Вісті з фронтів. 28.04.2023
До питання щодо оборони противником території півострова Крим. Частина друга.
1. Станом на вечір 27.04.2024 у Чорноморській та Азовській операційних зонах безпосередньо у морі знаходились наступні сили та засоби чф-у зс рф:
– 1 дизель-електричний підводний човен (депч) пр. 636.3 “Старый Оскол” – у 24 милях на південний схід від н.п. Ялта, у позиційному районі в готовності до бойового застосування КРМБ типу 3М-14К/3М-14Т “Калибр”,
– 1 депч пр. 636.3 “Ростов на Дону” – у 22 милях на схід від н.п. Ялта, у позиційному районі в готовності до застосування КРМБ типу 3М-14К/3М-14Т “Калибр”,
– малий ракетний корабель (мрк), за нашою класифікацією – ракетний корвет, пр. 21631 (Буян-М) “Вышний Волочек” – у 18 милях на північний захід від н.п. Анапа, у позиційному районі в готовності до застосування КРМБ типу 3М-14К/3М-14Т “Калибр”,
– ракетний корвет пр. 21631 (Буян-М) “Грайворон”” у 15 милях на захід від н.п. Анапа, у позиційному районі в готовності до застосування КРМБ типу 3М-14К/3М-14Т “Калибр”,
– патрульний корабель (пк), за нашою класифікацією – патрульний корвет, пр. 22160 “Дмитрий Рогачёв” – у 22 милях на північний захід від Керченської протоки, виконує завдання з прикриття Керченського мостового переходу,
– протидиверсійні катера (пдка) пр. 21980 “Суворовец” та “Курсант Кировец” – у 2.5 милях на північ від Керченської протоки, завдання те ж саме, що й у корвета “Дмитрий Рогачёв”,
– ракетний катер (рка), за нашою класифікацією – ракетний корвет, пр. 1241 (Молния) “Набережные Челны” – у районі центральної частини Феодосійської затоки, охорона ПБ Феодосія,
– середній розвідувальний корабель (срзк) пр. 864 “Приазовье” – в 159 милях на північний захід від м. Зонгулдак (Туреччина),
– дослідницьке судно (дс), пр. 11982 “Ладога” – у 5 милях на захід від м. Туапсе на стоянці,
– дс, пр. 11982 “Селигер” – у 8 милях на південний захід від м. Геленджик.
Решта корабельного складу чф і приданих сил та засобів зі складу інших флотів зс рф перебуває у пунктах базування (ПБ) – Севастополь, Феодосія, Керч, Новоросійськ, Туапсе.
2. Тепер безпосередньо про УВ “Днепр” та ту частину УВ “Восток”, які, судячи зі всього, найбільш ймовірно, опиняться у Криму й складуть основну масу того УВ противника, якому доведеться обороняти територію півострова Крим у разі виходу ЗСУ до узбережжя Азовського моря.
УВ “Днепр”.
Основу цього УВ складають війська 49-ї загальновійськової армії (ЗВА) Південного воєнного округу зс рф (ПівдВО) + 22-й армійський корпус (АК) (той самий, з Криму) та визначені підрозділи 5-ї ЗВА Східного ВО. Всього це:
– особового складу – до 63 930 в\сл,
– танків – 183,
– бойових броньованих машин (ББМ) – 602,
– артилерійських систем (калібром від 100-мм й вище) – 355,
– реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) – 24,
– оперативно-тактичних\тактичних ракетних комплексів (ОТРК\ТРК) – 8 ПУ.
У організаційно-штатній структурі це угрупування зведено у вигляді:
– окремих мотострілецьких бригад (омсбр), а також десантно-штурмових бригад (дшбр), бригад морської піхоти (обр МП), окремих бригад берегової оборони (обр БО), всього у складі цього УВ таких – 8,
– десантно-штурмових полків (дшп) – 3,
– так званих мотострілецьких\танкових полків територіальних військ (мсп\тп ТрВ) – аж 14,
– окремих мотострілецьких батальйонів територіальних військ (омсб ТрВ) – 10,
– окремих танкових батальйонів (отб) – 1,
– окремих батальйонів морської піхоти (об МП) – 1,
– просто, батальйонів морської піхоти (бн МП) – 1,
– зведених тактичних загонів (батальйонного ріня, в т.ч. типу БАРС) – 7.
