Вісті з фронтів 26.01.2023
1. Командування противника на Лиманському напрямку почало активно посилювати своє угрупування військ частинами та підрозділами повітряно-десантних військ (пдв), очевидно, прагнучи добитися докорінної зміни обстановки на свою користь, зокрема:
– на північній та північно-західній околиці Кремінної розгорнуті 2 дшб 104-го дшп 76-ї дшд, окопуються та готують зайняті позиції до оборони.
– підрозділи ще 2-х полків цієї дивізії (234-го та 237-го дшп) зосереджені в районі с. Кузьмине, доукомплектовуються, отримують поповнення ОВТ, готуються до вводу у бій.
– пдб 331-го пдп 98-ї пдд, введений у бій в районі с. Діброва, приймає участь у атаках.
– окремо у резерві угрупування зосереджена 31-а одшбр майже у повному складі в районі Луганська.
На цьому ж напрямку противник продовжує свої безрезультатні спроби наступати у напрямку Лиману, маючи на меті відтиснити СОУ за рубіж річечки Чорний Жеребець. Так протягом попередніх діб противник здійснив принаймні 2 спроби просунутись на цьому напрямку:
– силами до двох мсв зі складу 55-ї омсбр при підтримці артилерії, але без бронетехніки він атакував передові позиції ЗСУ по напрямку Червонопопівка – Ямполівка.
– а також силами 2-х взводів зі складу 331-го пдп 98-ї пдд намагався атакувати за підтримки 2-3-х танків та 2-х БТР по напрямку Діброва – Торське, Діброва – Ямпіль.
Обидві спроби закінчились для противника безрезультатно.
2. По бойовому та кількісному складу (танки, типу Т-72, Т-80, Т-90) у смузі оборони частин та з’єднань 2-ї гв. загальновійськової армії ЦВО станом на 25-е січня 2023-го року:
Всього – 127, з них:
На позиціях – 73 (Т-72 – 26, Т-80 – 46, Т-90 – 0)
В районі зосередження – 18 (Т-72 – 0, Т-80 – 13, Т-90 – 5)
СППМ – 36 (Т-72 – 10, Т-80 – 25, Т – 90 – 1).
Таким чином стає зрозумілим, що ситуація з танками у типовій російський загальновійськовій армії (причому, 2-а гв. ЗВА, зараз не відноситься до найбільш активних у плані участі її частин та з’єднань у бойових діях, а скоріше є таким собі “резервним накопичувачем”) виглядає достатньо сумно – майже 45% цього виду ОВТ знаходиться у стані – підбиті, вийшли з ладу з технічних причин, ухайдокані власним особовим складом.
Тобто у 2-х мотострілецьких бригадах армії (15-ї та 21-ї мсбр), у 2-х танкових та 1-у мотострілецькому полках “приданної” 4-ї тд (зі складу 1-ї гв. ТА), у 2-х танкових полках 90-ї тд (у 6-у та 80-у тп), а також у власному армійському 1234-у мсп ТерВ загалом є лише 90-91 більш-менш боєздатних танків – це лише 3 танкових батальйони на всю загальновійськову армію. Скажімо прямо – не густо.
Більше того, всі вони у більшості випадків розмазані по полках та бригадах по 5 – 6 – 7 машин на позиціях і по 4 – 5 – 6 одиниць в районах зосередження. І що саме цікаве, принаймні у 2-й гв. ЗВА тенденція щодо “виходу з ладу” танків на рівні “треть – чверть” зберігається досить сталою. Да при таких темпах ніяких танків на вас не напасешься, іроди.
3. Коротке орієнтування на пвк “редут”, яка приймає активну участь у війні проти України:
– Створена у 2006 році групою ветеранів та розвідників 106-ї пдд, 56-й дшбр, 173-м оз СпП, 2-ї обр СпП ГРУ (за іншими даними – з 2008-го року, і була створена керівництвом громадської ветеранської організації «Ветерани миротворчих місій та локальних конфліктів», але це, скоріше за все, “легенда” оперативного прикриття).
Засекречений підрозділ “спецназу” Міністерства оборони рф, який формально входить до 45-ї бригади спеціального призначення повітряно-десантних військ (пдв) зс рф (це колишній “45-ый ОРП СпН ВДВ”, в\ч 28337, що базується у с. Кубинка-1 Московської області), вважається її так званим “позаштатним підрозділом”. Однак, без всякого сумніву діє також і в інтересах ГРУ ГШ зс рф.
