Іранські дрони в руках «пушкіністів» із Кремля
Сьогодні продовжимо за іранські БПЛА, які опинились (або можуть опинитися) у розпорядженні командування противника.
На сьогоднішній день, судячи з результатів реалізації в Ірані програми розвитку БПЛА, він спроможний надати рф цілу лінійку різноманітних багатоцільових БПЛА для їх бойового використання у війні з Україною, зокрема:
– Mohajer-6 – БПЛА середнього класу, представлений Іраном у 2017-у році; вважається “справжнім ударним”, так би мовити, “повною мірою” (застосовується у комплекті з 4-ма керованими боєприпасами типу КАБ, або КР типу “повітря-поверхня”, наприклад, керованими ракетами Almas або керованими бомбами Qaem із лазерним наведенням, по дві під фюзеляжем у варіанті А або чотири під крилами у варіанті В ).
– Shahed-123 – формально нібито розвідувальний БПЛА (базова версія), але насправді цілком можливе використання у розвідувально-ударній версії з оснащенням керованими ракетами класу “повітря-поверхня”. Звісно, після певного доопрацювання.
– Shahed-129 – одномоторний розвідувально-ударний БПЛА (в базовій версії був відсутній супутниковий зв’язок); вважається середньовисотним БПЛА тривалого перебування у повітрі. Зазвичай використовується безпосередньо у районі бойових дій для самостійного виявлення та наступного ураження цілей. Але починаючи з 2016 року вже випускається виключно із системою супутникової навігації, що достатньо суттєво підвищило рівень ефективності цього БПЛА. Існує його “морська” версія – БПЛА Simorgh (їх поява у зс рф також цілком ймовірна). Цей БПЛА разом із “шостим моХером” є своєрідними аналогами турецького БПЛА типу Байрактар – ТВ2.
– Shahed-131/136 – дрон-камікадзе, так, це ті самі “мопеди”. Детально зупинятися не буду, про них вже писано-переписано, й навіть проведена “распаковка” на ютубі, бажаючі мають можливість самостійно ознайомитись із цими матеріалами.
– Kian-2 – БПЛА радіопеленгації та РЕБ, зазвичай використовується у комплексі з іншими ЗПН при організації та проведенні операцій на кшталт “прориву системи ППО противника” або навпаки – здійсненню ППО визначеного району або об’єкту. Він був представлений у вересні 2019 року силами ППО іранської армії як “новий реактивний БПЛА”, призначений для розвідки, виконання ударних завдань та завдань ППО. Існує швидкісний варіант Kian для виконання виключно завдань із перехоплення повітряних цілей. Також розроблено варіант БПЛА для тривалого перебування у повітрі, нібито із дальністю польоту до 1000 км та здатністю до нанесення високоточних ударів. За думкою іранських фахівців, цей БПЛА цілком здатний оперувати у зоні з “насиченою ППО противника”, але практично те ще ніхто не перевіряв. Kian-2 має дельтаподібну форму, розмах крил приблизно від 3,5 до 4 метрів, довжину близько 4,5 метрів.
– Ababil-3 – розвідувальний БПЛА, призначений виключно для спостереження та корегування вогню інших вогневих засобів. Поставлявся Іраном “на експорт” й раніше, не тільки до рф, наприклад, для “Хамасу”, “Хезболи”, хусітам, Судану і т.і. Починаючи з 2021-го року Іран приховано організував на території Таджикистану виробництво цих БПЛА для потреб своїх “друзів” по всьому світу, є відомості, що не без участі “китайських фахівців”.
Тепер трохи про те, до чого може привести потрапляння цих дронів у руки “пушкіністів” із Кремля застосування мінімальної партії найпростіших розвідувальних дронів типу Ababil-3, росіянам знадобиться щоб Іран навчив не менш як 200 російських “пілотів”, спеціалістів із зв’язку, техніків, операторів та виготовив і інтегрував у російські системи управління достатню кількість мобільних станцій управління та зв’язку, інакше РФ просто не зможе ефективно застосовувати отримані БПЛА в своїх операціях.
Також є достатньо очевидним, що відносно великій кількості іранських техніків та інженерів потрібно буде супроводжувати свої БПЛА до РФ, аби якнайскоріше “інтегрувати” ці дрони у російські системи управління зброєю та загальні системи управління бойовими діями.
Більше того, для вирішення питань швидкої стандартизації обладнання та програмного забезпечення іранцям доведеться перебувати безпосередньо “в зоні бойових дій”. Хоча, очевидно, що це може поставити іранців у небезпеку, навряд чи українське командування при виявленні цих “туристів” буде робити різницю між ними та їх російськими підопічними.
Однак, ризик то є блАгАроднА справа, бо присутність самих іранців у “небезпечній зоні” може цілком компенсувати проблеми лаптів із швидкою інтеграцією нових і абсолютно незнайомих для них систем зброї від нових постачальників у “швидкоплинних” бойових умовах.
Фото: БПЛА “Ababil-2” військових Ірану. Серпень 2022. Іран. Фото: Міноборони Ірану
