Вісті з фронтів. 31.10.2022
Командування військ противника продовжує здійснювати активні заходи щодо “стабілізації ситуації” на Сватівському напрямку. Зокрема, почалося перегрупування визначених сил та засобів, а також посилення цього напрямку:
– противник перекинув в район с. Коломийчиха “зведену” БТГр 12-го та 13-го тп 4-ї тд 1-ї гв. ТА (до 21-22 танків, частково “обмежено боєготові”),
– БТГр 15-го мсп 2-ї мсд 1-ї гв. ТА через значні втрати в о\с та ОВТ (більше 45% від штатної чисельності) виведена на відновлення боєздатності,
– у тили Сватівського УВ противника перекинуто з району Донецька 1-й мсб 1-ї “слов’янської” мсбр 1-го АК (увійшов у оперативне підпорядкування командуванню 3-ї мсд 20-ї ЗВА),
– командування противника також ввело в бій на Лиманському напрямку (район с. Житлівка) дві посилених роти зі складу 201-ї ВБ ЦВО зс рф у Таджикістані (решта її сил та засобів зараз розгорнута на Лисичанському напрямку).
Протягом минулих 2-х діб, через просування передових підрозділів ЗСУ західніше Сватового, командування військ противника на цьому напрямку було вимушено поспіхом організувати та провести по напрямку Джерельне – Андріївка погано підготовлену та організовану контратаку силами “суттєво порепаних” рештків БТГр 254-го мсп 144-ї мсд 20-ї ЗВА, які раніше були вимушені відійти в цей район з району південно-західніше Сватового.
Поповнивши ці підрозділи “чмобіками”, противник 29-го перейшов в атаку, яка скінчилась цілком очікуваним результатом – з десяток чергових 200-х і 300-х та пара згорілих ББМ-ок, як наслідок відхід на вихідний рубіж.
У самій Коломийчисі продовжуються жорсткі ближні піхотні бої. Воно й не дивно – втрата цього н.п. для противника буде означати різке погіршення усієї ситуації в районі Сватового. Це також відіб’ється на стані підрозділів військ противника, які намагаються оборонятися в районі Куземівки.
У командуванні військ противника, які обороняються в районі Сватового, продовжуються “розбірки” на рахунок “самовільного залишення позицій” в районі с. Коломийчиха особовим складом 2-го мсб 423-го “ямпольского” мсп, укомплектованого переважно “чмобіками”.
З’ясувалося, що особовий склад цього підрозділу (5-а та 6-а рота), за яким займали позиції вже відведеного на “відновлення боєздатності” підрозділи 15-го мсп, зазнавав значних втрат внаслідок масованого вогневого впливу ЗСУ протягом декількох діб. В кінці кінців, особовий склад підрозділу, не спромігшись добитися якогось внятного та адекватного командування от власних “в жопу пьяных командиров”, пішки САМОСТІЙНО, без будь-якої команди з боку вищого начальства, протопав майже 15 км у тил і був виявлений російським командування аж на АЗС на західній околиці Сватового, де голодні російські “чмобікі” намагалися роздобути “щось їстівне”.
Особисто в мене вся ця історія, яку зараз російське командування прагне дбайливо сховати “під ковер”, не викликає якогось особливого подиву. Лише дивує той факт, що російське командування, здається, або не володіє інформацією (реальною) про стан речей на достатньо важливих для себе ділянках фронту, або взагалі не займається таким питанням як налагодження взаємодії між власними підрозділами (в ході допитів відступивших “чмобіків” з’ясувалося, що по ним принаймні два рази відкривали вогонь російські підрозділи, що займали позиції за ними або на флангах). Якась дикість…
На Бахмутському напрямку та південніше противник вів безуспішні наступальні\штурмові дії за наступними напрямками:
– пвк “вагнер” (силами 2-х “штурмових загонів”\батальйонів) – Миколаївка, Курдюмівка; Одрадівка, Андріївка; Весела Долина, Бахмут; Шипилівка, Білогорівка; Золотарівка, Білогорівка; В атаках приймали участь, від штурмового відділення, до посиленого взводу.,- 7-а омсбр 2-го АК – Стряпівка, Соледар, десь до 2-х взводів;
– 6-го “казачьего” омсп 2-го АК – Покровське, Бахмутське, посиленим взводом,
– 2-го омсбр 2-го АК, до 2-х взводів – Трипілля, Яковлівка,
– 3-ї омсбр 1-го АК – Зайцеве (нижнє), Майорськ, до роти,
– 131-го сб МР – Горлівка, Майорськ, до 2-ї взводів, без бронетехніки.
