З вашим Днем, найкращі! Вітаємо вас і нас з 30-річчям ЗСУ!

Петро Порошенко

Велич народу вимірюється вчинками його синів і дочок, готових віддати своє життя за рідну землю.

Сьогодні свято якраз у них – наших найкращих і найсильніших захисників та захисниць. Саме вони є ключовим гарантом незалежності країни та свободи кожного громадянина. Саме вони захистили і продовжують захищати нас від російської агресії.

Низький уклін кожному воїну, який віддано служить Україні. Ви – гордість кожного громадянина нашої держави, гордість всього українського народу.

З Днем Збройних Сил України!
Зі святом, дорога армійська родино!


Степан Полторак

Сьогодні український народ відзначає велике свято – 30-річчя Збройних Сил України!

Я вітаю усіх військовослужбовців та їхні родини зі Святом! Впевнений, що українська армія була, є і буде завжди єдиним надійним гарантом Свободи, Миру й Незалежності України! Адже в найтяжчі часи сам народ став армією, і саме така армія завжди захищатиме рідний народ.

Ми усі разом відбудовували наші ЗСУ, започаткували ключові реформи й перетворення! Маю надію, що час і обставини не змінять розпочатого курсу.

Сміливість, мужність і самовідданість наших воїнів завжди надихала мене, як і мільйони співвітчизників, наших закордонних партнерів і друзів. Мої слова глибокої шани та поваги загиблим у боях військовослужбовцям. Світла пам’ять про них вічно житиме в наших серцях.

Я пишаюся нашими воїнами! Я вірю, що немає сили, здатної перемогти їхні силу духу, волю та любов до рідної країни! Я вірю, що мир в Україні обов’язково буде, і Перемога буде за нами! Адже з нами Бог, з нами Правда і волелюбний український народ!

Слава Збройним Силам України! Слава Україні!

🇺🇦 30РоківЗСУ


Віктор Муженко

Збройним Силам – 30 років. Розвиток поступово йде. Основою цього прогресу є люди, що служать Українському народу. Наше суспільство вже звикло давати собі раду, особливо в часи небезпеки існування як нації.

Те ж саме відбувається і в армії. Багато офіцерів, сержантів та солдатів з честю, не дивлячись на загрози своєму життю та соціальні труднощі, гідно виконують обов’язок. Вони захищають Україну навіть тоді, коли влада не дбає про них у повній мірі. Однак так не повинно бути. Сильна держава – це насамперед сильна армія вмотивованих людей, що її обороняють.

Вітаю всіх, хто присвятив частину свого життя службі в армії!

Пам’ятаймо про загиблих побратимів! Зміцнюємо, розвиваємо та робимо кращим в армії все, що було до цього часу.
Підтримуємо бойовий дух, він буде завжди в нагоді!


Олександр Турчинов

Сьогодні День Збройних Сил України. Щиро вітаю зі святом всіх, хто попри зусилля «зеленої влади», продовжує щоденно захищати нашу державу.

Армія – це базис незалежності України, наріжний камінь існування нашої держави. Історія переконливо доводить, що країна, яка не має боєздатної армії, приречена. Тому для нашої держави могутня армія, яка готова до відсічі будь-яких спроб агресора, – це головна умова існування.

Для воюючої країни армія, її моральний дух та матеріально-технічне забезпечення повинні бути головними пріоритетами. Сьогодні ж повернулися часи, коли підтримка Збройних Сил, їх забезпечення сучасною зброєю і військовою технікою стають для чинних керівників другорядним питанням. Професійні воїни звільняються з лав війська, а капітулянти у високих кабінетах продовжують розповідають про “мир за будь-яких умов” та необхідність прямих переговорів з агресором.

Ні кроку назад у захисті державних інтересів – має бути гаслом справжніх воїнів-патріотів. Збройні Сили України – основа свободи, незалежності та процвітання України!

Бажаю нашим воїнам завжди перемагати ворога на всіх фронтах! Нехай Господь береже ваше життя і здоров’я, благословить та захистить вас, ваші родини і нашу Україну!

Слава Україні!


