Вісті з фронтів. 22.03.2023

Костянтин Машовець

Поговоримо за Куп’янський напрямок…

1. Командування військ противника продовжує реалізацію ряда заходів, спрямованих на зміцнення рівня стійкості своєї системи оборони на Сватівському напрямку, а також суттєвому тактичному покращенню своїх позицій в світлі можливого переходу на цьому напрямку до активних наступальних дій.

Зокрема, протягом минулого тижня противник неодноразово намагався атакувати передові позиції СОУ з рубежу Гряниківка – Гороб’ївка, намагаючись просунутись до лівого берегу р. Оскіл в районі с. Масютівка та с. Дворічна. А також атакував по загальному напрямку Куземівка – Стельмахівка, Лиман Перший – Синьківка.

Атакуючі дії здійснювались передовими підрозділами 25-ї і 138-ї мотострілецьких бригад (мсбр) 6-ї загальновійськової армії (ЗВА) Західного воєнного округу (ВО) зс рф та підрозділами 347-го мотострілецького полку (мсп) ТрВ.

Внаслідок своєчасного виявлення на місцевості атакуючих підрозділів противника та нанесення вогневого ураження по їх бойових порядках передовими підрозділами СОУ, які обороняються на даному напрямку, противник так і не спромігся досягнути будь-яких успішних результатів на даному напрямку.

Крім того, фіксується переміщення командуванням противника на Куп’янський напрямок зведеної тактичної групи (ТГр) 45-ї артилерійської бригади великої потужності (абр ВП) Західного ВО, складеної з підрозділів її 3-го та 4-го самохідних мінометних дивізіонів великої потужності (всього – до 14-15-и одиниць 240-мм самохідних мінометів типу 2С4 “Тюльпан”).

Противник також продовжує перекидати по маршруту Білолуцьк – Новопсков – Старобільськ – Містки, а також Троїцьке – Покровське – Нижня Дуванка, ОВТ та предмети матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) для потреб своїх частин та підрозділів зі складу угрупування військ (УВ) “Запад”, які оперують на Куп’янському напрямку. Лише протягом двох минулих діб противник перемістив до 20 одиниць ББМ (включаючи до 5 танків) та не менш як 29 одиниць автомобільної та спеціальної техніки (включаючи інженерну та мостопереправочну) у напрямку на Сватівський район оборони.

В районі с. Першотравневе принаймні 2 доби тому фіксувалось нарощування противником своїх сил та засобів. Передові підрозділи 15-го мсп 2-ї мсд 1-ї танкової армії (ТА) отримали підсилення у вигляді 2-х штурмових підрозділів типу “Шторм” (ймовірно, один з них є переміщенною з півдня штурмовою ротою зі складу батальйону БАРС-5). Очевидно, що командування російських військ, які діють на цьому напрямку, скоріше за все, намагатиметься задіяти ці сили та засоби по напрямку Першотравневе – Степова Новоселівка або у загальній дирекції на Петропавлівку.

Таким чином, стає зрозуміло, що той висновок, до якого ми дійшли тиждень тому, про намагання командування лівого флангу УВ “Запад” вийти на околиці м. Куп’янськ шляхом наступу з півночі (вздовж лівого берегу р. Оскіл) та сходу (вздовж дороги Куп’янськ – Сватове або Р-07, якщо вам так зручніше) двох тактичних груп військ по напрямках, які сходяться в районі Петропавлівки, є цілком виправданим.

В принципі, це достатньо адекватний задум, але через наявність очевидних складнощів у російського командування на цьому напрямку я дуже сумніваюсь у кінечному успіху цієї спроби його практичної реалізації.

2. У рамках підготовки до активізації та розширення у масштабі своїх наступальних дій на Куп’янському напрямку противник також реалізує ряд заходів, щодо забезпечення цих дій необхідними МТЗ та діями на сусідніх (сумісних) напрямках та ділянках.

Наприклад:

– В районі с. Уразово командування 138-ї мсбр розгорнуло ДОДАТКОВЕ бригадне сховище боєприпасів поточного постачання, що дозволяє маршрутом через Троїцьке – Покровське достатньо швидко та оперативно доставляти їх підрозділам бригади, які ведуть активні бойові дії північно-східніше Куп’янська. За певною інформацію, там же складований НЗ боєприпасів бригади.
– Також, все більш очевидним стає той факт, що в разі досягнення на Куп’янському напрямку якихось більш-менш помітних успіхів, оперативна група (ОГ) військ “Белгород” зі складу УВ “Запад” також цілком імовірно перейде до активних дій тактичного рівня (очевидно, що у своєму нинішньому складі до чогось більшого вона навряд чи спроможна).
– В районі с. Яковлівка (це біля м. Новый Оскол, Белгородская область) командуванням УВ “Запад”, ймовірно, розгорнутий польовий центр зберігання, ремонту та постачання основних типів ОВТ (всього там фіксується до 360 одиниць ОВТ, включаючи до 85-86 танків). Це дозволяє командуванню УВ “Запад” достатньо оперативно задовольняти потреби підпорядкованих військ у основних типах ОВТ або на своєму “активно діючому” південному фланзі (через Валуйки), або при потребі різко нарощувати постачання ОВТ до складу всіх 3-х своїх “спокійних” ОГ – “Брянск”, “Курск” та “Белгород”.
– У цьому контексті також варто нагадати, що командування УВ “Запад” закінчило переміщення та розгортання у складі ОГ “Брянск” 4-х додаткових стрілецьких батальйонів, сформованих на базі частин та з’єднань МТЗ і залізничних військ Східного ВО.

