Вісті з фронтів. 25.04.2023. Частина І (відео)

Перша частина “запитання – відповіді” на цьому тижні.

Юрій Яровенко: Коли будуть треті “Діалоги”?
– Думаю, їх не буде з декількох причин.

Oleksandr Baldyniuk: Костянтине, як правильно розшифровувати дані ГШУ про «ліквідованих» пігдогів? Це загальні санітарні вбитими і пораненими? Чи вбитими і важкопораненими? Якщо просто вбитими, то надто велика різниця з оцінками Пентагону, інших партнерів (які рахують десь 200-220 тис загальних санвтрат).

– Я не знаю, що саме ви маєте на увазі під терміном “розшифровувати”, але зазвичай втрати рахують двома способами – або як санітарні, або як безповоротні\відновлювані (додаючи до санітарних полонених та “пропавших без вісті”).

– За якою саме схемою рахує наш ГШ, я не знаю, але здогадуюсь, що на основі відповідних доповідей “знизу”.

– Я особисто до даних нашого ГШ ставлюся з певною осторогою, тому що на всіх етапах проходження цих доповідей цілком ймовірні викривлення.

Дима Грищенко: Плацдарм на левом берегу Днепра – это начало того, чего так долго все ждали?

– Ні, я так не вважаю.

Володимир Лук’янюк: Весною минулого року було багато розмов про Switchblade 300/600 і начебто сотні з них таки надійшли в Україну. Але за рік. що минув, практично немає відеозвітів про їх застосування (на відміну від того ж Javelin, наприклад). З чим це пов’язано – Switchblade виявились неефективними?

– Я думаю, це пов’язане з прагненням відповідних українських структур не розкривати публічно певні нюанси та методи застосування цих баражуючих боєприпасів, а не з обсягами та кількістю їх реального застосування. Або прагненням накопичити певну кількість цього засобу ураження для якоїсь визначеної цілі (мети), як варіант – масованого застосування на певному напрямку чи ділянці.

Oleg Kolesnyk: Як прокоментуєте інтерв’ю депутатки Устінової, де сказано, що наступ відкладено на невизначений термін через недостатню кількість озброєння? Яка ймовірність, що у 2023 році наступу не буде взагалі? Чи не стає ситуація все більше схожою на Донбас 2015-2022, коли “хочемо, але не можемо”?

– Не читав і не збираюся, не вважаю пані Устінову фахівцем у питанні стратегічного планування та застосування військ. Навіть у питаннях планування застосування військ на тактичному рівні я її такою не вважаю. Тим більше дотичною до напрацювання ключових рішень у сфері реалізації стратегії ведення війни. Тому її точка зору з цих питань мене не цікавить від слова “зовсім”.

– Десь 10-15%.
– Ні, не стає, розмах не той, в першу чергу, зовнішньополітичний.

Якубович Любов: Чи не логічніше було б максимально підсилити наші ЗСУ у Бахмуті та припинити наступ?

– Ні, не було би, бо саме цього від українського командування добивається командування противника. СУТТЄВО підсилити ОТУ “Хортиця” (й відповідно зупинити наступ противника) ми можемо виключно за рахунок резервів, а вони потрібні зовсім для іншого.

Sergey Egorov: Ми всі бачимо, як союзники стають все більш обережними у формулюваннях. Чи бачите Ви єдність у діях військово-політичного керівництва країни? Всі ці Мазураши та їм подібні… Люди точно вмирають за ту країну, що зараз розбудовується? Чи початком контрнаступу слід вважати арешт Єрмака?

– Бачу.

– Країна зараз перебуває фактично у стані війни. Про розбудову мова взагалі не йде. Мова йде про її існування та виживання.

– Не бачу прямого зв’язку між цими гіпотетичними подіями.

Alexandr Parhomenko: Добрий день! Орки виклянчують у ірана мопеди. Шо там такого унікального, що ні вони, ні ми не можемо їх наробити сотнями?

– Нічого уникального там немає. Питання полягає не в технологічній “унікальності” цього засобу ураження, а в його НАЯВНОСТІ. Оркам він потрібний “тут” і “зараз”, і в чималій кількості. В них просто немає часу розробляти, випробувати, пускати в серію. Простіше й швидше “знайти на ринку” (а точніше, того, в кого воно є на даний момент і хто зголоситься продати) й купити.

– Що стосується України, то в нашій країні нині достатньо активно ведуться роботи щодо розробки, створення та запуска у серійне виробництва цілої низки дуже схожих за своїми ТТХ зразків цього типу озброєння.

