Вісті з фронтів. 26.04.2023. Частина ІІ (відео)

Друга завершальна на цьому тижні частина “запитання – відповіді”.

Serge Kaminsky: Вздовж кордонів України у зоні досяжності знаходяться значні російсько-фашистські бази в Томарівці, Волоконівці, Дуянівці, Єльську, Рудську, Валуйках і т.п. Натомість одиничні “добрі” дрони та снаряди падають в глухих селах Шебекінського та Грайворонського районів Білгородської і Глушківського району Курської області та не завдають особливих втрат росіянам. Чи є в тих районах якійсь військові об’єкти? Для чого розпорошувати ресурс замість фокусного знищення аеродромів і казарм?

– Командування військ противника утримує у Брянській, Курській та Білгородській областях рф не тільки так званні “сили прикриття кордону” у вигляді 3-х оперативних груп (ОГ) УВ “Запад”, а низку об’єктів загальновійськового значення. Однак, їхня кількість поступово знижується. Основна “вісь” логістики всього російського угрупування зміщується південніше. Просто тому, що російських військ на північному сході нашої країни вже майже немає. Зайва ланка у стратегічному забезпеченні, яка об’єктивно збільшує так зване “плече підвозу”, противнику не потрібна. Відповідно, кількість та обсяг потенційних цілей і об’єктів для “бавовни” також зменшується. Виключення становлять, мабуть, далекобійні засоби ураження противника, але до них ще треба дістати.

– Ресурс ніхто не розпорошує, це виключно ваше враження. Якщо ЗСУ й застосовують якісь засоби ураження по цілях противника у прикордонні, значить, на те є причини. Й на мій суб’єктивний погляд, вони дійсно є. Ви ж не знаєте достеменно, що й хто там вештається по “глухих селах” у той чи інший період часу.

Oleg Zoz: Як виглядає ситуація зараз у росіян з артилерійськими снарядами, чи не проглядається серйозний дефіцит з ними у найближчі тижні/місяці? Дякую.

– На жаль, ні, не проглядається. На тих ділянках і напрямках, де їх командування докладає основні зусилля, інтенсивність застосування артилерійськими систем противником достатньо висока. Це аж ніяк не схоже на “серйозний дефіцит”.

– Єдина побічна ознака – противник майже по всьому фронту переходить на 152-мм калібр як основний, зменшуючи у рази обсяг використання 120-122-мм систем (за виключенням мінометів).

Andrii Loshkovskyi: Схоже, що наш контрнаступ буде однозначно, хоча б тому, що (гео)політична обстановка цього вимагає. Всім зрозуміло, що його результат серйозно вплине на подальший хід війни і допомогу нам від партнерів. Зараз все більше гуляє інформації, що стримувати наш контрнаступ пігдоги будуть в першу чергу авіацією. Нарешті запитання: як ми могли би наступати при такій великій перевазі ворога в армійській авіації, враховуючи, що наші спроможності в армійській ППО дуже обмежені? Чи є в загалі доцільність нам наступати (який би великий пресинг на нас не робився), поки ми не вирішимо цю проблему (збільшення поставок Гепардів і боєприпасів до них, Стінгерів, Авенджерів і т. д.)? Дякую.

– Перевага противника у повітряному просторі на напрямках і ділянках (вірогідних) нашого наступу усувається КОМПЛЕКСОМ відповідних заходів протидії (при нагальній потребі). Застосування військової ППО – лише ОДИН З НИХ. А взагалі, цей комплекс заходів називається “повітряна наступальна (оборонна) операція” й включає в себе дії як у повітряному просторі безпосередньо (тобто сукупність повітряних\протиповітряних боїв), так і дії наземного характеру. Наприклад, удари по АБ та аеродромах противника наземними засобами ураження або дії ДРГ у тилах противника, РЕБ, РТР, порушення наземної системи управління бойовою авіацією противника і т.і.

– Є доцільність, в першу чергу, через хід і спрямованість розвитку загальної стратегічної ситуації у війні. Це більш важливо, ніж наявність або відсутність якогось типу ОВТ.

Borys Borys: Шановний пане Костянтине! Якщо наступ ЗСУ буде відтермінований на 2 місяці, які ризики це несе? І де буде проходити ЛБЗ на Донецькому напрямку через 2 місяці? Дякую за вашу працю.

