Хроніка злочинних дій РФ в Харківській області (фото, інфографіка)

Харківська правозахисна група веде документування міжнародних злочинів (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини), ймовірно вчинених російськими окупантами у Харківській області.

У даній статті ми публікуємо узагальнення подій, які відбулися у Харківській області протягом перших 270 днів повномасштабної російсько-української війни (24 лютого — 20 листопада 2022 року) та були задокументовані Харківською правозахисною групою у базі даних ініціативи “T4P”. Більш детально про підхід нашої організації до документування міжнародних злочинів, ймовірно вчинених російськими окупантами, можна прочитати у публікації директора ХПГ Євгена Захарова.

Детальний опис подій за період 24 лютого — 20 листопада 2022 року та посилання на вихідні джерела інформації містяться у щоденних хроніках подій за цей період.

Також ми звертаємо увагу, що інформація у цій публікації є приблизною, спирається на зібрані нами дані та постійно уточнюється[1]. Активний збір інформації триває — Харківська правозахисна група просить очевидців надсилати нам інформацію за формою, що додається.

1. Загальна інформація про задокументовані інциденти

Загалом за звітний період на території Харківської області нашою організацією було задокументовано 7215 інцидентів, з яких 4654 інциденти відбулися в перші шість місяців, 2561 — наступні три місяці повномасштабної російсько-української війни.

Щодо типізації задокументованих подій варто відзначити, що найбільше було зафіксовано інцидентів, пов’язаних з обстрілами або бомбардуваннями — загалом за звітний період задокументовано 4590 інцидентів (2991 інцидент за перші 6 місяців, 1599 за наступні три місяці війни).

Також, відносно значне зростання кількості задокументованих епізодів відбулося щодо зникнень осіб — за досліджуваний період загалом зафіксовано 1338 інцидентів та 1661 потерпілих осіб (за останні три місяці додано 278 нових інцидентів щодо 279 потерпілих осіб).

Варто також зазначити, що за досліджуваний період було зафіксовано 156 інцидентів, пов’язаних із катуванням чи нелюдським поводженням, з яких 140 інцидентів зафіксовано в останні три місяці.

1.1. Географічна локалізація задокументованих інцидентів

Географічно задокументовані інциденти можливо розподілити наступним чином. На території міста Харкова за період з 24 лютого по 20 листопада 2022 року загалом нашою організацією було зафіксовано 2515 інцидентів, які можуть бути попередньо визначені як такі, що мають ознаки міжнародних злочинів, ймовірно вчинених російськими окупантами.

На території районів Харківської області ХПГ було задокументовано наступну кількість зазначених вище інцидентів. Найбільше таких випадків було зафіксовано в Ізюмському районі Харківської області, де вдалося зібрати інформацію щонайменше про 1814 інцидентів.

Значна кількість інформації була зібрана та оброблена на території Харківського району області. За результатом аналізу цієї інформації за звітний період нашою організацію було задокументовано 1349 випадків, які можливо попередньо кваліфікувати як такі, що мають ознаки міжнародних злочинів, ймовірно вчинених російськими загарбниками.

Також, варто зазначити, що на території Чугуївського району Харківської області було зафіксовано 586 інцидентів, Куп’янського району — 547 інцидентів, Богодухівського району — 345, Лозівського — 42, Красноградського — 14.

© Сергій Приткін
1.2. Інформація про персональні дані, асоційовані із задокументованими інцидентами

Значна частина інформації, яка в подальшому документується нашою організацією у базі даних, отримується через добровільні особисті контакти із безпосередніми жертвами чи свідками воєнних злочинів. За згодою особи, яка контактує із ХПГ, її історія також може бути записана у вигляді інтерв’ю та опублікована у текстовому вигляді на сайті нашої організації у відповідному розділі “Голоси війни” або у відео-форматі на YouTube каналі Харківської правозахисної групи.

Фокусування у процесі збору інформації на конкретні персоналії дає нам можливість ефективно документувати дані про свідків та жертв міжнародних злочинів, які можуть бути використані у майбутніх судових процесах.

Зокрема, на території Ізюмського району Харківської області нашою організацією була задокументована інформація про щонайменше 1115 персоналій, серед яких, зокрема, 866 осіб, потерпілих від міжнародних злочинів, та 213 загиблих осіб.

