Чому росте обмінний курс, або Чому «дорожчає долар»?
Чому росте обмінний курс? Чи, своїми словами, «дорожчає долар»? У валютних обмінниках, за картковими розрахунками, повсюди, крім офіційного курсу, поки що.
Бо він і має дорожчати.
Навіть якщо оминути всі ці «глобальні тенденції» – appreciation до всіх майже основних валют, підняття ставки ФРС та очікування подальшого зростання ставок, яке, своєю чергою, впливає на очікування, рух капіталу у напрямку США і так далі. Обмежитися суто Україною.
Тому що в нас війна, інфляція вже за 20%, і очікування, що вона буде більшою – ще в квітні, здається, одним із перших казав на ефірі Еспрессо, що добре буде, якщо обмежимося 25% р/р цього року, й тим самим засмутив, за словами Andrii Ianitskyi, всю студію, і думав, що більше не будуть запрошувати в ті ефіри по середах – а зараз вже такий суспільний консенсус економістів про 25-30% інфляції як базовий сценарій… відволікся. Отже, інфляція.
Емісія, яка поки що не впливає сильно на інфляцію, бо НБУ майже все стерилізує, але впливає на очікування.
Проблеми з експортом. Зниження міжнародних резервів навіть попри міжнародну фіндопомогу.
Абсолютно логічно та абсолютно очікувано, що в таких всіх умовах гривня буде дешевшати. Повзуча девальвація – і поки що вона дійсно повзуча, без різких стрибків, і це добре. Так і має бути, і альтернатива – це лише девальвація “стрімка та неповзуча”.
От питання – що за таких умов робити з офіційним курсом, воно вже, мені здається, дуже актуальне. З моїх френдів нещодавно це питання підняла Victoria Strakhova, що варто, можливо, наближати офіційний курс до «ринкового» (в лапках, бо він умовно ринковий за відсутності класичного ринку). От тут, мабуть, з нею погоджуюся, що варто було б детальніше розглянути цей варіант (маю на увазі, розглянути в НБУ).
Сама по собі фіксація курса – це ок і правильно під час війни. Питання рівня цього курса. Тобто на якому рівні його фіксувати. Зараз це 29.25, як було на 23 лютого. За 4.5 місяці з початку повномасштабної війни багато чого змінилося і в економіці, і в банківській системі, і в фінансовій, і в бюджетній, і сам НБУ вже багато змінив в антикризових регуляціях від кінця лютого, тому що багато з них були актуальними і доречними саме тоді, але перестали бути такими з розвитком подій.
Навіщо потрібен курс 29.25? Якщо брати позицію НБУ, процитую Юрія Гелетія з інтерв’ю Форбсу наприкінці ще травня (тут правда, уточнення, що він казав не про поточний офіційний курс, а про саму концепцію фіксації):
«У коротшій перспективі фіксація вирішує кілька важливих для держави завдань: запобігає паніці, захищає від знецінення гривневі заощадження, здешевлює вартість критичного імпорту».
Чи актуальні ці фактори зараз?
А) Паніка. Не певен, що підвищення рівня «фіксованого курсу» призведе до якогось посилення паніки. Мені здається, навіть навпаки, трохи зніме напруженість. Але це лише думки, може, НБУ має певні розрахунки на базі опитувань чи непрямих даних, тут не знаю.
Б) Знецінення заощаджень це тут і зараз більше про інфляцію, ніж про девальвацію. Інфляція й так висока сама собою, без девальваційного впливу. Більше того, сам вплив курсу на інфляцію зараз не такий значний, як у мирні часи, бо ціни вже на цьому етапі визначаються більше купівельною спроможністю населення, ніж ціновою політикою виробників та продавців. Своїми словами: населення купує за ті гроші, які є; якщо підняти ціни, наприклад, на імпортні товари через зростання курсу, їх просто перестануть купувати. Єдиний тут виняток, щоправда, – це паливо, бо зараз, наскільки розумію, ми його імпорт оплачуємо за офіційним курсом; якщо курс буде вищим, будуть вищими й ціни – а внесок палива в інфляцію досить значний (плюс варто не забувати, що основний споживач палива в нас – це армія, й витрати на ЗСУ таким чином зростуть).
В) Здешевлює вартість критичного імпорту. Якщо мова про паливо, то так. Якщо інший критичний імпорт… ну що реально критично з імпорту (по суті критично, бо за формою Кабмін ніби скасував той критичний імпорт взагалі, принаймні, вчора були такі новини), – це поставки для ЗСУ, все інше це важливо, але таке, прийнятне. З іншого боку, міжнародна фіндопомога також заходить в бюджет за офіційним курсом, і за фіксації курса на новому рівні її буде заходити більше – це, як мінімум, полегшить навантаження на бюджет в частині зарплат військовим та в частині соціальної допомоги (бо вони у гривні).
Я не кажу вже про вплив на резерви, що фіксація курса на довоєнному рівні не дуже гарно впливає на їхню динаміку, це я так дипломатично.
Веду до того що з боку, з дивану, так би мовити, логічним виглядає принаймні розглянути опцію лишити фіксований курс як концепцію, але трохи підтягнути його значення до «ринкового». Особливо, якщо ми не очікуємо дуже багато мільярдів (тобто більше ніж $5-6 млрд щомісяця принаймні до кінця року) міжнародної фіндопомоги прямо зараз – а ми, здається, так багато не очікуємо.