– Діючий командир\начальник – колишній заступник командира 45-го оп СпП пдв Костянтин Юрійович Мірзоянц, його заступник – Сергій Саліванов, позивний “Салех” (обидва видають себе за бізнесменів у сфері “постачання питної води на замовлення” та надання “консалтингових послуг у сфері безпеки та охорони”). “Салех” зазвичай відрекомендовується як “замкомандира” проекту “7 редутов”.
– Загальна чисельність “співробітників компанії” – до 7000 бійців. Основний пункт постійної дислокації – у 130 км від МКАД, кордон між Московської та Калузької областями (Тарусский район). Основні центри та бази підготовки – Кубинка, поруч із в\ч 28337 (45-ї обр СпП пдв), “головна” база в Тамбовській області, на території 16-ї обр СпП ГРУ, там же знаходиться основний “пукт прийому на службу” (кадровий центр “компанії”), також є навчальні центри у Краснодарі та Ростові-на-Дону.
– Офіційно напрямками діяльності “компанії” є нібито охорона та безпека, атестація фахівців щодо надання даних послуг, підготовка груп особистої охорони, інструктаж фахівців перед відрядженням із розмінування, охорона міжнародних об’єктів за вимогами ООН та інші легальні “сфери діяльності”. Насправді, “компанія” є відвертим розвідувально-диверсійним формуванням зс рф, спеціалізацією якого є глибинна розвідка та проведення диверсій в оперативному та стратегічному тилу противника, а також ведення розвідки на тактичному рівні у складних та особливих умовах.
– “Компанія” поділяється на 2 нерівномірні частини – так званий постійний склад (колишні та діючи “прикомандировані” російські в\сл зі складу пдв та частин СпП ГРУ) та “перемінний” склад (в основному навербовані осуджені громадяни рф, громадяни середньоазійських республік та російські громадяни, що добровільно погодились підписати з “компанією” короткотерміновий контракт на 6 місяців). Звісно, що їхнє використання також “суттєво відрізняється”.
Основні підрозділи “компанії”:
– ГРУППА ВОЛКИ,
– СОБР РЕДУТ (це частина найманців-контрактників, чиї контракти були підписані через СОБР МВД),
– ПРИБОЙ (спеціалізований підрозділ, який займається супроводженням вантажів на кораблях у берегів Африканського Рогу та “звільненням заручників, яких утримують сомалійські пірати”),
– КОНТРОЛЬ (ця частина спеціально створена для контролю за навербованими у російських колоніях “з-ка”),
– ХАНТЕР,
– ДЕГТЯРЬ,
– ШМЕЛЬ,
– МАНГУСТ.
Але в цьому контексті варто зазначити, що “компанія” в залежності від завдань, які її ставить керівництво зс рф, дуже варіативна у питаннях формування та організації своїх підрозділів і може діяти групами та підрозділами будь-якого кількісного та якісного складу як “постійного”, так і “перемінного” статусів, або навіть змішаними у цьому сенсі підрозділами.
Наприклад, під час операцій у Сирії пвк “редут” діяв спеціально сформованим підрозділом (250-300 бійців) під легендою співробітників такої собі охоронної агенції “ЩИТ”, нібито структурного відділу компанії “СтройТрансГаз” Геннадія Тимченка. І навіть проміж своїми справжніми справами редутівці займалися як охороною об’єктів, які належать пану Тимченку, так і певною експропріацією для нього інших об’єктів нерухомості у сфері “нафто-газового комплексу”.
Загалом, пвк “редут” вже встиг “засвітитися” у Грузії, Сирії, Іраку, Сомалі, Україні, колишній Югославії, Афганістані, на Кавказі, в Африці, Індонезії та “у ряді країн Близького Сходу”.
– Основними джерелами комплектування є колишні кадрові в\сл пдв та ГРУ (в тому числі з числа так званих “внесених у чорні списки”, тобто звільнених з військовох служби за скоєння кримінальних злочинів та по “дискредитації”), осуджені громадяни рф, громадяни середньо- та центральноазійских республік, мігранти, студенти. Перша категорія комплектує “постійний склад”, тобто організаційно-бойове ядро “компанії”.
– У війні з Україною “компанія” була задіяна ще до початку масованого вторгнення на її територію. Перші підрозділи “компанії” почали розгортатися на окупованій території Донецької та Луганської областей наприкінці 2021 року та на початку січня 2022 року. Окрім того, принаймні 2 підрозділи (групи) “компанії” заздалегідь увійшли у склад Північного УВ зс рф (були розгорнуті на території Білорусі за 2 місяці до моменту вторгнення) та активно діяли на Київському напрямку, починаючи з моменту свого розгортання. Достовірно встановлено, що на території України активно діяли (та продовжують діяти) основні бойові підрозділи “компанії” – Прибой, Хантер, Дегтярь, Шмель, Мангуст.