Також, у місті Харків документаторами та журналістами ХПГ було зібрано інформацію про щонайменше 613 осіб, серед яких дані про 419 осіб, які постраждали від міжнародних злочинів, 105 осіб, які стали свідками таких злочинів, та 90 загиблих осіб.

У Харківському районі області нашій організації вдалось зібрати та задокументувати дані про щонайменше 357 осіб, у Куп’янському районі — про щонайменше 193 персоналій, у Чугуївському — 149. Така ж інформація також була зібрана у Лозівському, Красноградському та Богодухівському районах Харківської області.

2. Інформація про жертви серед цивільного населення

Протягом періоду з 24 лютого по 20 листопада 2022 року Харківська правозахисна група задокументувала інформацію про щонайменше 2879 інцидентів, пов’язаних із втратами серед цивільного населення чи порушенням прав цивільних осіб.

Загалом, нашим документаторам та журналістам вдалося зібрати та обробити інформацію про щонайменше 5541 особи, які стали жертвами воєнних злочинів російських загарбників. Серед цих осіб, за нашими даними, щонайменше 144 — діти[2].

Наша організація також підготувала спеціальну аналітичну публікацію, яка присвячена темі насильницького вивезення українських дітей до Росії та їх протиправної передачі до російських сімей. Ми вважаємо, що зазначені діяння можна попередньо кваліфікувати як злочин проти людяності та злочин геноциду, та продовжуємо працювати над належним документуванням цих незаконних дій для представлення зібраної інформації та обґрунтуванням відповідної правової позиції у межах процедур міжнародного кримінального розслідування.

2.1. Інформація про загиблих серед цивільного населення

За звітний період нашою організацією було задокументовано загалом щонайменше 682 інциденти, пов’язані із загибеллю цивільних осіб, в межах яких була зібрана інформація про 1389 смертей цивільних, серед яких щонайменше 61 — діти.

Керуючись географічним критерієм, за період з 24 лютого по 20 листопада 2022 року найбільше інцидентів, які пов’язані із загибеллю цивільних, було задокументовано на території Ізюмського району Харківської області — загалом 282 випадки, в межах яких було зафіксовано інформацію про 635 загиблих, серед яких щонайменше 26 — діти.

Також, за даними, які нашій організації на даний момент вдалося зібрати, нам вдалося встановити інформацію про 161 інцидент, який відбувся на території міста Харків, внаслідок яких загинуло щонайменше 331 цивільна особа. На території Харківського району (виключаючи дані стосовно обласного центру) було задокументовано 160 випадків загибелі цивільних.

На території Чугуївського району Харківської області ХПГ задокументувало 108 смертей цивільних осіб внаслідок воєнних дій; у Куп’янському районі — 76 осіб, серед яких щонайменше 15 дітей; у Богодухівському — 62 особи; у Лозівському — 5; у Красноградському — 2.

2.2. Інформація про поранених серед цивільного населення

Протягом звітного періоду ХПГ задокументувало інформацію про щонайменше 595 інцидентів, пов’язаних із пораненням чи іншою шкодою для здоров’я, в межах яких були зібрані дані про 1643 постраждалі особи, серед яких щонайменше 74 дітей.

Правоохоронці надають медичну допомогу пораненому цивільному, село Петропавлівка Куп’янського району, 13 листопада © Національна поліція

На території міста Харків з 24 лютого по 20 листопада 2022 року Харківська правозахисна група зібрала відомості про 148 інцидентів, які стосуються поранення чи іншої шкоди здоров’ю цивільних, в межах яких постраждали щонайменше 632 особи, серед яких 18 — діти.

На території Ізюмського району Харківської області було задокументовано інформацію про 294 постраждалі цивільні особи, серед яких щонайменше 19 — це діти.

У межах Харківського району області (виключаючи дані стосовно обласного центру) було зібрано дані про 256 постраждалих цивільних, у Чугуївському районі — про 209 постраждалих, у Куп’янському — 150, з яких щонайменше 19 є діти. Також, на території Богодухівського району області ХПГ було задокументовано поранення 72 осіб, у Лозівському районі — 21 особи, у Красноградському — 7 осіб.

