Росіяни зібрались на війну

Антон Швець

Ору з росіян, які кажуть, що ось зараз (після того як ми потопили «Моськву») жарти скінчаться, і ми відповімо за все. Тепер-то нам покажуть кузькіну мать. Всьо, тепер все буде серйозно, і нам можуть навіть «обьявить войну за нападєніє на терріторію рф». Трєпєщіті, українці. Лякають, корочі.

Кєк.

Ці ї*лани реально вірять, що йде якась конвенційна війна. І шо десь в загашнику є якісь ще сили, які росія зможе кинути на нас. Чи що десь там якось у російських військ є вибірковість, і зараз вони її відмінять і почнуть якось інакше воювати.

Насправді русня вже кинула проти нас все, що могла.
Тупо все.

Не було мобілізації? Прихована була – провалена. Навіть Дагестан та Тува показують не дуже результати. Зараз МО РФ тупо почало спамити десятками тисяч вакансій рекламу в рунеті. Поки що працює не дуже. Призов плановий йде. Повномасштабна мобілізація лякає самого путіна, тому що мільйон цивільних зі зброєю, які ссуть воювати, – це проблема для самого пітуна в першу чергу. І соціальна напруга. Ефективність їх – велике питання, бо підіймати техніку зі зберігання справа рандомна, а без техніки чи їх 100к, чи 500к, чи мільйон – різниці особливої вже немає.
Намагалися навіть із Сирії нагнати асадівців. Від 300 до 500 людей доїхало до РФ. Три сотні і всьо. Більше бажаючих нема.

Мобілізація на окупованих територіях ОРДЛО тотальна. Чоловіків на вулицях тупо не зустріти. Їх немає. Втрати величезні, серед місцевих паніка. І все одно не вистачає.

Так що все, що було, тут вже використано. Залишилися лише ризикові для самого пітуна кроки.

Немає широкого використання хімічної зброї? Це через її дуже обмежену ефективність, після перших разів.
Біологічна туди ж.
Ядерна зброя також ризик для самого пітуна. Наслідки після використання ядерної зброї передбачити неможливо. Але для пітуна і його лайфстайлу вони, скоріше за все, будуть дуже фатальні.
Все інше використовують без обмежень.

Тому відповідати ми повинні так, щоб їм було боляче. Це єдине, що примусить їх піти на перемовини. А не дипломатія.

Тупо дати 3,14ди. Так, щоб ссалися йти в армію ще покоління. Так, щоб російський корабель рахував дальність наших ПКР в два рази довшою, ніж написано в офіційних документах, і не підпливав ближче. Щоб пілот писав заповіт кожного разу, коли сідає в літак. Щоб упирі, які сидять у російських штабах, не відчували себе в безпеці.

Ми давали їм 3,14ди, але від них це приховували.
Втрату флагмана флоту не приховати.

Заперечення вони пройшли. Зараз бачимо гнів. Далі буде компроміс, потім депресія.
А потім прийняття страху.

Автори