Порошенко: Домовленості на умовах Кремля небезпечні і для України, і для наших сусідів, і для всього вільного світу
Оприлюднені московською владою минулої п‘ятниці «пропозиції» стосовно договору зі Сполученими Штатами про «гарантії безпеки» дуже б кортіло назвати безглуздими і проігнорувати. Визнати такими, що зайвий раз доводять хворобливі амбіції Кремля на вершителя долі світу. Як, власне, і вся решта тамтешніх «пропозицій». Якби ж лише ці заяви дедалі більше не нагадували «мирні пропозиції», які періодично лунали у другій половині 30-х років минулого сторіччя з нацистського Берліна. Схоже, імперська хвороба прогресує нині і в Кремлі.
Цей публічний демарш Кремля є нічим іншим, як реваншистською неоімперською заявкою на новий розподіл світу, окреслення нових розподільчих ліній прямо і буквально по кордонах колишнього СРСР як «виключної московської сфери впливу». У Кремлі, мабуть, забули, що Радянського Союзу вже понад тридцять років не існує. Там чомусь повірили, що можуть претендувати на «нову Ялту», на «Ялту-2». Таке собі загострення маніакальної туги путінського режиму до відновлення СРСР.
Вони навіть згадали про те, що в них є, як вважають у Кремлі, на руках «головний туз у колоді»: ядерна зброя. Однак забули, що ядерна зброя — це не шантаж, а передусім — відповідальність.
Кремлівські забаганки «гарантій безпеки», як тепер ще й видно з тексту оприлюднених проектів, сягають далеко за межі двосторонніх відносин США — РФ. Вони напряму зачіпають національні інтереси переважної більшості держав всього євроатлантичного простору. Причому зачіпають саме у тій сфері, яка робить вільний демократичний світ власне вільним світом. Тому відповідь на ці «пропозиції» не може бути тільки відповіддю офіційного Вашингтона. Реагувати мають всі, кого це стосується. А Київ — найпершим.
Закликаю українську владу не ховатися в карпатських горах. Бути не на лижах, а на передовій життя світу. Не можна зневажати небезпеку подій, що розгортаються у нас на очах. Саме сьогодні вирішується доля України та визначається стратегічний горизонт її розвитку. Будь-які перемовини щодо будь-яких гарантій безпеки з Москвою мають мати місце за чіткої і безапеляційної згоди Кремля деокупувати захоплені території Донбасу і Криму, виведення всіх своїх окупаційних військ і посіпак з території України, повернення контролю над нашим кордоном. Допоки цього не сталося — будь-які домовленості з Кремлем нежиттєздатні та небезпечні і для України, і для наших сусідів, і для всього вільного світу.
Закликаю міжнародних партнерів з усією серйозністю поставитися до ультиматумів Кремля, підтвердити принципову позицію щодо неприйнятності встановлення сфер впливу, силової зміни кордонів суверенних держав, рівно як і відкинути нав’язування Москвою права вето на вільний вибір розвитку країни. Крим та Донбас мають бути повернуті Україні, Придністров’я — Молдові, Абхазія та Південна Осетія — Грузії, російські окупаційні війська мають піти. А Україна, Грузія та Молдова мають зайняти свої законні місця в європейських та євроатлантичних інтеграційних структурах. Головне, на підставі свого власного вибору.
Досвід України з 2014 року доводить, що протистояти кремлівському тиску можна і треба. Тим більше якщо ми хочемо залишатися вільними у вільному цивілізованому світі, здатному захистити свої демократичні цінності.
Україна переможе — переможе вільний світ!
Слава Україні!
_________________________
As from the first glance the «proposals» on the agreement with the United States on the «security guarantees», which were released last Friday by the Moscow authorities, could be seen as absurd and be worth being ignored. They could be considered as yet another proof of the Kremlin’s painful ambitions to become a master of the world’s destiny. The same could be said about the rest of their «proposals». However, it is of great concern that these provisions are very much resembling those «peaceful proposals», which were put on the table by the Nazy Berlin in the second half of the 1930s. It seems that the kind of imperial disease is progressing now in the Kremlin.
This public demarche of the Kremlin is nothing more than a revanchist neo-imperial bid for a new division of the world, the delineation of new dividing lines directly and literally along the borders of the former Soviet Union so that they be “Moscow’s exclusive sphere of influence.” Looks like the Kremlin has forgotten that the Soviet Union had ceased to exist for more than thirty years already. Yet for some reason, they started believing that they could claim the «new Yalta», the «Yalta-2». So is the aggravation of maniacal longing of the Putin regime for the USSR restoration.
They have even reminded that, according to the Kremlin, they have «the ace in the deck»: nuclear weapons. However, they have forgotten that nuclear weapons are not about blackmailing, but, above all, they are about responsibility.
The Kremlin’s whims of «security guarantees», as we can now see from the text of the drafts published, go far beyond bilateral US-Russia relations. They have a direct effect on the national interests of the vast majority of countries in the entire Euro-Atlantic area. They touch on the very sphere that makes a free democratic world a free world. Therefore, the answer to these “proposals” cannot be just the answer of official Washington. Everyone, who is targeted, should respond. And Kyiv should be the first.
I call on the Ukrainian authorities not to hide in the Carpathian mountains, not to go on skiing, but to be on the front line of the world. We cannot ignore the danger of the events unfolding just beneath our eyes. The fate of Ukraine is being decided today and the strategic horizon of further developments is being determined. Any talks on any security guarantees with Moscow shall take place upon a clear and unequivocal consent of the Kremlin to de-occupy the occupied territories of Donbas and Crimea, withdraw all its occupying forces and minions from the territory of Ukraine, and restoration of control over our border. Until that happens, any agreement with the Kremlin would be unviable and dangerous for Ukraine, for our neighbors, and for the whole free world.
I urge our international partners to take the Kremlin’s ultimatums seriously, to reaffirm the principled position on the inadmissibility of establishing spheres of influence, against forcibly changing borders of sovereign states, and to reject Moscow’s veto on the country’s free choice of development. Crimea and Donbas must be returned to Ukraine, Transnistria — to Moldova, Abkhazia and South Ossetia — to Georgia, and Russian occupation forces must leave. And Ukraine, Georgia and Moldova shall take their rightful places in European and Euro-Atlantic integration structures. And most importantly, based on your own choices.
Since 2014 Ukraine’s experience has proven that it is possible and necessary to resist the Kremlin’s pressure. Especially, if we want to remain free in a free civilized world that is capable of defending its democratic values.
Shall Ukraine win — the free world will win too!
Glory to Ukraine!