На ділянці Опитне – Водяне противник протягом 29-30 жовтня зі складу 11-го омсп здійснив невдалу спробу наступу на с. Водяне, поніс втрати. Одночасно підрозділи зі складу 1-ї омсбр (2-й мсб), орб “Спарта”, 185 сб нм днр і загону “Шторм” 102 мсп 150 тд намагалися укріпитися на захоплених 28-го жовтня позиціях з наміром у подальшому розвинути наступ на Опитне-Водяне, вели аеророзвідку, розвідку боєм та намагалися нанести вогневе ураження передовим підрозділам ЗСУ.
Це виглядало наступним чином (для розуміння динаміки та сенсу того, що ми зазвичай називаємо “бої місцевого масштабу”, або те, що Арестович називає “дрібні тактичні дії”).
Противник зі складу 11-го омсп здійснив спробу наступу з с. Піски в напрямку с.Водяне. Противник сформував 4 штурмові групи, вірогідно, зі складу 1-го мсб полку, і почав висування з підтримкою артилерії та бронетехніки. Не пізніше ніж через 20 хвилин вступив у вогневий контакт з передовими підрозділами ЗСУ і впродовж декількох годин поніс значні втрати у живій силі та техніці (до 12 чоловік вбитими та пораненими), вимушений був відійти на вихідний рубіж. Командування атакуючого підрозділу виправдало це рішення “неможливістю ведення наступальних дій через застосування ЗСУ БПЛА типу Фурія”.
В свою чергу, противник зі складу 2-го мсб 1-ї омсбр і орб “Спарта” (обладнує захоплені 28-го жовтня позиції у південно-східній частині с. Водяне) намагався вести розвідку боєм (силами до 2-х штурмових відділень), успіху також не мав.
Орб “Спарта” протягом цього періоду посилено вів аеророзвідку. А також з БПЛА коригував вогонь по нібито українському 82-мм міномету, стверджував, що “подавив ціль”. Через певний час, ймовірно, по тим же координатам повторно “подавив міномет”, розхід – до 20 мін. Насправді, ніхто і нічого не подавив. Противник на цій ділянці під час своєї “розвідки боєм” поніс щонайменше дві санітарних втрати.
Крім того, противник зі складу 185 сб нм днр і загону “Шторм” 102 мсп 150 тд намагався втримати позиції, захоплені ще 28 жовтня південно-східніше від с. Опитне. Зранку підійшло підкріплення з резервістів із “категоричним” завданням – тримати позиції. Після цього по плану штурмові групи мали відновити наступ в напрямку с. Опитне. Втім, через нищівний вогонь української артилерії, противник був вимушений відмовитись від своїх намірів. За день його втрати на цій ділянці фронту склали щонайменше 5 санітарних.
В свою чергу, підрозділи осб “П’ятнашка” протягом даного періоду займалися побутовими справами, не здійснювали активних атакуючих дій на своїй ділянці фронту на південь від м. Авдіївка. Загальна чисельність о\с цього підрозділу, здатного до такого роду “експромтів” на вказаній ділянці фронту, за станом на ранок 31 жовтня складає до 65-70 осіб.
Фото: Генштаб ЗСУ