До того ж у резерві цього УВ перебуває – ще 1 мсп ТрВ.
Що кидається у вічі – непропорційно велика кількість у порівнянні з іншими УВ так званих “територіальних військ” і не менше так званих “морської піхоти” й “десантури”.
Окрім того, тут, як й скрізь, не так щоб багато озброєння та військової техніки (ОВТ) основних зразків. Приблизно на 6 танкових батальйонів і 20 мотострілецьких (це якщо по повнокомплектній нормі). А насправді структур у ранзі “батальйон” тут зосереджено та розгорнуто, принаймні “на папері”, ну суттєво більше (десь під 60-62 ). Тобто чуть менше двох третин від загальної кількості особового складу цього угрупування складає “піхота” (виключно стрілецька) без важкого озброєння. Й “добре”, якщо вона хоча б на якихось “колесах” у вигляді вантажівок і реквізованих автобусів.
Так, артилерії у них достатньо – більше 300 з половиною “стволів” + 24 РСЗВ і навіть до 2 батарей ОТРК. І зрозуміло чому. Треба розуміти, що російське командування вважає, що сама власне піхота при більш-менш вагомій артилерійській підтримці цілком зможе не допустити форсування ЗСУ річки Дніпро, принаймні значними силами.
По суті, росіяни на цьому напрямку використовують німецьку методологію часів Другої світової війни (1944 року) у північній Франції на березі Ла-Маншу, коли у них не вистачало сил обороняти УСЕ десантнонебезпечне узбережжя.
Тобто безпосередньо у річки оборону займають “стрілецькі” формування, деінде підсиленні “моторизованими” підрозділами, а основна маса частин та підрозділів, більш-менш укомплектованих важким ОВТ (танками та ББМ), тримаються у глибині оборони (у другому ешелоні) для того, щоб мати можливість оперативно реагувати (контратакувати) на спроби українського командування “десь висадитись” значними силами та облаштувати плацдарм.
Звісно, що росіяни, де це можливо й неможливо, натикали своїх мінно-вибухових загороджень (МВЗ), укріпили найбільш десантнонебезпечні (з їх точки зору) ділянки в інженерно-фортифікаційному відношенні та заздалегідь пристріляли артою райони місцевості по ОБОХ берегах річки + значна частина бойових літаків (з тих 97, що розгорнуті на Кримських авіабазах) та 57 вертольотів армійської авіації (АА), які знаходяться там же, будуть обов’язково задіяні у протидії ЗСУ в будь-яких їхніх спробах перетнути Дніпро значними силами.
Виходячи зі всього вище сказаного, основний оперативно-тактичний “юніт” цього угрупування, здатний до більш-менш мобільних дій як у обороні, так і при наступальних (контрнаступальних) діях, – бригада. Решта “полків” та “батальйонів” (особливо у форматі ТрВ) – це менш стала формація. Так би мовити, в основному “стаціонарні” війська.
На мій ну-у дуже суб’єктивний погляд, перспективи цього угрупування військ противника щодо утримання своїх позицій у цьому операційному районі виглядають ну “так собі”. Особливо якщо українське командування “по серйозному” візметься щось подібне організувати.
Очевидно, що головною особливістю цього УВ противника є той факт, що його подальша доля головним чином буде вирішуватися не в його смузі відповідальності. Тобто “вплинути” на неї власне це УВ своїми силами зможе виключно опосередковано. Його оперативне шикування таке, що при будь-якому просуванні ЗСУ до узбережжя Азову воно просто-таки “приречене” опинитися на території півострова Крим.
Тепер про УВ “Восток”, яке власне й “прикриває” те, що пігдогі нині називають “сухопутный коридор между Крымом и Донбассом”.