2.3. Інформація про зникнення цивільних осіб

За період з 24 лютого по 20 листопада 2022 року документаторам та журналістам Харківської правозахисної групи вдалося зафіксувати щонайменше 1387 випадків, пов’язаних зі зникненням цивільних осіб.

У межах цих інцидентів була зафіксована інформація загалом про 1710 постраждалих осіб. Також, співробітниками ХПГ було зібрано та задокументовано персональні дані 1582 осіб, які зниклі за обставин, які пов’язані із воєнними діями.

Найбільше випадків зникнень цивільних (щонайменше 654 інцидентів) було задокументовано на території Ізюмського району Харківської області — загалом було зібрано інформацію про 896 зниклих осіб.

На території Харкова та Харківського району загалом було зафіксовано 419 інцидентів зникнень, в межах яких було задокументовано дані про зникнення щонайменше 473 осіб.

Також, у Куп’янському районі області було зібрано інформацію про 169 зниклих осіб, у Чугуївському районі — про щонайменше 112 осіб, у Богодухівському та Лозівському — про 12 зниклих осіб у кожному, у Красноградському — 7 осіб.

2.4. Інформація про зґвалтування та інші порушення прав людини

За інформацією, яка вже задокументована у нашій базі, за період з 24 лютого по 20 листопада 2022 року загалом на території Харківської області нашою організацією було зафіксовано факти можливого зґвалтування щонайменше 8 цивільних осіб.

Нам також вдалось зібрати та зафіксувати у базі даних відомості про факти ймовірного порушення прав щонайменше 795 цивільних у Харківській області. Серед іншого, ми задокументували ймовірні факти катування та нелюдського поводження, незаконного позбавлення волі, примусової мобілізації населення російськими військовими, масового вивезення цивільного населення до Росії, привласнення майна цивільних осіб та інші.

3. Інформація про об’єкти цивільної інфраструктури, що зазнали пошкоджень в результаті бойових дій

Протягом звітного періоду на території Харківської області документаторам та журналістам нашої організації вдалося зібрати інформацію про знищення чи пошкодження внаслідок артобстрілів та бойових дій щонайменше 6271 об’єкту цивільної інфраструктури, серед яких:

Вид об’єктів Кількість
Будівлі житлово-побутового призначення 3605
Будівлі освітньо-виховних закладів 292
Будівлі лікувально-оздоровчих закладів 67
Будівлі державних установ 66
Будівлі культурно-розважальних закладів 70
Будівлі культового призначення 50
Об’єкти підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення 855
Громадська організація 1
Об’єкти транспортної інфраструктури 213
Об’єкти інфраструктури життєзабезпечення 117
Історичні пам’ятники 36
Господарчі угіддя, ліси 53
Мости 17
Автомобілі, транспортні засоби 790
Об’єкт невідомий 39
Загалом об’єктів 6271

Також, на веб-сайті Харківської правозахисної групи було опубліковано спеціальну аналітичну статтю, яка присвячена відповідальності за обстріл об’єктів енергетичної інфраструктури. У матеріалі автор доходить висновку, що більшість атак на українську енергетичну інфраструктуру порушують міжнародне гуманітарне право та можуть бути попередньо кваліфіковані як воєнні злочини військових РФ, а виступи вищого керівництва Росії на цю тему можуть стати частиною доказової бази для так званої командної відповідальності за саме ці конкретні воєнні злочини.

3.1. Інформація про об’єкти житлово-побутового призначення, що зазнали пошкоджень в результаті бойових дій

В межах даної категорії були задокументовані різні об’єкти та споруди, які використовуються для задоволення житлово-побутових потреб населення, зокрема, приватні та багатоквартирні житлові будинки, гаражі, господарчі споруди та інше.

Найбільше таких об’єктів, що були зруйновані або пошкоджені в результаті бойових дій, було зафіксовано ХПГ у місті Харків — загалом щонайменше 1344 об’єкти постраждали. На території Харківського району області (виключаючи дані стосовно обласного центру) також було зібрано інформацію про 896 пошкоджених або вщент зруйнованих житлово-побутових будівель та споруд.

Руські Тишки, вулиця Джерельна © Оксана Комарова

У Богодухівському та Ізюмському районах області нашим документаторам та журналістам вдалось задокументувати руйнацію або пошкодження щонайменше 456 та 424 об’єктів житлово-побутового призначення відповідно.