Ростислав Павленко

З днем народження, Збройні Сили України!

Пишаючись предками, ви зараз вписуєте сторінки слави в нашу історію. Бо це історія про те, як Україна вистояла і вpешті перемогла.

Цю історію разом із своїми Збройними Силами має писати вся Україна, кожен на своєму місці, – і тоді ми переможемо, що б не задумував ворог.

#УкраїнціЧинитимутьОпір #UkrainiansWillResist


Ірина Геращенко

Пишаємося вами! Усвідомлюємо, в якому боргу перед вами!

Дякуємо за Україну! Вона існує завдяки вам.

Велика радість і честь знати і дружити з нашими воїнами.

Гарант нашої територіальної цілісності та суверенітету – наші ЗСУ.

З вашим Днем, найкращі! Вітаємо вас і нас з 30-річчям ЗСУ!


Лариса Вакульницька

Все просто: є люди, здатні зі зброєю в руках захищати Батьківщину, = є країна, народ, держава.

Немає таких людей = немає народу, країни, держави.

Тому: слава ЗСУ – гаранту України!


Роман Донік

Всіх причетних з днем Збройних Сил.

Крім того що завдяки їм ми живемо в мирних оселях та ночами не ховаємося по підвалах від обстрілів, це ще й краща з державних інституцій, що є в країні. Те, що працює виключно в інтересах українців.

А всім “глядачам” в цей день (і собі в першу чергу) хочу нагадати, що крім пишання раз на рік, на нас ще й величезна відповідальність перед збройниками та за них.

А збройникам хочу подякувати за те, що зробили, за те, що роблять, і за те, що ще зроблять.

Довіряйте ЗСУ. Допомагайте ЗСУ. Вони тримають фронт та роблять 200.


Валерій Прозапас

Цей День Збройних Сил України не зовсім звичайний.
Тепер ми теж маємо захистити їх, щоби вони захищали нас.

Військових розвідників звільняють.
Військових цілеспрямовано дискредитують пропагандою.
Військових кидають в клітки та переслідують.
Військових на судах над військовими слуги реваншу називають “ушльопками”.
Військових загоняють в чорне тіло зупинкою реформ та зменшенням фінансування тощо.

Тому далеко не всі привітання їм сьогодні будуть щирими, а багато слів від посадовців будуть лукавими. Це треба розуміти і про це не можна мовчати, ЗСУ не лубок і не картинка в смартфоні – і насправді вони в небезпеці.

Завдання всього суспільства повернути собі гідність, а це неможливо без армії, яка не дасть принизити країну. Тільки тоді ми знову повернемось на шлях реальної євроінтеграції, щоби колись побачити ЗСУ достойною складовою НАТО.

Підтримаємо їх.
Слава Українській Армії!


Віктор Трегубов

Так сталось, що Збройні Сили України – це інституція, побудована заново. Не так і багато в нас таких інституцій – ЗСУ, ПЦУ та кілька поменше.

І, на моє глибоке переконання, усе, що в ній нове, усе, що не має радянської тяглості, в ній найкраще. Воно круте, красиве і таке, як має бути.

А все, що має цю тяглість, ми рано чи пізно подолаємо.

Любіть ЗСУ. Це все, що стоїть між вами та мороком.
Зі святом!


Сергій Місюра

Шановні побратими і сестри! Військовослужбовці Збройних Сил України!

Ми пліч о пліч з 2014 року почали заново розбудовувати та створювати нашу Армію. З боями, кров’ю і потом, втратами та перемогами. Залишились вірними присязі та українському народу, своїм принципам та позиціям – Україна понад усе!

Вітаю з цим по істині Великим святом! 30 років Збройним Силам України, з яких восьмий рік ми ведемо бойові дії проти російського загарбника та стоїмо на захисті Держави.

З гордістю розпирає груди від почуття, що являюсь частинкою цієї великої Збройної родини поряд з такими мужніми, патріотичними та справжніми воїнами.

Армія завжди була окремим інститутом кожної держави, а наші Збройні Сили роками показують, що окрім Армії ніщо не зможе врятувати Україну.