– Це несе ризики стратегічного рівня. Противник отримає вкрай потрібну йому оперативну\стратегічну паузу у війні. Причому не тільки у сфері власне ведення бойових дій, а й у багатьох інших – від інформаційної до внутрішньополітичної.

– Ну я не Ванга й навіть не Нострадамус. Прогнозувати місцерозташування ЛБЗ не візьмусь з багатьох причин.

Сергей Иванов: Ще пару місяців тому багато хто казав, в тому числі й офіційні особи, про чисельну путінську армію, яка готується за Уралом? Ваша думка: вона там ще формується чи вже знищується на Донбасі? Мова йде про цілісні формування (полки, дивізії) чи матеріал для затикання дір? А чи була така армія взагалі?

– Війська Центрального та Східного воєнних округів (ВО) зс рф були задіяні у значному обсягу в масованому вторгненні противника на терени України з перших днів. Про формування якоїсь іншої “чисельної путінської армії” десь “за Уралом” (тобто власне на території Центрального та Східного ВО) я особисто не чув.

– Ні, мову можливо вести виключно про формування ДОДАТКОВИХ декількох батальйонів “добровольців” (включно з підрозділами системи БАРС) за територіальним принципом, а також поповнення тамтешніх вже розгорнутих частин і з’єднань мобілізованим особовим складом.

– Окрім тих загальновійськових армій зі складу ЦВО та СхВО, які були розгорнуті ще ДО масованого вторгнення, інших я якось не бачив.

Юрій Товстуха: На вашу думку, які три види найпотрібніші для нашого війська озброєнь можна виготовляти в Україні вже зараз і у достатній кількості?

– Ракетне озброєння (певних типів), важке піхотне озброєння (від гранатометів до крупнокаліберних кулеметів і мінометів), БПЛА тактичного та оперативно-тактичного рівнів. + ДУЖЕ ПОТРІБНО щось вирішувати із автомобільною технікою.

– Але, насправді, реальна потреба ЗСУ набагато більша ніж реальні можливості нашого ОПК. Наприклад, системи РЕБ, РТР вкрай необхідні, оптика та оптико-електронні системи, радіолокаційні системи і т.і. По всіх цих напрямках РЕАЛЬНІ НАПРАЦЮВАННЯ у нашого ОПК є, й при нормальному забезпеченні та РЕЖИМІ роботи він ЗДАТНИЙ виробляти все це, але справа в тому, що забезпечити НОРМАЛЬНИЙ режим роботи нашого ОПК сьогодні вкрай важко (якщо взагалі можливо).

Andrey Denisenko: Шановний Константине! Чи є інформація стосовно комплектації особовим складом 1 та 2 АК? Вони продовжують комплектуватись тим, кого відловили на окупованих територіях (чи залишився там хоч якійсь ресурс для цього?), чи ці бригади та полки інтегрували повністю в систему комплектування відомства тувінця і зараз наповнюють виключно чмобіками з російських регіонів?

– Певна інформація є.

– Скоріше, у них зараз змішаний принцип комплектування. як мобілізованим безпосередньо на території так званих днр\лнр особовим складом, так і мобілізованими власне громадянами рф. Якщо ви відслідковуєте “плачі російських мобіків” у інтернеті, то можете помітити, що частина з них відноситься до випадків, коли у підпорядкування бригадам і батальйонам 1-го та 2-го АК передають підрозділи, укомплектовані саме російськими “чмобіками”.

– Формально їх включили до складу 8-ї загальновійськової армії Південного ВО зс рф. Хоча ряд моїх колег вважає, що вони підпорядковуються не штабу 8-ї ЗВА, а напряму командуванню Південного ВО.

Елена Хоришко: У крайньому інтерв’ю РБК Кирило Буданов сказав, що ворог останнім часом практично не задіює ракети в обстрілах українських міст, він накопичує ракети для обстрілів наших угрупувань, які будуть задіяні в наступі. Наскільки я розумію, це є досить суттєвою проблемою. Що з цим можно зробити? Як зменшити шкоду? Раз про це каже головний розвідник, значить, керівництво СОУ ці ризики усвідомлює. Але все ж таки що ви з цього приводу думаєте. З цим можна якось боротись? Сподіваємося на ППО/ПРО?

– Я про це ще до висловлювань пана Буданова писав і казав, причому неодноразово, відповідаючи на запитання, чому противник не застосовує останнім часом масовані удари далекобійною високоточною зброєю. Розглядаючи цю версію як один з варіантів причин, через які це відбувається.

