Дожити до весни

Гортаю стрічку і розумію, що я нічого не хочу читати. Бо навіть повномасштабне вторгнення, загроза ракетних обстрілів, відсутність електроенергії, падіння економіки не можуть зупинити нашу націю від срачів.

На сьогоднішній день єдиною задачею для нас всіх є ВИЖИТИ.
Фізично вижити.
Тим, хто на передовій.
Тим, хто під обстрілами.
Всім. Вижити як нації.

Друге. Зберегти психічне здоров’я. Не хочу вам спойлерити, але як людина, для якої війна почалась в 2014 році, можу сказати, що всіх нас чекають ще такі флешбеки після війни, на які ви всі навіть не очікуєте.

Третє. Зберегти фізичне здоров’я. Бо все, що ви зараз переживаєте, виллється вам потім у проблеми зі здоров’ям. Знову ж таки, знаю, про що говорю.

Четверте. Зберегти дітей. Їх фізичне та психічне здоров’я.

П’яте. По можливості допомагати ЗСУ.

Все.

Більших задач до весни ні у кого з нас не має бути. Зосередьтесь на цих задачах.
Перше, що має вас зупиняти перед черговим срачем, – це саме ці п’ять пунктів.

Доживіть фізично та психологічно до Перемоги. Не з’їдайте один одного.

До речі, до весни лишилось 68 днів.