Вісті з фронтів. 26.08.2022

Костянтин Машовець

Передові підрозділи 3-го АК (нагадаю, стратегічний резерв гш зс рф) намалювалися у Ростовській області. Але я не думаю, що це їхня “кінцева зупинка”. Скоріше за все вони, “спливуть” або у смузі відповідальності угрупування “Запорожье”, або “Юг”. Принаймні, про це свідчить інформація, яка потребує додаткового уточнення та перевірки, про пересування через Кримський міст підрозділів цього формування.

Доброго дня, шановне панство!

1. “Великий наступ” на Миколаїв, судячи зі всього, таки забуксував. Вчора противник на Миколаївському напрямку так і не зміг просунутись, або принаймні організувати атакуючі чи бодай штурмові дії у вказаних напрямках – ані південно-західніше Снігурівки, ані по напрямку на Таврійське.

Зате, як я й спрогнозував у попередньому огляді, в районі Високопілля командування противника почало виявляти свою зацікавленість до ділянки місцевості між Потьомкіним та Добрянкою. Силами декількох розвідувально-диверсійних груп, треба розуміти, зі складу 10-ї обр СпП, командування військ противника спромоглося організувати спробу розвідувального пошуку, яка втім закінчилася безрезультатно для нього. РДГ противника були своєчасно виявлені та вогнем передових підрозділів ЗСУ відігнані з нейтральної смуги до своїх позицій.

Підрозділи 11-ї ісбр отримали наказ дослідити та спробувати відновити пропускні здібності Антонівського мостового переходу для автотранспорту, а також “дослідити можливість” відновлення мостового переходу у районі Каховської ГЕС. Одночасно командування військ противника розглядає можливості та перспективи нарощування пропускних можливостей понтоно-поромної переправи в районі с. Львове. До виконання цих завдань також напряму вже залучені сили та засоби 32-го ісп зі складу 49-ї ЗВА.

Дуже прикметно, що усю свою возню навколо переправ через Дніпро противник намагається посилено прикривати засобами ППО, але поки, за визнанням штабу угрупування військ “Юг”, “не дуже вдало”.

2. Оперативне угрупування військ противника “Запорожье”, судячи зі всього, отримало свій резерв – до 4-х БТГр (частково недоукомплектованих) зі складу 36-ї мсбр 29-ї ЗВА та 5-ї тбр 36-ї ЗВА. Ці підрозділи увійшли до оперативного підпорядкування штабу 58-ї ЗВА Південного воєного округу і поки тримаються у другому ешелоні оперативної побудови військ цієї армії. Скоріше за все, командування військ противника має на увазі ввести цей резерв в районі Щербаки – Нестерянка або в районі Полог у зручний для себе момент.

Ще 2-ї БТГр зі складу 37-ї мсбр 36-ї ЗВА розгорнулися по обох флангах Вугледарського виступу ЗСУ, одна на напрямку Новомайорське – Пречистівка, інша – з протилежного боку – по напрямку Пільне – Володимирівка.

Посилення підрозділів. До речі, вчора та сьогодні російське командування вперто намагалося атакувати по цих напрямках, а також з напрямку Єгорівка – Павлівка. Невдало для себе.

Я розумію таку впертість… Вперте та дуже повільне наближення українських військ до Лас-ВолновахоС з північно-західного напрямку, нехай навіть черепаховими темпами, об’єктивно поставить російське війська у складне становище. Причому в такому разі активні наступальні дії противника в районі Мар’їнки і південніше неї та загалом на Кураховському напрямку ще більше втратять будь-який адекватний сенс.

В районі Полог командування противника, судячи зі всього, вирішило організувати щось подібне до контратаки во фланг тактичній групі ЗСУ, яка до сих пір вела достатньо успішні бої в районі Інженерного. З рубежу Чумацьке – Решетилівське вони вирішили через Костянтинівку прорватися на Дорожнянку. Сенс цих атак очевидний – не тільки створити флангову загрозу вищезазначеній тактичній групі ЗСУ, а й повернутися на ближні підступи до Гуляйполя. Задумано було непогано, а от з виконанням вже традиційно у росіян не склалося. Навіть з місця рушити вони так і не змогли.

3. На Харківському напрямку, судячи зі всього, командування противника в рамках “створення зручних умов для гіпотетичних перемовин” продовжує свої вперті намагання вийти на ближні підступи до Харкова – з північно-східного та південно-східного напрямків.

І якщо в районі Дементіївки та Прудянки усе обмежується дрібними тактичними атаками перманентного характеру, то у районі на південний схід від Чугуєва командування військ противника докладає більш суттєві зусилля.

Принаймні 3 “свіжих” БТГр зі складу 3-ї та 144-ї мсд 20-ї ЗВА (одна з яких танкова) намагаються відтіснити підрозділи Сил оборони України з рубежу Приморське – Базаліївка – Леб’яже – Гракове. Сенс цього тиску також зрозумілий:

– зняти в кінцевому рахунку гіпотетичну загрозу прориву ЗСУ на Шевченкове й далі на Куп’янськ,
– самим вийти з південного сходу до Чугуєва й таким чином створити певні “передумови” для “вирішення питання зі Старим Салтовом”,
– нівелювати можливість будь-яких активних наступальних дій ЗСУ на Балаклійському напрямку, адже командування військ противника не може не розуміти того факту, що навіть будь-які “успішні” його дії по напрямку Нова Гусарівка – Гусарівка, а також “жорстка оборона” по закруту Сіверського Донця в районі лісових масивів північно-західніше Ізюму зовсім не знімають загрози його Балаклійському району оборони.

Просто тому, що на цих ділянках українські війська знаходяться у куди кращих умовах ніж противник, а українське командування має можливість обирати різноманітні варіанти своїх подальших дій з куди більшої кількості ніж противник.

Наприклад, з ходу тут можливо реалізувати цілий набір “сюрпрАЙзів” для противника – від Балаклійського “котла” до “бокового прориву” на Ізюм. У відповідності до цього, командування військ противника вимушене розтягувати свої “отсеченные” позиції по достатньо широкому фланговому району та й ще в умовах, коли закрут річки вдається в його оперативне шикування. Не саме зручне для нього становище.

Тому ці наполегливі прагнення противника “організувати” ЗСУ Чугуївську “головну біль” дещо північніше загрозливого району цілком зрозумілі. Адже в такому разі українському командуванню буде явно не до того, щоб прориватися на тили Балаклійської тактичної групи російських військ.


Шановні читачі!

Якщо вам подобаються мої тексти, то маєте можливість висловити власну прихильність до них у скрутний для автора момент не тільки “лайком”, але й фінансово… За що, буду щиро вдячний.

Ще раз підкреслюю, ЦЕ ВИКЛЮЧНО НА ДОБРОВІЛЬНІЙ ОСНОВІ, я до того нікого не примушую.

Реквізити:

4731 2196 1439 9123 карта ПриватБанку

PayPal: oksanam83@gmail.com

 

Заставка: Генштаб ЗСУ

Автори