– Те саме, що ЗСУ робили з цим до цього – намагатися перехоплювати та збивати, тобто відбивати ці удари.

– Неважливо, що я думаю з цього приводу, бо що б я не думав, цю загрозу буде нівелювати саме командування ЗСУ, яке набагато обізнаніше та поінформованіше за мене у цьому питанні. Єдине, що можу сказати з цього приводу, найбільш ефективний засіб боротьби з цією загрозою – ураження носіїв далекобійної високоточної зброї противника ще до моменту її бойового застосування.

– З цим не тільки можна боротись, а й обов’язково потрібно боротись.

– Можу казати виключно за себе, по відношенню до інших людей, хто і на що сподівається, я не знаю. Особисто я цілком впевнений у спроможності Повітряних сил ЗСУ вести успішні повітряні та протиповітряні бої у повітряному просторі України.

Павло Трегуб: Вітаю. Чи є інформація про склад мокшанського підводного (сподіваюся, в недалекому майбутньому) флоту, що поки що базується в бухті Севастополя? Яка їх роль в майбутній війні за український Крим? Дякую.

Станом на 24.04.2023 року у пункті базування (ПБ) Севастополь перебували наступні сили та засоби корабельного складу чф:

– 1 дизель-електрічний підводний човен (депч) пр. 636.6 (ремонт),
– 1 депч пр. 877В “Алроса”,
– 1 фрегат пр. 11356Р “Адмирал Эссен” (ремонт),
– 1 сторожовий корабель (ск), за нашою класифікацією – фрегат, пр. 1135М “Пытливый”,
– 1 ск (фрегат) пр.1135 “Ладный”,
– 2 ракетних корабля на повітряній подушці (ркпп), за нашою класифікацією – ракетні корвети, пр. 1239 “Самум” і “Бора” (13-й СРЗ),
– 2 ракетних катера (ракетних корвети) пр. 1241 “Молния” – “Буря” і “Шуя”,
– 1 ракетний корвет “пр.12411 “Набережные Челны”,
– 4 великих десантних кораблі (вдк) пр. 775 – “Азов”, “Николай Фильченков”, “Новочеркасск”, “Калиниград” – 3 перших у ремонті,
– 2 патрульних корвети пр. 22160 – “Василий Быков” та “Сергей Котов”,
– 4 малих протичовнових корабля (корвети) пр. 1124М “Альбатрос” – “Александровец”, “Поворино”, “Суздалец” та “Муромец”, останній на ремонті у 13-му СРЗ,
– 1 морський тральщик (мтщ) пр. 02668 “Агат” – “Вице-адмирал Захарьин” – у ремонті на 13-у СРЗ,
– 2 середніх розвідувальних кораблі (срзк), 1- пр. 18280 “Иван Хурс” та 1 – пр. 861М “Экватор”,
– 6 протидиверсійних катерів (пдка) пр. 21980 та швидкохідних катера спеціального призначення пр. 03160 – “Кинель”, “Павел Силаев”, “П-433”, “П-274”, “П-276”, “П-838”,
– 4 десантні катери (дка) пр. 21820 та пр. 11770 – “Атаман Платов”, “Д-106”, “Д-144”, “Д-199”,
– зі складу каспійської флотілії ще 1 дка пр. 21820 “Дюгонь” та 2 дка пр. 11770 “Cерна”,
– та 29 інших транспортних, допоміжних та спеціальних кораблів та суден.

Як бачимо, щодо безпосередньо бойових кораблів чф, то у ПБ Севастополь їх мінімальна кількість і переважно ті, які перебувають на ремонті, в тому числі на 13-му Севастопольскому ремонтному заводі, або ті, бойова цінність яких на сьогоднішній день виглядає, скажімо так, сумнівно.

– Щодо “ролі” цих сил і засобів у “майбутній війні за Крим” (мабуть, ви мали на увазі у бойових діях на території п-ва Крим та у прилеглих акваторіях), то її можливо визначити як суто “допоміжну” через суттєву обмеженість корабельного складу чф щодо спроможності здійснювати вогневий вплив по наземних цілях і об’єктах.

