній зоні.
Фото: Генштаб ЗСУ
