15.12.2018. За Порошенка було краще

15 грудня 2018 року Україна фактично підписала другу Декларацію про державний суверенітет – тільки у духовній сфері. Бо саме в цей день у Софії Київській відбувся Об’єднавчий собор Православної Церкви України. 350-річна російська релігійна гегемонія на українських землях була нарешті подолана.

Свята Софія, мабуть, найдавніший та найславніший храм української столиці. За свою тисячолітню історію вона бачила і князів Київської Русі, і козацьких гетьманів, і діячів УНР. Вона вистояла і під час монгольської навали, і в добу радянської окупації. А у цей день стала місцем події історичного значення.

Бо не може бути повністю незалежною та країна, духовним життям якої керують зі столиці ворожої держави, колишньої метрополії. І слідом за прапором, гербом, валютою та Конституцією повинна слідувати й власна церква, яка веде громадян власним шляхом, а не тим, який накреслили у ФСБ РФ. І, хоч цей процес в нашій країні затягнувся на довгі 27 років, врешті-решт завдяки зусиллям українських церковних діячів, волі мільйонів вірян та дипломатичним талантам Президента Петра Порошенка добіг логічного завершення.

І саме 15 грудня, виступаючи разом з головою новоствореної Православної Церкви України Єпіфанієм перед тисячами православних громадян, голова держави оголосив про новий етап української історії.

Деякі говорять, що релігія взагалі і конфесійні питання зокрема – це архаїка, не варта втручання політиків. Можливо, саме ці люди у 2013-му стверджували, що, мовляв, у сучасному світі не потрібна армія, бо й війн вже скоро не буде. Та життя спростовує ці наївні тези. Бо як армія боронить фізичні кордони держави, як гуманітарна (наприклад, мовна) політика захищає Україну культурну, так і автокефальна українська церква береже наші духовні межі. Саме у захисті країни від різноманітних загроз силами Армії, Мови й Віри бачив Петро Порошенко своє завдання, як національного лідера.

На жаль, далеко не всі зрозуміли, наскільки це важливо. Та навіть після зміни влади Україна все ж не лишилась повністю беззахисною: бо фундамент, побудований у 2014-2019 роках, стоїть досі, і ніякі зрадники не в змозі його зруйнувати. І один з наріжних каменів цього фундаменту – власна, незалежна, українська церква – був закладений саме в цей день, три роки тому.