Корабельний склад чф переважно “заточений” діяти безпосередньо на морі та певним чином у повітряному просторі, його можливості діяти по наземних цілях ну-у дуже незначні, за виключенням спроможності обстрілювати “точечні” цілі на великих відстанях крилатими ракетами морського базування. Тому в плані участі у бойових діях “загальновійськового” характеру у прибережних районах та безпосередньо на узбережжі спроможності корабельного складу чф невеликі. Навіть декілька пусків (нехай навіть залпів, з пуском одного-двох десятків “Калібрів”) навряд чи зупинять наступаючі українські війська. А артилерійське озброєння цих кораблів у порівнянні з аналогічним озброєнням наступаючих угрупувань “нікчемне”.

Скоріше за все, їх роль зведеться до перевозки\висадки невеликих підрозділів, посилення ППО, блокування та ізоляції з моря району активних бойових дій. Та й то, із просуванням ЗСУ на південь у бік п-ва Крим (а значить, і пересування наших берегових засобів ураження ближче до їх основних ПБ) і ця “діяльність” ймовірно зведеться нанівець.

Олексій Хижняк: Вітаю. Якщо є план нестандартної атаки на повітряний компонент у Криму та логістику через нього, що сильно полегшить майбутній контрнаступ, як його найкраще довести до спеціалістів, що можуть оцінити його реальність і потім, якщо це реально, то вже довести до людей, які приймають рішення? Дякую.

– Звернутися спочатку до армійських підрозділів комунікації з громадськістю та ЗМІ (прес-служби) МОУ, ГШ ЗСУ (їхні контакти є у відкритому доступі). А вони, в свою чергу, спрямують вас до відповідних фахівців.

– Але будьте готові до того, що вас грунтовно перевірять, в тому числі ваше минуле. Хто ви, що ви й що саме пропонуєте.

Dmitry Suchko: Бажаю здоров’я, пане Костянтине. Генерал Наєв заявив, шо на території Брянської та Курської областей перебуває 17 тисяч військовослужбовців РФ. Це досить потужне угруповання. Можете прокоментувати, яка наявність техніки та можливості даного угруповання. Дякую. Слава Україні.

– Командування військ противника утримує на території Брянської та Курської областей рф розгорнутими оперативні групи (ОГ) “Брянск” та “Курск” зі складу сил і засобів свого угрупування військ (УВ) “Запад”, загалом, це:

– мотострілецьких полків територіальних військ (мсп ТрВ) – 2,
– батальйонів (мотострілецьких – мсб, повітряно-десантних – пдб, десантно-штурмових – дшб, мотострілецьких територіальних військ – мсб ТрВ) – 17,

На озброєнні та у своєму складі ці частини та підрозділи РАЗОМ мають:

о/с – 12 522,
танків – 23,
ББМ – 280,
артилерійских систем – 137,
РСЗВ – 14.

В свою чергу, ОГ “Белгород” зі складу УВ “Запад”, яка розгорнута у напрямку на Слобожанський операційний район (ОР), має у своєму складі:

– мсп ТрВ – 1,
– батальйонів (мсб, мсб ТрВ) – 7.

Загалом це:

о/с – 7 224,
танків – 41,
ББМ – 76,
артилерійських систем – 179,
РСЗВ – 15.

У цьому сенсі на себе звертають увагу декілька особливостей:

– Краще оснащення бойовими броньованими машинами (ББМ) ОГ “Курск” та “Брянск” у порівнянні з ОГ “Белгород”.
– Наявність у складі всіх 3-х ОГ порівняно значної АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ складової (у всіх 3-х ОГ розгорнуто до 316 “стволів” крупнокаліберної артилерії та до 29-30 одиниць РСЗВ). Звісно, що для лінії зіткнення по ДКУ такої протяжності (маються на увазі всі три прикордонні області рф) це й небагато, але варто зазначити, що противник тримає свою арту на цих напрямках концентровано, у складі достатньо потужних розгорнутих формувань.
– НЕДОУКОМПЛЕКТОВАНІСТЬ всіх трьох ОГ як особовим складом, так і основними типами озброєння та військової техніки (ОВТ) згідно зі штатними нормами та стандартами.

З цього слідує висновок:

Очевидно, що вище зазначені оперативні групи військ противника за своєю чисельністю та оснащенням здатні до активних наступальних дій виключно обмеженого масштабу (тактичного рівня). Їх головне призначення – сковування сил і засобів СОУ на визначених напрямках і ділянках і недопущення їх перекидання на інші, а також вогневий “терор” нашої інфраструктури у прикордонні.

Сподіваюсь, я відповів на ваше запитання.