Дякую усім за привітання та вітаю усіх в цьому великому строю Збройних Сил України! Зі святом, козаки!

Слава ЗСУ і Слава Україні!


Helgi Sharp

30 років Збройним силам України.

Без зайвого пафосу наведу слова Черчилля:

“Мене часто запитують: за що ми воюємо? Можу відповісти: перестанемо воювати – тоді зрозумієте”.

Військові – люди законослухняні й терплять до останнього. Проте вони не люблять відступати – хай це пам’ятають ті, хто наразі при владі.

Успіхів нашим воїнам у всьому – особливо, у бойовій підготовці, бо як кажуть в Америці: “Пінта поту зберігає галон крові”.

Слава Україні!

Фото © Наташа Іщенко


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

З Днем вас, збройники!

Тих, з ким перетинався на фронті, і тих, з ким я не знайомий.
Тих, хто на дембелі, і тих, хто служить.
Тих, хто біля зброї та бойової техніки, і тих, хто аналізує, планує та забезпечує.
Всіх дотичних до складного і різнобічного механізму Збройних сил України, без якого України не буде.

Вже 8 років ми бачимо – Україна не там, де в міжнародних угодах політиків. Україна там, де ЗСУ. Український прапор, гімн України, українська мова гарантовано є й будуть там, де чути грюкіт берців українських солдат.

З Днем збройних сил, Україно!


Роман Кулік

Сьогодні без перебільшення великий день – 30 років Збройним Силам України. Свято для багатьох. Улюблена інституція нашої держави, яка з відновленням Незалежності пройшла складний шлях від повної деградації та забуття – до відродження, заслуженої шани й порятунку країни. Це заслуга всіх, хто доклався до її відбудови та наше спільне надбання.

І коли говоримо, що між мороком хаосу, руского міра, нових репресій та українцями стоять тільки військовослужбовці ЗСУ – це не пафосні перебільшення, а проста істина, засвоєна багатьма з нас на війні.

Проведений в армії час дуже сильно змінив мене – як і всіх, хто пройшов через військо. Місцями в кращий бік, місцями не дуже – залежно від оптики людини, яка оцінюватиме ці зміни. Але там я пройшов найкращу школу свого життя. Тим часом, знайомствами, людьми горджусь. За все це до скону буду вдячний ЗСУ.

Вітаю усіх, хто є частинкою цієї величезної різноманітної й дуже своєрідної, але сім’ї – Збройних Сил України.

Попереду ще багато роботи, випробувань і перемог. Через усе ми пройдемо разом.

Слава Україні!


Тетяна Худякова

ЗСУ – это такая же противоречивая штука, как и вся Украина в целом. Среди них есть «сонечки» и зрадоё*ы, аватары и пох*исты, заробитчане и случайные вообще люди.

Они точно так же, как и прочие, голосуют за клоунов, верят в свинарчуков и в котлы имени Порошенко.

Но это та единственная сила, которая всегда стоит между вами и 3,14децом, между привычной жизнью и ломающейся под ногами землёй.

Обветренные люди, тонкая линия цвета хаки между цивилизацией и феодальным дендрофекальным монстром, который опасен ровно до тех пор, пока существует на карте.

И даже если эта линия вам кажется только пунктиром, эти пробелы можно заполнить. Деньгами, руками, горячим супом в госпиталь, кровью на станцию переливания, подарком под ёлочку ребёнку погибшего солдата.

В днюхой, ЗСУ. Спасибо за то, что сохранили для нас Украину.


Мартин Брест

АК – мой свет и мое спасение: кого мне бояться?
Окоп – крепость жизни моей: кого мне страшиться?
Когда уебаны пойдут на меня, чтобы уложить меня в мерзлую донбасскую землю, Господи;
Когда мои враги и противники против меня ополчатся, Господи;
То споткнутся они и падут. С дыркой в животе.

Пусть войско меня окружит – сердце моё не дрогнет;
Пусть вспыхнет против меня война – и тогда я буду спокоен.
Один мой брат затянул все слева ОЗМками, Господи.
Другой мой брат забил все ленты, Господи.
Гнев твой падет на головы врагов твоих, дланью твоей карающей станем мы, без гнева, но с лютым похуизмом.

