Російський «новояз»: як прокремлівська пропаганда змінює «язик» на власну користь
Соціальний експеримент Путіна дедалі більше перетворює Росію на антиутопію. Однією з основних ознак кремлівського режиму стала інформаційна політика, яка перетворилася на суцільну пропаганду. Під виглядом суспільного інформування мешканці зазнають психологічних впливів, які змінюють їхнє сприйняття.
Після повномасштабного вторгнення росіян на територію України кремлівські пропагандисти пішли ще далі й для посилення цього психологічного впливу вирішили використовувати нові терміни, або ж замінювати невигідні для них старі. Використання цих формулювань нагадує вигадану мову, яку створив англійський письменник Джордж Орвелл у своєму романі-антиутопії “1984” і назвав “новояз” (оригінальна назва newspeak).
Російська прокремлівська пропаганда створила власний аналог Орвеллівського “новоязу”.
Інститут масової інформації проаналізував російські медіа й виокремив приклади використання таких спотворених формулювань.
Воєнний “новояз”
Найтиповіший і найвідоміший приклад викривлених формулювань – це те, що вторгнення і російсько-українську війну в Росії вперто називають терміном “спецоперация”.
Особливо часто такий російський “новояз” використовується в разі опису російських невдач. Це стосується як військових програшів, так і проблем у російській економіці, які спричинені санкціями.
Так, слово “взрыв” у російських ЗМІ замінили на більш нейтральне – “хлопок”. Це стосується як побутових вибухів, наприклад, газу:
Так і вибухів, які відбулись у зв’язку з військовими діями, приміром вибухи в Криму:
Втечу російських військових у результаті успішного контрнаступу ЗСУ в районі Ізюма в російських медіа називають “перегруппировка”:
Уникають російські медіа формулювань на кшталт “контрнаступ”. Якщо російські ЗМІ й використовують це слово, то лише в дужках, у такий спосіб намагаючись показати його начебто несправжність. Так контрнаступ ЗСУ російські пропагандисти називають “попыткой прорыва”.
Цікаве слово ввів до свого лексикону один з головних пропагандистів Кремля Володимир Соловйов. Намагаючись зменшити значення міст, які звільняють українські військові, він навіть міста районного значення називає просто “населенники”. Про це у своїй програмі повідомив канал “Фабрика новин”:
Натомість для збільшення значущості власних військ російські ЗМІ армію РФ постійно називають “союзные силы”:
Так створюється цілком спотворене враження, що проти України воює ціла група якихось об’єднаних спільними поглядами союзних країн.
У зв’язку з проведенням об’явленої Путіним мобілізації, яка спричинила чи не вперше з початку повномасштабного вторгнення заворушення всередині РФ, пропагандисти почали використовувати словосполучення “часткова мобілізація”. Отже, очевидно, і російська влада, і пропагандисти намагаються зменшити соціальне занепокоєння, незважаючи на те, що мобілізують практично всіх, про що, до речі, почали говорити й у самих російських ЗМІ. В контексті російської мобілізації недоречно вживати слово “часткова”, оскільки це формулювання диктатора Путіна для зменшення суспільної напруги, яке не відповідає дійсності.
Економічний “новояз”
Але не лише у війні росЗМІ використовують формулювання, які не відповідають дійсності. Цей тренд поширений і у висвітленні економічних питань і так само слугує російській державній пропаганді.
Наприклад, порівняно новий термін для економіки було введено до російського пропагандистського лексикону ще 2014 року із запровадженням санкцій через анексію Криму. Це термін “импортозамещение”:
- Минфин предложил упростить механизмы импортозамещения при госзакупках
- Российско-белорусское импортозамещение: что предлагает Минск?
- Производство импортозамещающих лекарств запустят в Подмосковье
Пропагандисти вкрай рiдко повідомляють про падіння економічних показників в Росії. Але якщо пишуть про це, то з використанням позитивних формулювань. Наприклад, “падіння рентабельності” замінюють на “негативну рентабельність”, а “падіння динаміки” на “негативну динаміку”.
В інтерв’ю співробітники російських медіа також ставлять запитання з використанням таких обтічних формулювань:
Звільнення працівників у російських ЗМІ називають “высвобождением”, а підвищення цін – “корректировкой”.
Про те, що такі лексеми спеціально прописуються в кремлівських методичках, які отримують пропагандистські медіа, пишуть Тексти з посиланням на російську журналістку Машу Борзунову, яка опублікувала зміст методички російського холдингу News Media з описом, як структури холдингу мають висвітлювати війну в Україні та її наслідки.
Документ називається “Для ЗМІ та коментаторів (рекомендації до висвітлення подій на 25.02)” та ділиться на чотири розділи: “Про операцію”, “Захід і НАТО”, “Суспільство” та “Санкції”.
Передусім це пов’язано з бажанням пропагандистів зменшити соціальну напругу, до якої призводять дії влади, й, відповідно, негативне ставлення суспільства до цих дій.
Про це у своєму інтерв’ю виданню “Бумага” говорить антропологиня Олександра Архіпова:
“Представители власти, губернаторы, чиновники, федеральные журналисты используют большой набор слов, которые меняют действительность, – новояз. Он играет не со значениями, а с коннотациями (ассоциациями, которые возникают вокруг слова). Например, вместо слова “взрыв” говорят “громкий звук” или “хлопок”, чтобы не пугать людей, потому что у “взрыва” есть коннотация катастрофы, гибели людей, а у слова “хлопок” – нет. Города, которые захватила российская армия, во всем мире называли оккупированными, а федеральные журналисты – “освобожденными”. Коннотация совсем другая!”.
Зі свого боку філолог, професор університету Тарту Роман Лейбов зазначає, що це не лише пом’якшення формулювань, а й цілковита їхня підміна:
“Как и в Оруэллском новоязе, кремлевские СМИ не просто сглаживают острые углы, но и подменяют слова на противоположные: так, оккупированные территории Украины называют не иначе, как “освобожденные”. С якобы “освобожденных” территорий украинских граждан не депортируют, а “эвакуируют” на территорию России. Сомнения или критику войны в современной России называют попыткой “дискредитации армии”.