Село Коробочкине Чугуївського району © Оксана Комарова

Також, на території Чугуївського та Куп’янського районів Харківської області за досліджений період було зафіксовано відомості стосовно щонайменше 216 та 156 житлово-побутових будівель, що зазнали пошкоджень внаслідок воєнних дій, відповідно; у Лозівському районі — стосовно 89 об’єктів; у Красноградському — стосовно 26.

3.2. Інформація про об’єкти освітньо-виховного призначення, що зазнали пошкоджень в результаті бойових дій

У даній категорії викладається інформація про різні об’єкти освітньо-виховного призначення, відомості про руйнацію чи пошкодження яких внаслідок бойових дій були задокументовані нашою організацією протягом досліджуваного періоду. Зокрема, до цієї категорії входять школи, ліцеї, гімназії, дитячі садки, будівлі університетів, наукові установи та центри, професійно-технічні училища та інші.

Найбільше зруйнованих або пошкоджених закладів цього типу було зафіксовано у місті Харків — загалом щонайменше 170 будівель. На території Харківського району (виключаючи дані стосовно обласного центру) було зібрано інформацію про 42 пошкоджені об’єкти освітньо-виховного призначення.

У Ізюмському районі області ХПГ задокументувало дані про щонайменше 35 об’єктів освітньо-виховного призначення, які зазнали руйнації чи пошкоджень. Також, у Богодухівському, Чугуївському та Куп’янському районах було зафіксовано відомості про пошкодження 17, 16 та 10 об’єктів відповідно; у Лозівському районі — про щонайменше 2 пошкоджених об’єкти.

3.3. Інформація про об’єкти лікувально-оздоровчого призначення, що зазнали пошкоджень в результаті бойових дій

Наша організація також здійснює документування випадків пошкодження чи руйнування об’єктів лікувально-оздоровчого призначення внаслідок воєнних дій. До цього підрозділу включаються пошкодження дорослих та дитячих лікарень, поліклінік, центрів екстреної медичної допомоги, оздоровчих комплексів, перинатальних центрів тощо.

Найбільше об’єктів лікувально-оздоровчого призначення, що були зруйновані або пошкоджені в результаті бойових дій, було зафіксовано нашою організацією у місті Харків — загалом щонайменше 25 об’єктів постраждали. На території Харківського району області (виключаючи дані стосовно обласного центру) також було зібрано інформацію про 16 пошкоджених лікувально-оздоровчих будівель.

Дергачівська лікарня, 13 травня. © Дергачівська міськрада
Розстріляні у Куп’янському районі машини “швидкої допомоги”, 19 жовтня. © Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

Також, на території Ізюмського району області документаторам та журналістам Харківської правозахисної групи вдалось зібрати дані про 12 зруйнованих чи пошкоджених об’єктів лікувально-оздоровчого призначення. У Чугуївському та Богодухівському районах Харківської області було задокументовано 7 та 6 пошкоджених будівель відповідно; у Куп’янському — щонайменше 1 об’єкт.

3.4. Інформація про об’єкти підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення, що зазнали пошкоджень в результаті бойових дій

У межах даної категорії були задокументовані різні об’єкти підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення, що зазнали пошкоджень в результаті бойових дій, зокрема, крамниці, магазини, супермаркети, ринки, офіси, відділення пошти, станції технічного обслуговування автомобілів, готелі та інші.

Найбільше зруйнованих або пошкоджених об’єктів, які підпадають під цю категорію, було зафіксовано у місті Харків — загалом щонайменше 363 будівлі. На території Харківського району області (виключаючи дані стосовно обласного центру) було зібрано інформацію про 209 пошкоджених об’єктів підприємницької діяльності та комерційно-виробничого призначення.

Також, у Ізюмському та Куп’янському районах Харківської області документаторам та журналістам нашої організації вдалось зафіксувати інформацію про пошкодження 102 та 91 об’єктів підприємництва відповідно. У Богодухівському та Чугуївському районах області ХПГ задокументувало відомості про руйнацію чи пошкодження 42 та 41 об’єктів відповідно; у Лозівському — щонайменше 7 об’єктів.

