09.02.2017. За Порошенка було краще

Джейн Доу Джонс

9 лютого 2017 року Українське Радіо почало мовлення на окупований Крим. Цілодобова трансляція радіопрограм стала можливою завдяки 150-метровій вежі, збудованій біля села Чонгар Генічеського району Херсонщини. Також ліцензії на мовлення українською і кримськотатарською мовами через нову вежу отримали радіо «Мейдан», «Крим Реалії» і «Херсон FM».

Само собою, розмовне радіо в наші дні – річ доволі специфічна. Особливо, настільки архаїчне як суспільне «Українське Радіо», яке ще досі подекуди мовить навіть через дротові приймачі. І, само собою, воно навряд чи здатне на рівних конкурувати з високобюджетною кремлівською пропагандою. Але справа не у цьому.

За три роки окупації кримські українці, які з тієї чи іншої причини не змогли виїхати на контрольовану територію, не чули в медіа майже жодного українського слова. Люди, яким не пощастило побувати в окупації принаймні протягом декількох місяців, скажуть напевне: навіть прості й банальні речі, які нагадують про рідну країну, радують і втішають. У таких умовах навіть «брехунець» на бабусиній кухні може стати ковтком свіжого повітря, якщо раптом почне транслювати українські передачі українською мовою. Тому українське мовлення на окупований Крим стало знаковою подією. Ті, в чиєму серці жива Україна, побачили: вітчизна живе, вітчизна бореться і не забуває про своїх дітей у ворожому гуманітарному полоні.

Попередня українська влада (на даний момент крайня, щоб не сказати «остання» українська влада в нашій державі) доклала чималих зусиль, аби приділити увагу та втішити словом патріотів, які лишилися в окупації. Від того ж Українського Радіо та каналу ATR у Криму – до святкового прапора з повітряних куль, що летів над захопленим ворогом Донбасом. Від циклу передач про героїв донбаського підпілля до пільг для переселенців.

Держава робила те, що в її силах; можливо, хтось дорікне, що, мовляв, для бажаючих виїхати з окупації не побудували пару-трійку нових міст, а для протидії російській пропаганді не створили медіахолдінг з потужністю на рівні «Russia Today», але навіть те, що було зроблене, варто уваги та подяки.

Особливо на контрасті з тим, що робить влада нинішня. Яка замість іномовлення та мовлення на окуповану територію запустила (в обхід мовного законодавства) пропагандистські телеканали «ДОМ» та «Рада», за допомогою яких намагається промивати мозок населенню усієї України. Яка (за «недостатню лояльність») фактично вбила кримськотатарський «ATR». Яка плюнула на патріотів та почала вибудовувати відносини з сепаратистами та бойовиками. Всьому цьому неодмінно надасть оцінку і історія, і українські виборці. Історія – колись потім, а виборці – скоріше, аніж декому хочеться.