За моєю власною оцінкою, в разі якогось “успішного просування” своїх військ на Куп’янському напрямку командування УВ “Запад”, ймовірно, таки “приведе у дію” свої підрозділи ОГ “Белгород” на двох напрямках – Вовчанському та Охтирському. Повторно ломитися по дирекції Гоптівка – Дергачі противнику просто не має сенсу (через очевидні великі шанси “нічого не добитися”). Адже ясно, що головне завдання цих “прыжков и ужимок” загалом на Харківському напрямку буде максимально повне сковування наших резервів та сил і засобів, розгорнутих у цьому районі для оборони м. Харків.

Але, звичайно, у “креативні” бошки російських дженералей може прийти ще одна “світла” думка:

– або приховано “поміняти місцями” Куп’янський та Вовчанський напрямки (мається на увазі пріоритетність та, відповідно, розподіл своїх основних сил та засобів);
– або “напружитись” і підготувати наступ ОДНОЧАСНО на 2-х ГОЛОВНИХ напрямках (і на Вовчанському, і на Куп’янському).

Звичайно, такі екзерсиси можливі, але виключно ГІПОТЕТИЧНО, бо для цього на теперішній момент потрібні принаймні дві “майже фантастичні” умови:

1) Перестати встилати під Бахмутом, Авдіївкою та Кремінною “поля та переліски” тілами різноманітних “чмобіків” та “идейных руссо-бомбасян”. Тобто перестати займатися тактичним онанізмом і перерозподілити основну масу ресурсів з одного оперативного напрямку на інший.
2) “Щось зробити з Півднем” (прийти до якогось чітко визначеного рішення щодо концентрації власних зусиль). Тому що саме очікування “Великого Наступу ЗСУ” у бік Кримсько-Азовського Ельдорадо не тільки вимотує відповідні російські командні структури гаданням на тему “где, когда и чем”, а й поглинає “неї*ічні” обсяги гостро-дефіцитних ресурсів у маніакальному прагненні “прикрыть все возможные направления”. Бо очевидно, що “Стратегічний Південь” він ну-у дуже стратегічний (в сенсі протяжний) й тому поглинає ці самі “ресурси та резерви”, як своєрідна воронка чи насос.

Тож, спробуємо зробити певний стратегічний (мається на увазі узагальнюючого характеру) висновок, який буде складатися з 2-х своєрідних “підвисновків”:

1) Противник очевидно таки готується до якихось активних наступальних дій на Куп’янському напрямку (раніше я писав про зосередження та розгортання на цьому напрямку ДОДАТКОВИХ сил і засобів противника). Більше того, навіть сам їх розподіл у складі УВ “Запад” про це достатньо красномовно свідчить. А сьогодні я навів трошки інших ознак реальності цієї підготовки.
2) Підвисновок другий, пов’язаний з двома основними питаннями – який масштаб (розмах) цих дій можливий, та як все це дійство узгоджується з діями противника на інших напрямках та ділянках (і чи, взагалі, існує це узгодження)?

Відповіді, думаю, можуть бути такі:

– Масштаб цих дій (якщо вони таки відбудуться, бо існує цілком реальна ймовірність, що цей наступ навіть тактичного рівня може взагалі й не відбутися), скоріше за все, буде визначатися рівнем спротиву з боку ЗСУ. Поки, очевидно, мова йде виключно про “вихід на околиці Куп’янська” та захоплення декількох сіл у південно-східній частині Харківської області (тобто розмах тактичного рівня). Але особисто у мене не має жодного сумніву в тому, що якщо противнику вдасться виконати це завдання достатньо швидко та достатньо “дешево”, розмах цих дій та обсяги сил й засобів, задіяних у них, різко зростуть.
– А друга відповідь напряму пов’язана з попереднім питанням. На сьогоднішній день командування противника не може забезпечити ОДНОЧАСНЕ проведення 2-х наступів ОПЕРАТИВНОГО рівня хоча б з мінімальними шансами на успіх на рознесених оперативних напрямках. Тобто для того, щоб перетворити свій МОЖЛИВИЙ тактичний наступ силами УВ “Запад” в оперативний, противнику очевидно буде потрібно або різко пригальмувати УВ “Центр”, або перестати “фарширувати” УВ “Восток” основними обсягами своїх резервів, сил та засобів, зважаючи на загрозу “прорыва орд бИндероФцев к побережью Азова”.

Таким чином стає зрозуміло, що ГІПОТЕТИЧНИЙ наступ УВ “Запад” у бік Куп’янська у нинішніх умовах може або “повинен” носити виключно локальний та обмежений характер, або має бути узгодженим та взаємопов’язаним із діями на інших напрямках спільним задумом стратегічного рівня виключно як “допоміжний” чи “відволікаючий увагу”.

Ну або його потрібно буде взагалі відкласти до кращих часів (мобілізація, нарощування виробництва ОВТ чи “помощь китайских товарищей”, ну й формування та підготовка відповідних резервів).

Інакше спроба ОДНОЧАСНО “оперативно” наступати на різних напрямках і ще “стратегічно” оборонятися на іншій майже “половині фронту” призведе до ненавмисного розривання штанів на дупі противника з усіма витікаючими наслідками. Спроба обійти “закони фізики” в оперативному мистецтві та не зважати на “объективную реальность, данную нам в ощущениях” зазвичай закінчуються “революційним розпадом” фронту “на дрантя” зразка 1917-го року.

 

Фото: Oleg Petrasyuk

Автор