УПЦ МП відхрестилася від москви, але вимагає «діалогу» від ПЦУ на своїх умовах

Ростислав Павленко

Собор Української православної церкви висловив незгоду з позицію кирила гундяєва, вніс зміни до Статуту, які мають унезалежнити УПЦ від МП (фактично визнавши наявність такої залежності, яка ретельно дотепер спростовувалась), і… висунув вимоги до Православної церкви України для «відновлення діалогу».

І якщо першу частину рішень Собору можна було б лише вітати (хоча не ясно, чому щодо кирила обмежились лише «незгодою»), то ставлення до ПЦУ викликає щонайменш нерозуміння.

В умовах російської агресії, засуджуючи війну, соборна думка УПЦ не знайшла нічого кращого за… претензії до Патріарха Константинопольського і Православної церкви України і висунення абсурдних і неправдивих вимог до діалогу – хоча саме діалог, по ідеї, має привести до примирення і об’єднання.

Діалог надзвичайно потрібен. Але ті, хто до нього закликають, мають відмовитись від висунення передумов (бо розмова про них може завести надто далеко – аж до того, яке «преємство» мали митрополити московські і їхні послідовники); навчитися писати назву Української Церкви без лапок; і змінити тон зі зверхності, на яку не мають жодного права, на любов, якій учить Христос.

Бо інакше зречення рпц нагадуватиме перейменування опзж у «платформу за життя і мир», а загалом весь процес – лише продовження гібридної агресії, хіба що краще замасковане, і розпалювання конфлікту зсередини України.

Автори