3.5. Інформація про пошкодження чи знищення історичних пам’яток та будівель, призначених для релігійних та мистецьких цілей

Наша організація також документує інформацію про пошкодження чи знищення історичних пам’яток та будівель, призначених для релігійних та мистецьких цілей.

Зруйнований Музей Сковороди, 7 травня 2022 року. © телеграм-канал голови Харківської ОВА Олега Синєгубова

Спираючись на аналітичну публікацію Харківської правозахисної групи, розміщену на веб-сайті ініціативи “T4P”, за період з 24 лютого по 15 листопада 2022 року було задокументовано щонайменше 33 випадки пошкодження чи знищення історичних пам’яток на території Харківської області (стосовно більшості інцидентів нам вже вдалося встановити передбачений законодавством унікальний охоронний номер конкретного об’єкта, який зазнав пошкоджень або був знищений).

Стосовно інформації про пошкодження чи знищення будівель, призначених для релігійних цілей, з 24 лютого по 15 листопада 2022 року наша організація задокументувала відомості про щонайменше 51 такий випадок. На території міста Харкова було зафіксовано 19 інцидентів, пов’язаних із пошкодженням релігійних будівель та споруд, а на території області — 32 випадки.

Також, за період з 24 лютого по 15 листопада 2022 року ХПГ було задокументовано щонайменше 26 інцидентів, пов’язаних із пошкодженням чи знищенням будівель, які призначені для цілей мистецтва. Відповідно до зафіксованої нашою організацією інформації, на території Харківської області було пошкоджено щонайменше 6 музеїв, 3 театри, 2 кінотеатри, 2 бібліотеки, 6 палаців культури та філармонію.

Більш детальний аналіз та висновки містяться у спеціальній публікації Харківської правозахисної групи.

4. Інформація про типи подій, які були задокументовані за досліджуваний період

Протягом періоду з 24 лютого по 20 листопада 2022 року на території Харківської області документаторам та журналістам Харківської правозахисної групи вдалось зібрати та задокументувати інформацію про

Подія Кількість інцидентів
Артилерійський обстріл (бомбардування) 4618
Обстріл зі стрілецької зброї 86
Вибуховий пристрій 93
Ушкодження транспортним засобом 1
Катування, нелюдське поводження 157
Зникнення 1420
Незаконне позбавлення волі 156
Використання цивільного населення в якості щита 218
Привласнення майна цивільних осіб 121
Умисне вбивство цивільної особи 60
Умисне тілесне ушкодження цивільної особи 19
Масове насильницьке вивезення людей до Росії 14
Напад на склад гуманітарної допомоги, гуманітарний конвой, гуманітарну місію чи коридор 7
Зґвалтування 8
Взяття заручників 1
Застосування хімічної зброї 1
Примусова мобілізація 2
Захоплення цивільної будівлі 51
Посягання на людську гідність 12
Не вказано 29

5. Інформація про задокументовані факти, які можна попередньо кваліфікувати як міжнародні злочини, ймовірно вчинені російськими окупантами

Відповідно до зібраної нами інформації, протягом періоду з 24 лютого по 20 листопада 2022 року на території Харківської області нашою організацію були задокументовані наступні факти, які можна попередньо кваліфікувати як міжнародні злочини, ймовірно вчинені російськими окупантами:

Попередня кваліфікація події Кількість інцидентів
РС 8 (2) (b) (ix). Пошкодження чи знищення історичних пам’яток, лікарень, релігійних споруд, закладах освіти, науки, мистецтва 428
РС 8 (2) (b) (v) Обстріл населеного пункту без наслідків 26
РС 8 (2) (b) (ii). Напад на цивільний об’єкт 2395
РС 8 (2) (b) (iv) Знищення або пошкодження майна 1594
РС 8 (2) (a) (iv) Знищення або присвоєння майна у великих розмірах 85
РС 7 (1) (а) чи 8 (2) (а) (i) Умисне вбивство цивільної людини зі стрілецької зброї, чи іншим способом 98
РС 8 (2) (а) (ііі) Умисне тілесне ушкодження цивільної людини 32
РС 7 (1) (d) чи 8 (2) (а) (vii) чи 8 (2) (b) (viii) Масове насильницьке вивезення людей до Росії 15
РС 7 (1) (i) Насильницьке зникнення людини 112
РС 7 (1) (f) чи 8 (2) (а) (іі). Катування та нелюдське поводження із цивільними чи військовими 159
РС 8 (2) (a) (viii) Взяття заручників 1
РС 8 (2) (b) (iii) Напад на склад гуманітарної допомоги, гуманітарний конвой, гуманітарну місію чи коридор 16
РС 8 (2) (b) (iv) Загибель людини внаслідок обстрілу 543
РС 8 (2) (b) (iv) Поранення внаслідок обстрілу 536
РС 8 (2) (b) (iv) Екологічна катастрофа внаслідок обстрілу 7
РС 8 (2) (b) (xvi) Розграблення захопленого населеного пункту 87
РС 8 (2) (b) (xx) Застосування зброї, яка призводить до надмірних пошкоджень або невибіркових страждань людей, чи веде до невибіркових руйнувань, чи заборонена міжнародними угодами 302
РС 8 (2) (b) (xxii) Зґвалтування 8
РС 8 (2) (b) (xxiii) Використання об’єкту чи людей як живого щита 224
РС 8 (2) (b) (xxv) Перешкоджання гуманітарним місіям у доставці води та їжі, знищення припасів їжі та питної води 4
РС 8 (2) (b) (xvii), 8 (2) (b) (xviii) Застосування хімічної зброї, у тому числі, фосфорних бомб 4
РС 7 (1) (е). Незаконне затримання та позбавлення свободи цивільної особи чи військовослужбовця 154
РС 8 (2) (a) (ii). Використання непристосованого місця для тримання під вартою 2
РС 8 (2) (b) (xxi). Посягання на людську гідність цивільної особи чи військовослужбовця 11
РС 8 (2) (a) (v). Примусова мобілізація 2
РС 8 (2) (b) (xx). Мінування територій протипіхотними мінами, протитанковими мінами, мінами-пастками населених пунктів чи окремих цивільних об’єктів, застосування систем дистанційного мінування. 72
РС 8 (2) (a) (vii) Використання росіянами знаків розрізнення української армії 2

Ці дані потребують уточнення. Назва категорії в стовпчику «Попередня кваліфікація події» ні в якому разі не є точним описом певного міжнародного злочину за Римським статутом Міжнародного кримінального суду, а надається виключно з інформаційною метою. Остаточну кваліфікацію події уповноважений надавати виключно суд.

Висновки

Проаналізувавши задокументовану інформацію можна стверджувати, що протягом досліджуваного періоду мала місце значна кількість подій, які можуть бути попередньо кваліфіковані як міжнародні злочини, ймовірно вчинені російськими окупантами.

Зокрема, постійний аналіз та уточнення усього масиву зібраних даних дає нам можливість попередньо кваліфікувати зазначені події як воєнні злочини згідно зі статтею 8 параграф (2) пункти (a) та (b) Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, як злочини проти людяності згідно зі статтею 7 параграф (1) Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, а також як геноцид згідно зі статтею 6 Римського Статуту Міжнародного кримінального суду.

Харківська правозахисна група продовжує документувати, доповнювати та досліджувати інформацію з метою формування, належного представлення та аргументування наведених вище правових позицій у межах міжнародних процедур кримінального розслідування та діяльності міжнародних судових установ.


Збір інформації триває. Якщо Ви можете надати додаткову інформацію, будь ласка, скористайтеся формою.

Автор висловлює вдячність усій команді Харківської правозахисної групи, без спільної злагодженої та самовідданої праці якої це узагальнення було б неможливим.

[1]ХПГ звертає увагу на те, що складання Узагальнення триває певний час, протягом якого інформація у базі даних постійно оновлюється та доповнюється. У зв’язку із цим інформація у деяких розділах даної публікації може відрізнятися або не повністю збігатися між собою. Для отримання інформації у режимі «онлайн» Ви можете звернутися до відповідного розділу веб-сайту ініціативи “T4P” за посиланням.

[2]Тут і далі, інформація про кількість постраждалих дітей перевіряється додатково.

Владислав Должко / Харківська правозахисна група

Джерело

 

Фото на заставці: “Цвинтар” ракет і снарядів, випущених по Харкову і області за місяці повномасштабної війни.  © Костянтин і Влада Ліберови

Автор