Sergiy Zhura: Чи можна якось захиститися на полі бою від ударів сонцепіків?

– Думаю, цілком можливо, скоріше за все, перебуваючи в укритті. За словами декого з тих, хто потрапляв під дію цього засобу ураження, він їх “не особо впечатліл”.

– Як насправді, не знаю, бо я особисто жодного разу не перебував під час обстрілу в зоні ураження цієї системи, тому особистими враженнями та досвідом на цей рахунок поділитися не можу.

Оксана Левинсон: Чи є у ЗСУ можливість перерізати логістику з Криму?

– Зараз немає. “Логістика з Криму” дубльована та прикрита на більшій своїй частині засобами захисту противника.

Roma Soltysiak: Чи здатний український ОПК забезпечувати армію хоча б чимось у достатній кількості?

– Здатний, звісно, але виключно при належному фінансуванні та ресурсному забезпеченні, а з цим сьогодні вагомі трабли. Тому ми можемо констатувати, що український ОПК хоча й здатний виробляти кінцеву продукцію, але в дуже й дуже обмеженому “асортименті” та “обсягу”. Наприклад, окремі зразки стрілецького озброєння, ракетної техніки, бронетанкової техніки, артилерійських систем і мінометів, частково радіоелектроніки військового призначення та боєприпасів. Але явно НЕ У ДОСТАТНІЙ (особливо під час війни) кількості.

Данил Данилович Данилов: Существуют ли какие-либо факты по изготовлению жидкостных ракет дальнего радиуса? Регулярно бьют по КБ ЮМЗ, и Павлоград тоже обстреливают. Мы наконец удивим своими старыми разработками или воюем тем, что выпросим?

– “Существуют”, все решта складає державну та військову таємницю, тому без коментарів.

Максим Масюк: Пане Костянтине, дякую за Вашу роботу. Якщо буде можливість, то хотів би почути Вашу думку з таких питань:
1. Чи особисто Ви вважаєте доцільним (саме доцільним, а не можливим) зараз наступ СОУ в південних регіонах, враховуючи оприлюднені Вами оцінки щодо артилерійської та авіаційної складової окупаційних військ?
2. Як ви оціните появу у розпорядженні сил СОУ далекобійної зброї (300 км+) у короткостроковій перспективі (або вже наявні подібні спроможності)?
Дякую!

– Якщо українське командування “знайде” засіб нейтралізувати ці “фактори” (мається на увазі вагома перевага противника у кількості та якості повітряного компонента та кількості артилерійських систем), то так, цілком доцільно.

– Як достатньо вагому, але не у форматі 300+, а скоріше, дальністю дії – ДО 300 км.

Maxim Gorban: Оборона по рубежу Дніпропетровської області – все ще реальна перспектива?

– По якому саме рубежу? Дніпропетровська область України – далеко немаленька за площею.

– І так, при певних обставинах це цілком можливо, але не протягом найближчих 1.5-2 місяців.

Aliaksandr Hrytsuk: Есть ли какие-то нормальные аналитики, коих можно послушать иногда? Такое ощущение, что на зомбоящиках 90% так называемых икспердов комментируют то , о чем понятия не имеют.

– У цьому питанні важко щось радити або наполегливо рекомендувати. Кожний самостійно підбирає собі джерела інформації та відповідних коментаторів, згідно своїх уподобань та рівня довіри до них. Зазвичай я ніяк не коментую своїх колег. Тому нічим тут вам не допоможу. Це виключно ваш особистий вибір.

Данил Данилович Данилов: Дуже дякую за ваш внесок у справи.

– І я вам, в свою чергу, дякую за цікавість до моїх думок і оцінок та високу оцінку моїх скромних зусиль.

Borys Borys: Шановний пане Костянтине! Будь ласка, скажіть пару слів щодо 129 бригади ТрО, яку “кинули на убій”. Що там за командири такі? Може, треба розформувати бригаду, а комсостав притягнути до відповідальності? Це не бригада, а катастрофа якась. Користі з неї нуль.

– Я вам у цьому сенсі рекомендую перечитати мою відповідь на питання про бригади ТрО у відповідному пості на минулому тижні. Я там досить детально та грунтовно описав, що саме я вважаю головною проблемою такого роду формувань, з якої, на мою думку, й витікає увесь інший “прайс” “хвороб” бригад та батальйонів ТрО.  Повторюватись не буду.

– Випадок із 129-ї бригадою ТрО – це типовий приклад того, що я там описав.