Санкції на часі. 13.11.2022

Коли росіяни почали тікати з правобережжя Херсонщини, у західних, а за тим і у наших медіа, почали обговорювати різні сценарії «миру». Вишукувати у виступах президента Зеленського ознаки згоди на якісь сценарії замирення. Цитувати рашистів різних рівнів, які, бачте, готові до переговорів без умов, коли отримали прочухана. У тренді і лідери різних країн, які дуже хотіли б стати посередниками (з усіма вигодами від такого статусу – як-от Туреччина, яка вдало спрацювала із зерновою угодою і не проти розширити успіх).

Але усі ці сценарії не враховують одного: вони не означають припинення війни. І якщо у 2014-15 роках нам був потрібен час для формування армії, відродження економіки і консолідації суспільства – при значно обережнішому підходу світу, який ще жив ілюзіями можливості домовитись із путіним,- то тепер передишка потрібна власне рашистам. Вони переоцінили власні сили, сприйняли сигнали з України як запрошення до агресії – і рухаються до поразки.

Якщо світ не хоче затягування війни, не хоче її відновлення і поширення на інші країни і регіони – агресор має бути знешкоджений.
А це означає звільнення всієї території України в кордонах 1991 року, щоб усі зрозуміли, що цивілізація не дозволить переглядати кордони силою.

Це означає виплату росією репарацій і компенсацій, зокрема через механізм конфіскації активів, який лише розробляється, щоб усі розуміли ціну агресії.
Це означає особисту відповідальність рашистського керівництва, щоб усі розуміли персональні наслідки замаху на мир і безпеку у світі.
Це означає гарантії захисту для України, тобто повноправне членство в НАТО. Щоб усі розуміли, що цивілізовані країни захищають і захистять тих, хто межує з ордою.
Зрештою, це означає депутінізаію і деімперизацію росії, щоб вона не могла становити небезпеки для сусідів, регіону і світу.

Без виконання цих умов будь-яке перемир’я буде лише часом для рф продовжувати тиск, збирати сили і розхитувати цивілізацію. Вони це робили, роблять і робитимуть. І мир, який не дозволить їм це робити, їм не потрібний, і буде ними сприйнятий лише внаслідок рішучої, безумовної поразки. Опинитись на дні росія має внаслідок уже вчиненого, і це стане пересторогою від повторення агресії.

Після поразки росію теж не можна лишати напризволяще, щоб не допустити реваншу, але це вже інша історія. Нині шлях до миру – це надання Україні дедалі потужнішої зброї у більшій кількості та розширення санкцій та обмежень на рф. Над чим і працюємо на всіх рівнях – і допомагаємо ЗСУ.

1. У жовтні 2022 року нафтогазові доходи федерального бюджету росії у річному вираженні скоротилися на 20,1%.
2. Російська промисловість зіткнулася з рекордним за 30 років дефіцитом кадрів через оголошену путіним мобілізацію.
3. Обсяг експорту з Німеччини до росії впав на 52,9% за підсумками вересня у річному вираженні.
4. Євросоюз за рахунок ЗПГ знизив залежність від російського газу на 33%.
5. ЄС наступного тижня посилить санкції проти Ірану.
І далі ж буде.