Про коридори та здоровий глузд
Риса, яку я в українцях от просто ненавиджу, це коли серед усіх можливих варіантів українець обирає той, де все пропало, його злили і навколо взагалі суцільна зрада. Зараз про який успіх ЗСУ не пишеш, в коменти обов’язково приповзе 7-8 слинявих рил, які заведуть: «Ой, та Єрмак всіх відпустить! От під Лиманом!..».
А власне, що під Лиманом? Чи була для росіян перспектива оточення під Лиманом таємницею? Ні. Їхні польові пропагандисти (воєнкори) про перспективу оточення заголосили набагато раніше за український Генштаб. Чи сиділи 4,5 тисяч росіян у Лимані і слухняно чекали, коли їх оточать? Ні. На соцмережах повно роликів, де окупанти виправдовуються за те, що драпонули з Лиману ще до оточення. А коли ЗСУ таки почали виконувати оточення і коли перехопили основні шляхи сполучення, що робили окупанти? Вони драпали. Лізли у всі шпарини. Допоки оточення не стало щільним.
Бо розумієте, оточення – це не стріли на мапі. Воно виконується в кілька етапів. Спершу беруться під щільний обстріл шляхи виходу з району оточення. Потім туди висувають групи для організації блокпостів, основна задача яких знову таки наводити арту. І лише потім блокпостів стає багато і вони перетворюються на щільний фронт. Робиться так з багатьох причин, в тому числі аби не допустити з нашого боку невиправданих втрат. Кидати підрозділи без розвідки в район, де може йти на прорив крупне з’єднання ворога, звісно, можна. Тільки людей у нас не безмежно, а нам ще воювати і воювати.
Бо поки не сталося насичення лінії оточення військами і поки вона не перетворилася на щільний фронт, в оточенні лишається до біса шпарин, через які ворог може виходити. А доки лишаються незаблоковані дороги-грунтовки, може виходити ще й на транспорті. І от ворога, який драпає, дуже важко зловити в кільце. Це як ловити дрібну рибу в підсак з крупним очком. Техніку і вантажі росіяни покинули, а самі чкурнули.
Запитаєте, чому в Іловайську не було так само? А тому, що там підрозділи ЗСУ і добробати НЕ драпонули. А генерал Хомчак не давав наказу на прорив, навіть коли оточення вже обозначилося, а потім заходився вести переговори з окупантами. Хомчаку це не завадило за чинної влади очолити Генеральний штаб, якщо хтось забув.
Звідки взявся цей галас про «ворогу дали вийти»? А давайте спершу уявимо собі механізм. Як це мало статися? Хто створюватиме коридор? Певний комбриг? Ніколи в житті він такого не зробить. У комбрига з одного боку командування, яке запитає «А чого це ти там чудиш?», а з іншого боку солдати і офіцери, яких убивають. І які теж запитають, вже повірте. Принаймні не мовчатимуть, а від солдат подробиці дізнається тил. Тоді хто накаже? Командувач ОТУ? Маячня. Жоден командувач ОТУ не робитиме такого без наказу згори, тобто без наказу Генштабу або Залужного, що в принципі одне й те саме.
Тобто виходить так, що звинувачення «окупантів випустили з оточення» насправді означає «Залужний випустив окупантів з оточення». Мені вже траплялися альтернативно-обдаровані, які заявляли, ну над Залужним же є верховний головнокомандувач, Залужний же має виконувати накази…
Виконувати накази? Агов, ви головою думаєте? Навіть я, перебуваючи в чині солдата, сперечаюся і з сержантом, і з офіцером, якщо вважаю їхній наказ невірним. А головнокомандувач ЗСУ ніяк не «Ваня-передатчик», аби транслювати накази з ОПУ у війська. Тим більше коли йдеться про особу Залужного. Я переконаний, якби навіть йому натякнули на коридор для окупантів, про це знала б уся українська преса. Буквально щойно американські ЗМІ повідомили, що Залужний тримав план оборони України в таємниці від західних союзників. За одною з версій, аби плану не знав Зеленський з оточенням. Далі продовжувати?
Очевидно, поголос «з Лиману випустили окупантів» запускають сили, яким потрібно за всяку силу дискредитувати Залужного. Це Москва. І це політики в Україні, які бояться зростання популярності генерала Залужного. Коли ви повторюєте «з Лимана випустили ворогів», ви працюєте на них. Ви точно цього хочете?
Фото: Сергій Козак
