ЗСУ – наша точка опори
ЗСУ виглядають справжньою, чистою, щемливою правдою на відміну від політиків. Свій-чужий – ось і вся ідентифікація. Ніякої боротьби за рейтинги, ніяких “опитувань”, ніяких гойдалок в сторону, де більше вподобань та забаганок. Ніхто не женеться за лайками та грантами.
Є кордон, є ворог. Є своє, є чужі. Біле і чорне. Просто, зрозуміло та близьке за відчуттями. ЗСУ, ТрО – це ж ми з вами. Це наші. Це наше. Кров від крові.
Це ті сили, ті важелі, серед яких можна просто мовчки діяти, ти розумієш без слів, і тебе розуміють без слів. Де дії вагоміші за слова, а кожне слово на вагу золота. Трохи сумбурно, але мені, цивільній, ось ця неймовірна сила та щемлива чесність набагато ближчі, ніж та, інша сторона нашого буремного життя. В якій є місце недостойним “героям” чи балакучим птахам-говорунам. Дія попри “референдуми” кремлівських карликів, дія попри прогнози іноземних аналітиків, дія всупереч “домовленостей” з росіянами чи з кимось ще.
Бракує слів щодо мого відношення до військових. Просто знайте, що ви – наша база. Наша точка опори.
Принаймні я сподіваюся, що так вважають зараз мільйони наших співгромадян. А інакше наше майбутнє дуже сумнівне.
Ілюстрація: Нікіта Тітов
