Куди ми йдемо?
Мені досі надскладно прийняти той факт, що у нас ЦЯ влада. Я її не обирала, і я її терплю. До наступних виборів. Бо ж вибори у нас таки були і, сподіваюсь, ще будуть. Бо якщо не будуть, то нащо все це… Куди ж ми йдемо?
У нас парламентсько-президентська республіка, що говорить про наявність, взагалі-то, опозиції. Опозиція є в демократичних країнах. Її сприймають за належне. Зрозуміло, що у нас війна з росією, і опозиція, яка складалася з проросійських елементів, – вона не те що не опозиція, вона злочинна ланка російських зусиль щодо спроби нас окупувати. Звісно, куди вона, та “опозиція”, побігла – майже вся до росії.
Що у нас є станом на зараз? Як би кому не подобались опозиціонери, але чомусь серед них прізвищ, які на фронті чи мають бойовий досвід, більше, ніж серед влади. Чомусь все помінялось місцями, бо ж ми звикли до “опозиції” поганої, до кротівні, яка працює на ворога, так?
Цей шквал бруду на людей, опозиційних до нинішньої влади, виглядає як її, влади, незрілість або ж цинізм. Відверті до того ж. Комусь не хочеться мати в країні опозицію взагалі. Ту саму, яка волонтерить, воює, підтримує грошима армію тощо. Таке враження, що люди прийшли зі сторони, а тут бац – є якась опозиція, не згодна з твоїми діями. Вона чомусь сперечається, щось тобі доводить, щось хоче зробити краще, але тобі це муляє. Бо комплексуєш або будуєш плани на довічну владу.
Тому починається ось це все – боти, ботоферми, проплачено…
Причому ж плутають саму роль опозиції. Вона опозиційна лише до влади, але ж не до країни. Не до держави. Це як Армія дає присягу не президенту та владі – вона дає присягу народу. Демократична опозиція працює на країну (марафон цього свідомо не показує), – і вона саме демократична, бо не бачить результатів її роботи тільки лінивий або ж байдужий, або цинічний, який хоче отримати другий термін, і тому свідомо принижує здобутки інших.
Таке враження, що всі ці люди, які дивом потрапили у владу, окупували свої кабінети та вважають їх своєю приватною власністю. І в даному випадку вони працюють НА СЕБЕ. На свої власні рахунки, амбіції. Бо якщо би працювали на державу, їх поведінка була би більш достойною. Мудрою. Виваженою. Їх, і тих, хто навколо них.
Тому ж і кажу, що паразити. Бо паразитувати точно не на часі.
Ілюстрація: УП
