Інтернет в Україні – це щось типу бджолиного рою

Костянтин Корсун

Жодна гармата, танк чи кулемет не здатен його знищити. Хіба що трохи пошкодити, та й то тимчасово.

Про все це з цифрами, графіками, діаграмами та складними термінами детально написано у звіті відомої міжнародної компанії RIPE NCC.

Основні тези такі: відсутність критичних «точок відмов» та «домінуючих гравців», велика кількість внутрішніх «точок обміну трафіком» (аж 19), їх велика відмовостійкість, відсутність росіянських транзитних мереж 1 рівня – все це робить український Інтернет майже невразливим проти безумної орди північно-східних варварів.

«Майже» тому, що у деяких українських містах рашисти фізично знищують (або захоплюють) інфраструктуру доступу до Інтернет. Знищують оптоволокно, кабелі, електропідстанції, пошкоджують колодязі. Кажуть, в одному випадку ремонтна бригада, щоб отримати доступ до комунікаційного колодязю, відсувала спалений 40-тонний танк.

Фізично пошкоджені мережі швидко відновлюються, перш за все, завдяки трудовому героїзму всіх працівників операторів та компаній зв’язку.

«Інтернет під бомбами» – це не художній вираз, це робочі будні для ремонтних бригад у гарячих точках нашої любої країни.

Оце і називається resilience, а не те, шо цим словом називають фейкові оналітеги з різних розпил-фондів так званої «західної допомоги». Найбільш коректно цей термін можна перекласти українською як «відновлювальноздатність».

Такою потужна галузь послуг доступу до Інтернет в Україні була останні років 20-25.

І перш за все, завдяки ефективному посиланню численних чиновників у напрямку рузького воєнного корабля. Можновладці усіх мастей десятиліттями намагалися «врегулювати» цю самодостатню та розвинуту галузь. Але завдяки прекрасній самоорганізації всередині індустрії, усі ці спроби залишилися лише вологими мріями корупціонерів, а Інтернет в Україні досі залишається одним із найкращих у світі у співвідношенні ціна-якість. І це навіть попри активну фазу багаторічної війни між Українським Добром та російським Злом.

Прекрасний приклад для наслідування, зокрема індустрією кібербезпеки (сумно зітхає).

Тому я хочу, щоб ми, щосекунди прославляючи наших воїнів на фронтах битв за незалежність України, не забували також подякувати усім працівникам наших операторів зв’язку, провайдерів комунікацій, мобільних операторів, дата-центрів, точок обміну трафіку, а також державним та військовим зв’язківцям за їхню не завжди помітну, але таку важливу роботу.

Завдяки якій ми маємо можливість доступу до онлайн-новин, блогів, месенджерів, веб-сайтів, ютьюбів та фейсбуків з інстраграмами.

Дякую вам за те, що ми залишаємося на якісному зв’язку.

Слава Україні та її інколи скромним героям.

P.S.: На фото ремонтник зварює оптоволокно десь у Київській області.

Автори