Небезпечний розлам свідомості
Коли хтось із симпатиків кремля типу умовного Берлусконі чи Орбана несе путінську маячню про “економічну вигоду” дружби з рф та звинувачує у війні українське керівництво, українці справедливо обурюються, бо на собі відчувають наслідки такого цинічного підходу.
Тільки чомусь раніше на ті самі слова (і головне дії) з боку представників клану Коломойського наче вуха позакладало, я вже мовчу про сприйняття маразматичного “не хотілі закінчувати войну” та “самі здалі Крим” – це масово триває й досі, бо до того ж підживлюється позитивною пропагандою.
А, наприклад, поставки російської електрики відновив Орбан чи уряд “нових ліц” Гончарука з подачі “правок” Геруса? Чи війна тоді була з якимось іншим ворогом? А про “матєматіку вмєсто політікі” Берлусконі вєщал чи то був Гетманцев? А що витворяли з оборонкою та відносинами з союзниками всякі Найєми з Арахаміями – ніякому Маску не снилось.
Цей список можна до ранку продовжувати – а винні для багатьох все одно НАТО з Байденом.
Єрмак он прокинувся “надо срочно вступать!”, ніби три роки хтось заважав це робити замість “розводити” і “розміновувати”.
А, ну да, “воінствєнноє мєньшинство” і Порошенко ж.
Цей розлам свідомості суспільства не менш небезпечний ніж війська окупантів.
Якщо всі ці “дєятєлі” зі своїми “будівництвами” продовжать впливати на стратегічні рішення, то ми і без Берлусконей знову будемо в маргарині по самі “залізні яйця”.
