Санкції на часі. 05.09.2022

Ростислав Павленко

На росії маскульт, і зокрема масліт, завжди виконував ідеологічну, ідеологізуючу і соціологізуючу функцію. Відтак деякі тенденції у саморобках для масового читача на росії другої половини нульових показують устремління рашистів, їхній погляд на себе і світ не гірше, ніж Мюнхенська промова путіна 2007 року.

Зокрема, і без того популярний на росії реваншизм почав масово набувати цілком практичних сценаріїв. Практично всі вони пролягали через силове відновлення срср/російської імперії, де окремі сюжетні лінії відводились Україні, рідше Грузії. Захід мав бути переможений, оскільки надто залежав від російського газу та російських корупційних грошей, якими мали підкуповуватись ключові чиновники.

І прикладів різноманітних шрьодерів справді не бракувало; а до 2014 року газ здавався універсальним механізмом корумпування що «ближнього», що «дальнього» зарубіжжя. Тож рашистські фантазії наче знаходили життєві підтвердження.

Зрештою, у численних газових війнах при ситуації слово проти слова москви і Києва вірили здебільшого москві. Ситуація почала мінятись з 2014 року, коли Україна отримала суб’єктність і почала вигравати у росії і дипломатичні битви і міжнародні трибунали. А відмовившись купувати з листопада 2015 року у росії газ і електроенергію, Україна звільнилась від суттєвого важеля тиску.

Сценарій, передбачений і оспіваний сотнями голосів творців віртуальної реальності «вазраждєнія расії», почав сипатись. Нині завершується його руйнування. Захід, попри труднощі і активну роботу російської агентури, теж скидає напророчене на росії заціпеніння.

Недарма мєдвєдєв заголосив про «гібридну війну» з боку Німеччини, коли канцлер Шольц сказав раніше нечуване: що росія – ненадійний постачальник енергоносіїв. Для українців фраза Шольца – констатація факту. Для німецького політикуму – величезний крок до розуміння справжньої ролі росії.

А далі Європа робитиме те, що дуже добре вміє робити з зайдами. Давити і гнати, до самого дна. Роботи попереду ще багато. Але вона плідна.

1. Спроба рашистів врятувати резерви, перевівши їх у юань та «м’які» валюти, призвела до потрапляння цих резервів у пастку.

Вклавши 17,1% (близько 100 млрд доларів) своїх резервів у китайський юань, рашисти прагнули мінімізувати наслідок санкцій та диверсифікувати інвестиції. Проте, продаж юанів потребує окремої угоди з Китаєм, а її буде дуже важко досягти «під час кризи».

Навіть російська влада визнала, що вивести кошти з китайських активів просто так неможливо.

Більше того, центробанк рф бідкається про проблеми з планами подальшого розміщення резервів у «м’яких» валютах. Турецька ліра не може вийти зі «штопора» хронічної девальвації та втратила 90% вартості. Дірхам ОАЕ схильний до «політичних ризиків»: в емірати зачастили американські чиновники, які вимагають не перетворювати Дубай на хаб для обходу санкцій.

І так по всьому світу. Коли влада починає діяти за фантастичними сценаріями, вона розбивається об тверду реальність.

2. Приватні інвестори в росії втратили 1,3 трлн рублів за квартал.

Лише у липні громадяни вивели з росії приблизно $7 млрд.

3. На росії не вдається налагодити експорт пшениці у достатньому обсязі.

Постачання пшениці з росії на початку нового сільськогосподарського року у липні та серпні впали на 22%.

Хоча західні країни не вводили санкцій проти російського продовольства, не всі банки та страхові компанії готові продовжувати працювати з російськими постачальниками, а деякі судноплавні компанії відмовляються спрямовувати кораблі до зони бойових дій.

Експорт пшениці з росії в липні-серпні може виявитися на рівні 5,9 млн т – це на 27% менше, ніж минулого року, і найнижчий показник із сезону 2017-2018 років.

4. У російських регіонах суттєво скоротилось будівництво житла.

За перші 6 місяців 2022 кількість великих житлових комплексів скоротилася на 22%.

Основними причинами зниження активності забудовників стали зростання відсоткової ставки та падіння доходів населення. Стримуючим чинником також стало збільшення вартості реалізації проектів.

Сукупний обсяг інвестицій в один проект великого житлового комплексу зріс на 44% більше, ніж рік до року. До цього призвели дефіцит промислового та інженерного обладнання та мереж, масовий вихід з російського ринку західних виробників будівельної техніки.

5. На російських залізницях наростає загроза колапсу вантажних перевезень через дефіцит підшипників для вагонів великої вантажопідіймальності.

Інноваційні вагони, які можуть перевозити на 8 тонн більше, ніж типові, залишилися без запчастин після того, як на росію були накладені санкції, а закордонні виробники почали йти з країни.

На кінець серпня близько 10 тисяч вантажних вагонів було знято з експлуатації через відсутність підшипників та неможливість ремонту. Усього під загрозою — 20% парку, що курсує мережею російської залізниці, або понад 200 тисяч вагонів.

Цивільні перевезення зазнають додаткових втрат через активне залучення залізниці для стягування техніки і військ з усієї росії на війну з Україною. Мірою псування рухомого складу поновити його стає нізвідки.

І далі ж буде.

 

Ілюстрація: Анна Наконечна / Forbes Ukraine

Автори