Вісті з фронтів. 13.12.2022

Костянтин Машовець

Отже, як обіцяв, сьогодні починаю детальний огляд по всій північній Луганщині. А саме – хто, де, в якому складі й що робить на сьогоднішній день у противника…

Однак, перш ніж ми заглибимося у деталі, декілька загальних цифр по силах й засобах противника, які він зосередив на Куп’янському та Лиманському напрямках (тобто у північній частині Луганської області). Отже:

– загалом це від 28 до 30 БТГр або рівних їм за розміром підрозділів, з яких до 9-и розгорнуті в оперативно-тактичному резерві або у другому тактичному ешелоні, а також до 10-11 Тгр (дивізіонів) ствольної та реактивної артилерії.
– всього противник зосередив тут до 22-24 тис. чоловік особового складу, і цей показник продовжує зростати.
– до 260-268 танків.
– до 760-770 ББМ.
– до 540 гармат та крупнокаліберних мінометів (від 120-мм).
– від 110 до 132 одиниць РСЗВ.
– і десь під 1100 одиниць ПТЗ.

А тепер безпосередньо до подробиць. Тож поїхали…

– район Тавільжанка – зведена БТГр 61-ї обрм МП ПФ (неповного складу, частково “порепана”, обороняється і виконує завдання щодо перешкоджанню розвитку наступу ЗСУ у північному та північно-східному напрямку). Головне завдання за будь-яку ціну “воспрепятствовать” появі та розширенню будь-яких плацдармів ЗСУ на Осколі у прикордонній смузі (тобто у напрямку на північ, в районі Тавільжанки – Богданівського – Лимана Другого).

– район с. Вільшана – 2-а БТГр 200-ї мсбр 14-го АК берегових військ (БВ) ПФ-а (стан такий же, як у сусіда праворуч, завдання трохи інше – не допустити просування передових підрозділів ЗСУ у західному напрямку).

– район с. Першотравневе – 3-я БТГр тієї ж самої 200-ї мсбр 14-го АК БВ ПФ, але + 2 батальйону 344-го мсп Територіальних військ (ТрВ), які, треба розуміти, виконують функцію “невичерпного джерела поповнення” для передових підрозділів 200-ї мсбр та зображають із себе тактичний “резерв”.

– в р-ні Нової Тарасівки розгорнутий досить цікавий підрозділ – зведена БТГр 467-го Об’єднаного навчального центру Західного воєнного округу (ОНЦ ЗВО). За певною інформацію, командний склад підрозділу практично повністю укомплектований інструкторсько-командним складом цього центру (“дуже статутні та дуже методично правільні”), доповнюється він півтора десятками танків зі складу 1-ї БТГр 26-го тп 47-ї тд 1-ї гв. ТА. (але це майже все, чим російському командуванню вдалося доукомплектувати цей підрозділ після його феєричного відступу з Ізюма, де ці “танкісти” покидали 2\3 всіх своїх штатних машин).

– Арапівка – десь до 8-10 танків танкової роти 1-го чи 2-го тб 10-го тп (так, це зі складу 3-го АК, того самого 6-ї мсд) + десь до взводу піхоти (25-26 чоловік) – етімологія, якої не встановлена.

– район с. Добролюбівка – ще одна танкова рота (до 7-8 танків) того самого 10-го тп 6-ї мсд 3-го АК.

– район с. Іванівка – точно така сама танкова рота і звідти ж, за невеликим виключенням – десь до взводу з її складу небоєготово (танки пАламатиє).

– район селища Орлянське – обороняється 9-й “добровольчий загін” БАРС-у, сформований на базі всьо того ж самого 14-го АК.

Вся ця шобла займається однією справою – прикриває напрямок на Покровське з метою не дати ЗСУ вийти на дорогу Троїцьке – Покровське – Сватове й таким чином перерізати так званий північний шлях матеріально-технічного постачання (МТП) усього Сватівського угрупування військ противника або власне у Покровськ, або під самим кордоном, у Троїцького, що для росіян є ще гіршим.

Окрім вище вказаних підрозділів російське командування з цією ж метою протягом останнього часу розгорнуло на цьому напрямку цілий ряд додаткових підрозділів, зокрема:

– в районі с. Тополі – зведену БТГр 11-го АК БВ БФ-у (це те, що вдалося нашкрябати в Калінінградській області вже після відправки звідти на фронт 2-х “лінійних” БТГр).
– а також в районі с. Мечнікове – в якості тактичного резерву “напрямку” розгорнуті поповненні залишки 1-ї БТГр 200-ї мсбр 14-го АК БВ ПФ-у.
– уся ця “красота” доповнюється зосередженим у с.Богданівське 101-м сп “мобілізаційного резерву” (МР) 1-го АК. І це зовсім не є випадковим. Донецьких “мобіків” засунули якраз між двома російськими кадровими батальйонами у надії, що вони не драпануть передчасно, якщо передові підрозділи ЗСУ надумають собі або форсувати Оскіл, або вдарити з півдня у бік державного кордону України (ДКУ) вздовж того ж самого Осколу.

