Вісті з фронтів. 16.06.2023
Мене тут попросили пояснити питання щодо рівня та ТЕМПІВ мобільності стратегічних та оперативних резервів ворогуючих сторін і їх вплив на відповідні спроможності сторін, тому пояснюю.
1. Фактор перший.
Якщо ми уявимо собі нині існуючий фронт (в першу чергу, як територію, де, власне, й ведуться бойові дії), то очевидно, що, виходячи навіть із його зовнішнього вигляду на мапі, ми дійдемо висновку, що він являє собою своєрідне напівколо, розташоване у південно-східній частині нашої країни. І де Сили оборони України знаходяться з ВНУТРІШНЬОГО боку, а війська агресора на ЗОВНІШНЬОМУ його боці.
2. Фактор другий.
Ті, хто не прогулював у школі уроки геометрії, цілком очевидно прийдуть до висновку, що відстань, яку необхідно подолати тому, хто знаходиться у внутрішньому колі, значно менша, ніж та, яку доведеться подолати тому, хто знаходиться на зовнішньому боці, у разі переміщення на співставні точки, які розташовані на одному й тому ж радіусі цього умовного півкола.
3. Фактор третій.
На практиці це означає наступне. Умовно розрахункова механізована бригада ЗСУ набагато швидше добереться, наприклад, з району Оріхова до Костянтинівки, ніж умовно розрахункова мотострілецька бригада зс ри-фи, наприклад, здійснить переміщення з району Токмака або Мелітополя до Бахмуту.
4. Фактор четвертий.
Звісно, що на швидкість і темпи маневру військ (сил і засобів) у реальності впливає ще чимало факторів (починаючи зі стану комунікацій, закінчуючи рівнем протидії з боку противника), але у розрахунках щодо ПЛАНУВАННЯ та організацї застосування військ вище зазначені мною фактори, безперечно, беруться за основу по одній простій причині – вони найбільш стабільні та сталі, ніж решта факторів.
Тепер, як завжди, підсумуємо…
В мене й тіні сумнівів немає в тому, що як українське, так й російське командування усе це враховували у процесі планування та організації застосування своїх військ.
Але у зв’язку з цим варто наголосити.
Здатність швидше й мобільніше здійснювати маневр своїми стратегічними та оперативними резервами ніж це робить противник є ну-у дуже вагомою перевагою. Особливо тоді, коли ваш противник проводить стратегічну оборонну операцію.
Саме з цієї точки зору варто розглядати останні рішення російського військового командування, які вже очевидно спрямовані на максимальне “звуження” фронту цього гіпотетичного півкола.
Іншими словами, росіяни намагаються максимально звузити той сектор фронту, де їм гіпотетично доведеться маневрувати своїми резервами (тобто зменшують відстані для маневру), в той час коли українське командування намагається зробити прямо протилежне – збільшити цей сектор, в якому противнику доведеться маневрувати його резервами (щоб було ще зрозуміліше – “розтягують” площу території, де відбувається та чи інша активізація бойових дій).
Накладіть на цю схему рейди РДК, підрив Каховської ГЕС і ряд інших подій й вам стане зрозумілим їх основний сенс.
