Укрексімбанк і нормативи капіталу
Укрексім показав просідання нормативів капіталу на 1 листопада. І Н2, достатність регулятивного капіталу, і Н3, достатність основного, менші за мінімально необхідні нормативи. Ті, які для мирного часу, бо зараз НБУ не застосовує до банків заходів впливу через невиконання нормативів. Але формально, юридично можна, звісно, назвати це порушенням.
Що робити? Тут треба не те що не критикувати той Ексім, не кажучи вже про заходи впливу. Тут, навпаки, треба якусь спеціальну відзнаку дати, як ті, що НБУ дав Привату та Ощаду за Херсон. За відвагу, наприклад. Чи за сміливість. Жартую, звісно, трошки.
Та справді, тут не критикувати треба, а, скоріше, брати приклад та ставити той Ексім у приклад за сміливість. Що банк – першим із великих банків – визнав те, що в нього проблеми. Я не дивився ще складові нормативів, чому саме виникли ці збитки чи непокритий кредитний ризик, що з’їли капітал. Це позичальників перевірили, не чекаючи AQR від Нацбанку, чи переоцінили нарешті застави, чи якісь цінні папери переоцінили. То треба дивитися.
Але що тут варто сказати. Що я б подякував Ексіму. Бо такі аналогічні проблеми майже в усіх банків з початком війни. За дуже рідкісними винятками у вигляді декількох іноземних банків та невеликих наших. Та таких дуже мало.
Які проблеми? Ті, що позичальники втрачають бізнес і не можуть платити як раніше. А деякі взагалі не можуть платити. Що застави знецінилися майже в нуль – що більша застава, тим менше вона коштує (спробуйте продати, наприклад, Гулівер – скільки він зараз коштуватиме?). Що загальний спад економічної активності. Що в банків величезні насправді збитки.
Банки ж, навпаки, не хочуть цього нічого показувати та визнавати. «Якось буде», «пальчік поболить-поболить та пройде», «в нас все гарно, жодних збитків, самі прибутки». Це така в нас класична, стандартна, загальноприйнята банківська тактика поведінки – тягнути до останнього, не визнавати, малювати прибутки там, де збитки, не визнавати ані збитків, ані реальності. Аж допоки не накриє «картотекою». Та й потім не визнавати і казати, що то все поганий НБУ, а в банка все завжди було добре (згадаймо Мегабанк).
Ці мантри, цю неринкову поведінку треба змінювати, і на це, на цю перебудову свідомості, навіть якщо НБУ захоче, все одно знадобиться багато часу.
От що Ексім хоч якось, хоч зі скрипом, хоч частково (бо не думаю, що це останні визнані збитки) визнав, що в нього просідання по капіталу, це дуже правильно. Може, інші наслідують прикладу, адже для більшості банків реальна картина така ж сама, що в них капітал менший, ніж нормативи мирного часу, і це нормально. Навіть не просто нормально, а так і має бути.