Одного я прошу у тебя, Господи, только этого я ищу:
Чтобы не жить мне на ТПУ бригады во все дни моей ставшейся жизни, не созерцать красоту разгрузки фуры с бычком и не размышлять о бренном в карауле на ПТОРе.

В день беды, Господи, ты дашь мне приют в своем блиндаже, скроешь меня в своей траншее, дашь мне неучтенный “покемон” и две коробки лпс-ов, Господи, закуришь и улыбнешься.
Под пологом ночи я вознесу молитву тебе, Господи, так, как умею: трассерами, матом и любовью в сердце.
Мы просто всех их убьем, Господи.

Аминь.

С праздником, збройники.


Serg Marco

После этих лет войны есть одно место, где мне спокойно и просто. Это армия.

Я начал понимать армию не сразу, но поняв, пришло осознание, почему волонтеры стараются вырваться из гражданской жизни к людям в пикселе.

Потому что с ними просто и спокойно.
Потому что понятен враг и что делать.
Потому что есть основная миссия – защищать свою страну, и все задачи внутри армии крутятся вокруг этой задачи.

И через время ты понимаешь, что несмотря на то, что армия – это срез общества, но именно эта огромная группа людей делает что-то не только для себя, но и для тебя и за тебя.

За тебя она не спит ночами выжигая глаз в окуляр тепловизионного прицела.
За тебя соединяет перебитую полевку, вжимаясь в невысокую траву.
За тебя она сидит в окопе, подрагивая после каждого прихода снаряда.
За тебя она проскакивает на броне или гражданском джипе простреливаемое место.
За тебя копает огневую точку, где скоро разместится пулемет.
За тебя приходит на могилы побратимов и молча курит, вспоминая общие моменты из жизни…

Армия живет и умирает, чтобы жили остальные граждане ее страны.
Армия живет и умирает, чтоб умирал враг.

Я люблю тебя, моя армия. Со всеми недостатками, забобонами, грустью и лишениями.
У меня нет другой армии, и я обречен любить тебя всегда.

С тридцатилетием, ЗСУ!!!


Олексій Петров

Спустя некоторое время после срочной службы начали мучать сны. Кошмарные? Нууууу… Почти.

Дескать, меня второй раз забирают в армию. Наглючие сержанты в отутюженной форме. Стрелками на штанах можно порезаться. Сапоги блестят, аж мерси. И все такие бОрзые-бОрзые, месяц до приказа. Но ведь ты отслужил уже… Давно. Очень давно. И в шкафу висит форма дембельская. И размер тот, юношеский – пятьдесят, рост четвёртый. Правда, ты уже хрен влезешь в ту форму, но тем не менее… Какой нах второй раз, если сам сейчас на раз два построишь этих «салабонов»? Но сны снились.

А потом рррррраз, и война, которую принесла россия. И, как следствие, мобилизация. А вместе с ней присяга. Ты снова в армии. Только тебе не 18, а 42. Да, да… Как, оказывается, порой сны сбываются. Точь в точь. Ну почти…

Не было наглых сержантов в отутюженной форме. А были крикливые тетки, которые блокировали военкомат. Была ночь и чёрные мешки с двухсотыми. Был батальон и первый выход в АТО. Был первый обстрел. А потом второй и десятый. Были мысли «Фууууххххх… Живы! Значит, не сегодня. Значит, не сейчас… Была война»…

С Днём ВСУ. Нам есть что вспомнить, есть кого вспомнить, и есть чем гордиться.

Фото © Anatolii Stepanov


Гліб Бабіч

Ніяка з армій не є 100% гарантією від поразки у війні. В жодній країні світу, в жодну епоху – особливо перед переважаючим супротивником. Але вона є єдиним шансом, можливістю та надією вціліти за будь-якої агресії. Вона є головним і реальним проявом гідності будь-якої нації, яка готова себе захищати. У всьому світі це розуміють майже всі. І тільки у нас наприкінці восьмого року війни – добре, якщо половина.

