22.12.2017. За Порошенка було краще
22 грудня 2017 року НАК «Нафтогаз України» виграла позов проти «Газпрому» в Стокгольмському арбітражі. Міжнародний суд став на бік української держкорпорації за всіма спірними питаннями.
Зокрема, арбітражний суд повністю відхилив вимоги «Газпрому» за сумнозвісним положенням «бери або плати» на суму 56 млрд. доларів за 2009-2017 роки. Також «Нафтогаз» домігся зменшення майбутніх обов’язкових річних обсягів поставок блакитного палива у понад 10 разів: за старими контрактами Україна була зобов’язана купляти у росіян 52 мільярди кубометрів газу, а за рішенням суду ця цифра становила 5 мільярдів – лише стільки, скільки фактично нам було потрібно. Крім того, ціну газу, який «Нафтогаз» отримав у 2-му кварталі 2014-го, було знижено на 27% – з 485 доларів за тисячу кубометрів до 352. Лише на зниженні ціни російського газу за 2014-2015 вдалося зекономити понад 1,8 мільярди доларів. В цілому ж, якщо враховувати усі божевільні вимоги росіян, відкинуті судом, весь позитивний ефект від рішення у Стокгольмі оцінили у 75 мільярдів доларів – трохи менше від половини українського ВВП.
Чомусь у державі, на чолі якої стоять патріоти та досвідчені управлінці, все працює, як треба. Армія відновлюється. Держпідприємства, які банкрутіли багато років, виявляються надприбутковими і приносять до бюджету мільярди. Західні союзники надають всебічну допомогу і стають на захист наших інтересів.
Але варто замінити владу на спілку клоунів та шахраїв – і все летить шкереберть. Армія не отримує до 80% оборонних замовлень. Держкорпорації знову стають збитковими, а їхні гроші перетікають до кишень олігархів. А вчорашні союзники блокують поставки зброї до України й, замість того, щоб відвернути російську навалу, радять готуватись до окупації та партизанської боротьби. І ніби мало що змінилось: союзники ті ж самі, і армія майже така ж, і на чолі держпідприємств фактично одні й ті ж люди. Але якимось магічним чином все це не працює. Бо навіть найсильніший і найвитриваліший організм нічого не вдіє, якщо приладнати до нього геть порожню голову.