Ідемо далі…

До району оборони противника безпосередньо північніше міста Сватове, тобто на напрямку на Нижню Дуванку:

– район Володимирівки – Софіївки – Оборотнівки, тут розгорнутий усіма своїми 3-ма батальйонами 119-й сп МР 1-го АК. Полк було свого часу перекинуто з півдня, щоб зупинити просування ЗСУ на Нижню Дуванку. Його зняли з дуже гиблого для нього напрямку, адже свого часу він “виступав” в районі Соледару, де його відчутно “поштормило”, але цього разу його вже не кидали у самогубчі лобові контратаки, а наказали “відпочити” (тобто стати в оборону) і “триматися за будь-яких обставин” та не допускати “укропа” у Нижню Дуванку”.

І схоже за все, з часом просто забули про нього через те, що для “стійкості” цих “мобіків” свого часу підкріпили розгорнутим у районі Володимирівки повнокомплектним посиленим батальйоном 27-ї мсбр 1-ї гв. ТА. Але російське командування явно забуло про цей полк, подумки сподіваючись на уявну стійкість своїх мотострільців. Адже ЗСУ явно не забули того, хто, як й у якому складі намагається утримати район західніше Нижньої Дуванки.

– район багатостраждальної Коломийчихи – тут російське командування зосередило, мабуть, найбільш потужну тактичну групу всього Сватівського району оборони. Формально, це 2 БТГр 12-го та відповідно 13-го тп 4-ї тд (ага, тієї самої Кантеміровської ім. Ю.Андропова).

В реальності, на ці дві танкові БТГр приходиться разом не більше 40 справних танків. Тому тут варто вести мову не про 2 танкові БТГр, а про 1, але “посилену”. В такому разі ця “страшна” танкова група в реальності виглядає не так вже й страшно.

– крім того, на цьому ж напрямку розгорнута в трикутнику Куземівка – Наугольне – Зміївка ціла низька “ударних” підрозділів противника – БТГр 423-го мсп 4-ї тд 1-ї гв. ТА, 204-й сп МР 2-го АК, ще 1 БТГр 10-го тп 6-ї мсд 3-го АК, 1 мср зі складу зведеної БТГр 138-ї мсбр 6-ї ЗВА, 2 батальйона 9-го мсп 18-ї мсд 11-го АК БВ БФ-у, 2 батальйони 346-го мсп ТрВ і ще одна тр зі складу 10-го тп 6-ї мсд 3-го АК.

На цей рахунок варто сказати, що хоча підрозділи ТрВ і лугансько-бомбаські “мобіки” – це переважно “легка піхота” без важкого озброєння та техніки, але “маси” для ворожих атак вони все одно явно додають. Тим більше коли діють в якості піхотного прикриття для “дружніх” танків.

Протягом пари минулих діб це тактичне угрупування противника дуже наполегливо намагалося відсунути наші передові підрозділи від дороги Р-07 або навіть за неї, постійно атакуючи у напрямку на Стельмахівку, Куземівку, Крохмальне, в районі Коломийчихи.

Також неодноразово ця группа разом із “забутим полком” донецьких “мобіків” та підрозділами 27-ї мсбр намагалася вибити наші передові підрозділи з районі Кислівки та Котлярівки (що виглядає цілком логічно, бо це, по суті, випираючий на схід плацдарм, націлений на Нижню Дуванку і, значить, на Сватове).

Тобто, уся ця гоп-кампанія на північний захід від Сватового не по статусу дуже активна та агресивна. Але до сих пір усе без толку. І скоріш за все, їм буде вдаватися забезпечити “недоторканність” Нижньої Дуванки та Преображенного лише до тих пір, поки ЗСУ не візьмуться за цей цікавий райончик всерьйоз, а вони рано чи пізно саме так і зроблять.

Але поки вище вказані “руські вітязі” з штанів вистрибують, щоб продемонструвати “вищому командуванню” свою позамежну агресивність та готовність атакувати у будь-якому місці, при будь-якій обстановці й у будь-якому складі, прямо землю риють копитами.

На сьогодні доста…

Завтра продовжимо, поговоримо про власне саме м. Сватове та резерви, які противник розгорнув у тактичному та частково оперативно-тактичному тилах на Старобільському напрямку.

Автори