Ми наступаємо! (відео)

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Слухайте, а ви розумієте що відбувається? Ми наступаємо! Ми звільняємо наші міста і села. Ми женемо загарбника.

Я не хочу зараз перелічувати, які населені пункти вже звільнені, а які ні. Хай про це говорить Генштаб. Але вже заявлено, ЗСУ вклинилися у ворожу оборону на 50 км. Я знаю, ЗСУ ідуть вперед. ЗСУ беруть трофеї. ЗСУ беруть полонених. Від ЗСУ палають тендітні місця у всього «народа-баганосца» – до тайги і японських морів.

Скажу чесно, відтоді, як наші почали наступ під Херсоном, мене трясло від думки, що зараз Москва розверне наступ на іншому напрямку з метою відволікти наші резерви. Наступ на іншому напрямку справді почався. Тільки не російський, а український наступ.

Ви розумієте, що зробило командування ЗСУ? Тижнями говорилося про наступ на Херсон. ЗСУ готували грунт для такого наступу. Ворог бачив це і заганяв на правий берег Дніпра свої банди. Ворог гнав резерви на Крим. І от коли ворог зосередився на Херсонщині, ЗСУ врізали на зовсім іншому напрямку. І окупанти до наступу ЗСУ на Куп’янськ виявилися ну от повністю не готові. Вільних резервів, схоже, вони не мають. І до того…

Слухайте, подивіться, кого наші козаки беруть у полон? Дитячий садок і доходяги. Вам зрозуміло, що у Росії зараз з людьми? КОГО вони мусять ставити в стрій?

До речі. Під Херсоном теж нічого не завершено. Там теж іде наступ. Ми наступаємо зразу НА ДВОХ стратегічних напрямках. Запам’ятайте це відчуття.

Я не маю ілюзій. Це ще далеко не фінал. Воювати нам доведеться ще довго. Але відчуття того, що наші хлопці пихатим окупантам чавлять рило, викликає радість і зловтіху. Я бачу, як зраділи солдати навколо мене. В нашу здатність перемогти повірили навіть ті мої товариші, які ще вчора казали «Ну з-під Києва окупанти ж самі пішли». Таке теж було. І це завершується.

Я не хочу писати, які населені пункти звільнені, та що станеться далі. Хай про таке говорить Генштаб. Але я дуже хочу, аби у наших вояків все вийшло. Аби звільнили Куп’янськ. Аби відрізали постачання ворожому угрупуванню біля Ізюму. Аби…

Аби гнали ворога – та так, щоби ті вилупки дорогу забули до України.
Власне, так воно і буде. Ми наступаємо!


Мартин Брест

Україна: *всё лето потужно готовит секретную операцию по наступлению на Херсон. Такую секретную, что в Николаеве даже таксисты знают кількість сил та засобів.

Россия: *спешно перебрасывает войска на Херсон.

Україна: *возвращает в Николаев Марчелло и хуярит мосты.

Россия: *набивает Херсон войсками и ждёт.

Україна: *группирует сили та засоби, продолжает секретную подготовку.

Россия: Беларууууусь!

Беларусь: Мирного неба!

Россия: Ссссука.

Україна: Їбать!

Россия: *начинает о чем-то догадываться, решает, что под Херсоном – это операция прикрытия и ложный удар, и перебрасывает войска на Донецкий напрямок.

Україна: * тут же наступает под Херсоном.

Россия: Та блять! Это ж должен был быть ложный удар!

Україна: Да?

Россия: *снова перебрасывает войска под Херсон.

Украиїна: *рвёт с колёс на Балаклею.

Россия: ТА БЛЯТЬ!

Україна: Нє, ну а шо?

Россия: *думает, куда перебросить войска.

Україна: Щастя, здоровля!

Россия: *думает, чЬто, блять ,происходит.

Україна: *развивает наступление на двух направлениях.

Вы находитесь здесь.

Вы всё ещё находитесь здесь, в сумасшедшей, вольной, сильной и невероятно крутой Украине. Почувствуйте это. Покатайте на языке это ощущение, пусть оно пробежит морозом по позвоночнику и плеснёт вам в кровь немного адреналина, гордости и огромного желания жить.

Сентябрь. Продолжаем.

Автор