З коммі не можна по-доброму
Хмм, кілька разів в стрічці трапилося бурчання – мовляв, от чого та Пелосі завела свару з Китаєм, це для нас погано, воно відволече увагу світу від нас і нашої війни… Ну слухайте, так не можна. Не треба плутати україноцентричність з хуторянством і вузістю погляду.
Зараз сталося украй важливе для нас і украй корисне.
Західний світ напряму ув’язує питання Росії та Китаю, вважає їх частиною одного нагального питання: як розвинені демократії мусять вибудовувати стосунки з авторитарними державами – потенційними порушниками спокою і агресорами.
Ба більше, для самих орків, і верхніх, і низових, Китай старший брат, “підписка”. Фактично вони перебувають у стосунках Табакі з Шерханом.
Ну і що ми бачимо у підсумку?
Сі їхній збитошний надував щоки, як жаб, малював червоні лінії і грізно супився. Але у підсумку – пшик, анекдотичне “останнє китайське попередження”.
Ну бо з коммі – будь-якими коммі – не можна по-доброму. Вони того не розуміють і тільки гірше казяться. Їх можна тільки бичити. Захід, в принципі, то розуміє. Але йому не подобається бичити. І він раз у раз намагається домовлятися і співпрацювати. Коммі від того нахабніють і роблять щось паскудне – нападають на Афган, на Грузію, на Тибет, от на Тайвань зазіхали. І тоді колективний Захід з тяжким зітханням вмикає режим булінга. От зараз саме такий момент.
Причому ефект завжди справляється на всю гопотну компанію. Так, Китай сильно замислився, коли рашки почали огрібати в Україні, бо ж вони ще минулої осені налаштувалися Тайвань захоплювати, їх тоді призупинив швидко укладений новий воєнний союз за участі США, Великої Британії та Австралії. Але далі вони вже вичікували – як воно в рашків піде, і що їм від світа за це буде.
І точно так само зараз лякануться рашки. Бо ж їхній тигр таки виявився паперовим.
(Ну і щиро сподіваюся, що цей епізод остаточно зруйнує позиції Сі в їхньому політбюро, і без того хиткі. Паршивий він, якийсь аналог совіцького Андропова, якщо ще пам’ятаєте, хто то був і що робив.)