Я вдячний тим, хто розуміє. І коли ви сьогодні вітатимете військових, згадайте, що Збройним Силам України всього тридцять років. А подорослішати і стати справжньою Армією своєї країни їй довелося лише майже вісім років тому. І який величезний шлях пройдено за цей короткий термін. І скільки військових віддали за це все. Зовсім все.

Я знаю людей Армії. Я провів серед них чималий та найголовніший відрізок свого життя. Це моя сім’я. І я як член сім’ї матиму повернутися до неї в важкі часи. Як і десятки та десятки тисяч дітей своєї Армії та своєї країни. Не тому, що це мій «необхідний пафос у святковий день». А тому, що ми дещо дізналися і відчули на цій війні. Те, що назавжди. І те, що приведе до своїх, у разі необхідності, значну частину з нас.

Але головні на цьому святі ті, хто й зараз «у лавах». Саме вони безпосередньо ризикують і візьмуть на себе удар у разі великої війни. Саме від них все залежить. У тому числі можливість зібрати резерв та посилити основне. Буде це зараз, станеться потім або (дай Боже) не станеться взагалі, власне, не важливо. Головний сенс існування Армії – бути такою, щоб будь-який ворог десять разів подумав, перш ніж ухвалити рішення про агресію. І не наважився.

Тож вони готові. Кожен день. Просто зараз. У постійному перебуванні в зоні ризику і поза зоною комфорту. Навіть у «спокійні» періоди війни. Тому що, як сказав мудрий Мерфі, “Зручних окопів не буває”.

Вони готові будь-якої миті. Як би не крутило флюгером «політичне керівництво» нагорі, і яким би слабким воно не було в смутні часи. Армія вже є. Вона вже відбулася, викувалася та загартувалася. І іншої армії ми не маємо. Це наш єдиний захист і надія у найгірших варіантах реальності.

І те, яка вона (діюча та резерв), і те, що вона вже витримала, дає право сподіватися на краще. І бути впевненими в тому, що ми не безпорадні.

Тому все буде добре. Вони у нас є. Ми у нас є. Просто пам’ятайте про це. І не забувайте давати зрозуміти військовим, що ви їх пам’ятаєте, вірите в них та розумієте їхнє значення. І вдячні їм. Якщо ви, звісно, вдячні.

Так, я хочу привітати свою Армію з 30-м днем народження. На війні особливі дні народження. Запитайте у будь-кого, хто там був.

А ще я хочу, щоб вони були живі та цілі. І захищені якомога більше. І, впевнений, ви цього теж хочете, якщо розумієте те, що я сказав вище. До того ж ви самі знаєте – на день народження своїм близьким ще дарують подарунки.

Тому допоможіть армії. Просто зателефонуйте тим, хто зараз там, або знайомим волонтерам. І спитайте – що потрібно? Їм потрібно, повірте.

Або приєднуйтесь до нас. Ми продовжуємо встановлювати системи оптичного спостереження та розвідки, до яких наші розумники-інженери встигли додати інтелектуальну систему контролю, що значно розширює можливості та рівень захисту і багаторазово знижує ризик тих, хто дає мені можливість писати, а вам читати цей пост.

Все буде як треба. Тому що вони у нас є. Слава Україні! Слава ЗСУ! З Днем народження!

ТІЛЬКИ ДЛЯ ПРИВАТ 24

5169 3305 2068 6400 (Антоніна Бузіло)

Для ІНШИХ банків:

5375 4115 0177 8331 (Антоніна Бузіло)
Або за реквізитами:
IBAN рахунок UA193052990000026002016226051
код ЄДРПОУ/ІПН 42992954
Назва банку: АТ КБ “ПРИВАТБАНК”
Найменування отримувача: ГО СОЛIДАРНА СПРАВА ГРОМАД ГО
Призначення платежу: благодійна безповоротна допомога на користь ГО від ПІБ

P.S. Люблю це фото. Це мої хлопці. Зробив його напередодні не найпростішого для нас етапу війни. Але Армія і до того, і після того впоралася. І далі впорається.

Автори