Свідчення про “діяльність компанії” на території України, які стали відомі з відкритих джерел:
– 23-го лютого 2022 року одна з РДГ “компанії” переправилася через Сіверський Донець та провела розвідувально-диверсійний пошук у тилах ЗСУ, здійснивши декілька нальотів на позиції та місця розташування українських військ.
– 24 лютого “співробітники компанії” прийняли безпосередню участь у захопленні Чорнобильської АЕС. В подальшому діяли в авангарді Північного УВ противника та здійснили декілька спроб проникнення у м. Київ з метою дій проти політичних, адміністративних та військових об’єктів у столиці (до речі, саме підрозділам цієї “компанії”, згідно відомих даних, було доручено атакувати будівлю СБУ на вул. Володимирівської, 33). Ці групи “компанії” перебували на території Київської області (і не тільки “перебували”, а й активно діяли) до кінця березня, після чого були виведені на Донбас.
– Принаймні 5 підрозділів “компанії” також діяли на Харківському напрямку (Илимовцы, Волки, Хулиганы, Морпехи, Топоры). Їх також протягом 21-22 березня відвели на Донбас.
– На початку березня був зафіксований випадок у Київській області, коли внаслідок поганої координації російських військ дві колони цієї пвк, сприйнявши одна одну за противника, влаштували між собою перестрілку, в ході якої був поранений командир одного із загонів «Редуту» Іван Міхеєв, позивний «Сєвєр». 20 березня «Сєвєр» від отриманих поранень помер у шпиталі.
– 10 вересня у Харківській області РДГ розвідувального підрозділу 25-ї повітрянодесантної бригади ЗСУ влаштувала засідку на одну з російських колон, в результаті чого взяла у полон двох найманців-“співробітників” цієї “компанії” – громадян Узбекистану. За словами полонених, обидва були завербовані в пвк “Редут” за місяць до того у Москві.
– 19 вересня 2022 року поблизу м. Лиман у бою було взято в полон ще одного “співробітника компанії”, цього разу громадянина Білорусі, який, за його словами, підписав “короткотерміновий контракт” із пвк “Редут” ще в липні 2022 року.
І на останок саме цікаве про пвк “редут”: джерела фінансування та про тих, хто співпрацює з цією “охоронно-безпековою конторою” з потужним “акваріумним” шлейфом.
Основним джерелом фінансування, звісно, є мо рф та ціла низька афільованих із ним структур та організацій. Спорягу, зброю, усіляки наворочені ніштяки, їдло, форму, “базові виплати”, а бува і бронетехніку, артилерію й навіть певні плавзасоби та авіатранспорт, забезпечує, цілком логічно, шойгівська богадельня.
Але не тільки… Два ну дуже “уважаемых в определённых кругах господина” – месье Дерипаска та заступник ШойгІ з “будівельних та іпотечних” питань Тімур Іванов також напряму причетні до фінансування цієї “консалтингової організації” мо рф. Перший, судячи зі всього, відповідає за “доппайок” для неї. За словами самого “Салеха”, Дерипаска купує для компанії майже все: від форми до зброї. Неформальні надбавки до ЗП за перебування з “зоні СВО” співробітникам компанії також сплачує саме він. В свою чергу, Тимур Іванов, який вже встиг останнім часом вляпатися в якійсь “корупційний шкандаль” у рамках внутрішніх підкилимних розборок “високих посадових осіб”, напряму відповідає за МТЗ “компанії” та задоволення їхніх базових потреб у сферах розміщення, дислокації та переміщення.
Ви дуже сильно здивуєтесь, але за певними даними серед структур та організацій, які співробітничали (взаємодіяли у тому чи іншому обсягах) з цими шойгівськими диверсантами “за наймом”, числяться:
– західна військова фірма – FDG Corp,
– посольство Сомалі у Москві,
– така собі добропорядна іракська компанія “Phoenix LLC “,
– служба безпеки “Президента регіону Курдістан – Ірак” та аналогічна структура Уряду цього регіону,
– і саме цікаве – Special Group ISG -13 (Австрія, Вена).
І це зовсім не повний список…
Але, звісно, що насправді ДІЙСНИЙ список контрагентів цієї компанії вражає куди більше, ніж попередній:
– командування 106-ї повітряно-десантної дивізії пдв,
– навчально-тренувальний центр 106-ї пдд,
– розвідувальне відділення (й звісно, підрозділи) 106-ї пдд,
– командування 7-ї десантно-штурмової дивізії пдв,
– і аналогічні 106-ї пдд структури 7-ї дшд і т.д.
Ну дуже цікаві “бодігарди” від ШойгІ…
Фото: Генштаб ЗСУ
