Порошенко на «Книжковому Арсеналі» (фото, відео)
Порошенко на «Книжковому Арсеналі»: українське слово не менш важливе, ніж зброя
Петро та Марина Порошенки відвідали «Книжковий Арсенал». П’ятий Президент підкреслив – важливо продовжувати традиції цього вже культового книжкового форуму, незважаючи на війну. Він переконаний, що такі події зміцнюють Українську державу.
«Мене дуже турбували заклики не проводити «Арсенал». Що я побачив тут сьогодні? Я сьогодні тут побачив підтримку армії. Особливо на волонтерських, на ветеранських стендах. Дуже зворушливо було для мене побачити книгу Гліба Бабича. Дуже важливо, щоб ми пам’ятали наших героїв, бо він – екстраординарна особистість», – зазначив Порошенко.
«Я сьогодні побачив реалізацію тієї справи, яку ми почали з 2014 року. Ніхто не вірив, що починаючи з 20 мільйонів книжок ми вийдемо на 53 мільйони в 2019 році. На жаль, зараз ця кількість падає. Але українське суспільство дуже потребує української книги. Я побачив армію, я побачив мову і я побачив віру. Віру в нашу перемогу, віру в нашу церкву, віру в Україну», – сказав п’ятий Президент України.
«Сьогодні я тут зустрівся з сотнями, з тисячами фантастичних українських людей, на плечах яких тримається Україна – не менше, ніж вона тримається на плечах наших героїв на фронті. І з такими людьми на фронті, і з такими людьми на «Книжковому Арсеналі» ми точно переможемо», – переконаний Порошенко.
Порошенко також поспілкувався з відомим Тік-Ток блогером Данилом Гайдамахою та обговорив, які книжки варто прочитати.
«Ні про що інше зараз ми, крім перемоги у війні і про підтримку Збройних Сил, думати не можемо. Дехто казав, що зараз не час проводити «Книжковий Арсенал». Думаю, що це величезна помилка, бо саме зараз будується фундамент держави, саме зараз будується фундамент нації. У кожного можуть бути ті чи інші вподобання, але я раджу прочитати українську книгу – справжню українську, українського автора», – закликав п’ятий Президент України.
Порошенко зворушливо розказав про Гліба Бабіча – воїна і поета, який загинув на війні
Петро Порошенко закликав усіх обов’язково відвідати Книжковий Арсенал і знайти там для себе «найближчого поета війни». П’ятий Президент зворушливо розповів про свого близького друга і побратима, воєнного письменника Гліба Бабіча, який загинув у липні минулого року поблизу Ізюма на Харківщині.
Гліб Бабіч був співзасновником ветеранської організації «Res_Publica. Брати по зброї», активістом ГО «Справа громад». До 2019 року був командиром взводу 10-ї ОГШБр. Після 24 лютого 2022 року став бійцем сил ТрО Києва. Написав понад 500 пісень і віршів.
7 пісень на вірші Бабіча виконує гурт Kozak System – «Подай зброю», «Сила і зброя», «Досить сумних пісень», «Свобода наче любов», «Мольфар», «Ті, що тримають небо над Різдвом» та «Не покинь».
«Його звати Гліб, він був і залишається моїм другом… Він — видатний громадянин і поет, який загинув на цій клятій війні. Мені дуже його бракує, і я часто звертаюся до нього, до його книг. Там Гліб наче досі живий», – пише Порошенко.
П’ятий Президент переконаний: кожен примірник військової літератури — це дуже особиста та індивідуальна історія про кожного з нас: «вони написані в бліндажах на брудному папері, нашвидкоруч занотовані в телефоні на переїзді, надиктовані близькій людині в госпіталі. Вони розповідають нам про нас навіть те, що ми не знали».
«Жирний як масло чорнозем Півдня? Чорнило тексту. Біла хрустка крейда Донеччини? Шорсткий папір. Зелені посадки до штурму, червона кров на формі та тілі, синє небо в пороховій димці? Книжкові ілюстрації», – цитує Петро Порошенко.
«Сьогодні останній день цьогорічного Книжкового Арсеналу, якщо можете — прийдіть і віддайте шану своєму найближчому поету війни. Купіть книжку, почитайте. Бо ми живі доти, доки жива пам’ять про нас і наше діло. Глібе, дякую, що ти був, що ти є і завжди будеш у своїх віршах», – пише Петро Порошенко.
Натхнення, важливі сенси, нові ідеї та глибокий вимір українського — те, що ми з Мариною Порошенко гарантовано знаходимо на Книжковому Арсеналі. Цей рік не став винятком.
Ми поповнили домашню бібліотеку книжками, які переосмислюють війну, повертають нашу історію та культуру, нашу віру.
Першими нам до рук потрапили книжки, написані очевидцями агресії росії проти нашої держави: військовими, правоохоронцями, волонтерами, дружинами, матерями. Скільки облич та голосів у цієї війни… Їх спогади, емоції, слова кричать, рубають правдою, не дадуть забути.
🔘 Гліб Бабіч «Вірші та пісні…»
🔘 А. Мегель, М. Яремчук «Ворожі ІПСО. Як визначити та протистояти?»
🔘 «Словник війни» (укладач Остап Сливинський)
🔘Позивний «Сарочка» «Промінчики»
🔘Максим Петренко «Спокійної ночі»
🔘Артем Кисько «Некомбатанти»
З багатьма авторами нам вдалося поспілкуватися та отримати автографи, дякуємо за вашу творчість, це дуже захоплює.
🔘Світлана Чорна «Українська церква і московські міфи»
🔘Олег Побережний «Мій Ангел у формі ЗСУ»
🔘Катерина Флекман «Прокидаєшся зранку, годуєш кішку…»
🔘Катерина Пилипчук «Війна, яка змінила нас»
🔘Неспілка. Неказки: збірка короткої прози
Марина порадила купити книгу «ВУФКУ. Lost and Found», яка була видана за підтримки УКФ. Це велике дослідження, яке має на меті повернути в Україну втрачені фільми 1920-х.
Із історичних книжок обрав:
🔘Тімоті Снайдер «Шлях до несвободи. Росія. Європа. Америка»
🔘Сергій Плюхій «Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності»
🔘Київ. Провідник
🔘План міста Києва
І захопили подарунок онукам — книгу Івана Андрусяка «Жерар-партизан» 🙂.
Це — наша щира рекомендація. А тепер хочу побачити, що обрали ви.
Діліться своїм списком в коментарях! 🙂
 |
 |