Нас цікавить, у першу чергу, той комплект військ (частина цього УВ) противника, яка розгорнута на Оріхівському напрямку (для нас це – Мелітопольский). Отже…
Це переважно війська 58-ї загальновійськової армії ПівдВО (її 42-га мотострілецька дивізія, мсд), розбавлені визначеними силами та засобами СхідВО (35-ї та 36-ї ЗВА), а також підрозділами російської морської піхоти та повітряно-десантних військ. Особливістю цієї частини УВ “Восток” є наявність у її складі цілого “шобла” різноманітних формувань рівня “батальйон” ну-у-у дуже сумнівної етимології (від підрозділів “Ахмату” та БАРСУ, до якихось “напівпартизанських” стрілецьких батальйонів так званої днр). На практиці це виглядає наступним чином:
– окремих мотострілецьких бригад (омсбр), окремих танкових бригад (отбр), десантно-штурмових бригад, окремих бригад прикриття (обр П) і навіть військових баз (ВБ) – 4,
– мотострілецьких полків (мсп) та окремих полків морської піхоти (оп МП) – 7,
– окремих стрілецьких полків (осп) – 1,
– мсп ТрВ – 7,
– мотострілецьких, танкових та десантно-штурмових батальйонів (мсб, дшб та тб) – 2,
– тб ТрВ – 1,
– окремих стрілецьких батальйонів (осб) – 3,
– стрілецьких батальйонів мобілізаційного резерву (сб МР) – 1,
– зведених тактичних загонів (батальйонного рівня), в тому числі типу БАРС – 12.
У резерві на цьому напрямку противник має вже звичний 1 мсп ТрВ.
Зважаючи на той факт, що у ГІПОТЕТИЧНОМУ відбитті українського “великого” наступу “у бік Криму” буде брати участь не тільки та частина УВ “Восток”, яка розгорнута власне на Мелітопольскому напрямку, а й ті сили та засоби, які зараз зосереджені на Бердянському та Маріупольському напрямках, є сенс загалом навести дані за все УВ противника “Восток”, отже:
– особового складу – до 90 459 (з них принаймні половина зосереджена власне по дирекції Мелітополь – Крим),
– танків 386 (десь до третини – на Мелітопольскому напрямку),
– ББМ – 1 279 (до 450-460 – на Мелітопольско-Кримському напрямку),
– артилерійські системи (від 100-мм й вище) – 769 (третина з цієї кількості – власне на Кримському напрямку),
– РСЗВ – 216 (з яких близько 160 зосереджено саме на Мелітопольскому та Бердянському напрямках).
Як бачимо, то тут спостерігаємо трохи іншу ситуацію.
– Командування військ противника зосередило свої найбільш боєздатні частини та підрозділи саме у тактичній зоні з потужною артилерійською складовою. Окрім того, його резерви в основному також зосереджені саме у першому ешелоні. Це зроблено явно у розрахунку на відбиття нашого ГІПОТЕТИЧНОГО наступу вже у бойових порядках передових підрозділів противника.
– Ще одна особливість – велика “різношерстість” цього угрупування. Управляти, а особливо налагодити взаємодію між всіма цими формування, очевидно органам управління противника буде досить важко.
– Частину своїх сил і засобів зі складу УВ “Восток” очевидно противник буде вимушений задіяти “ліворуч”, якщо, наприклад, УВ “Днепр” буде втягнуто у “відбиття українського десанту”, а сам він розпочнеться ОДНОЧАСНО з наступальними діями фронтально по загальній дирекції Оріхів – Токмак – Мелітополь. В такому випадку ситуація для противника СУТТЄВО погіршиться.
Якби там не було, можемо зробити висновок…
В разі початку широкомасштабних наступальних дій СОУ (ЗСУ) у Південній операційній зоні у напрямку “на Крим” та “до північного узбережжя Азову”, які в подальшому, можливо, стануть успішними, УВ “Днепр” повністю, а також УВ “Восток” (частково), з великою долею ймовірності опиняться у Криму.
