Чергова брехня про «забезпеченість» лікарень

Виступаючи у ВРУ у грудні 2020 року, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль запевнив, що у 2021 році лікарі будуть забезпечені всім необхідним – киснем, ліками та засобами індивідуального захисту. Прем’єр також переконував, що зарплати медиками будуть підвищені та будуть виплачуватися вчасно та у повному обсязі.

Двома місяцями раніше у Посланні президента Зеленського до ВРУ також було обіцяно, що у 2021 році мінімальна заробітна плата лікаря становитиме 20-25 тис. грн, медичної сестри – 15 тис. грн, молодшого медичного персоналу – до 10-12 тис. грн. Все закінчилось тим, що не лише зарплати не підвищили, а й у 4 рази збільшилась заборгованість по зарплаті для медиків.

Ось лише вчорашні інформаційні повідомлення:

• Працівникам Сумської обласної спеціалізованої лікарні заборгували 16,5 мільйонів гривень.

• Майже 3,5 мільйони гривень заробітної плати заборгували медикам Кіровоградської області. Найбільше – мільйон 700 тисяч гривень – не виплатили працівникам Долинського центру первинної медико-санітарної допомоги.

Навіть нещодавно презентований офіційний дашборд ДП «Медичні закупівлі України» з інформацією про забезпеченість лікарень засобами для боротьби з COVID-19 свідчить про брак засобів індивідуального захисту (зокрема захисту очей, медичних масок, медичних костюмів), а також ПЛР-тестів у значної кількості лікарень.

Попри офіційну статистику, згідно з якою кількість хворих на коронавірус знижується, та заяви очільника МОЗ, ковідні реанімації по всій Україні переповнені. Пік смертності не пройдено. Запасів кисню у лікарнях немає.

Низка COVID-лікарень в Україні заявляє про перебої із постачанням медичного кисню. Про дефіцит кисню заявляють в Одесі, Чернігові та на Херсонщині. Кількома днями раніше напружена ситуація склалася в Житомирі, Запорізькій, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Ситуація ускладнюється рекордами інфікованих та госпіталізованих. Кисень медзакладам доводиться економити або переводити пацієнтів у інші лікарні. У зв’язку з цим обіцянці присвоєно статус «не виконано».

Так, медики гостро відчувають потребу у подачі високопотокового кисню, який отримують або з рідкого, або від кисневих станцій. Наразі в більшості лікарень країни їх, на жаль, встановлено недостатньо. Перебої з киснем постійно виникають у різних регіонах України.

Ось також лише свіжі новини:

• Гайворонській центральній міській лікарні не вистачає балонів з киснем.

• Жителька міста Світловодськ Кіровоградської області Ірина Лісіцька скаржиться на відсутність кисню у Центральній районній лікарні.

• Не вистачає кисневих концентраторів, які видають сімейні лікарі для використання в домашніх умовах, у Рівному. У центрах медико-санітарної допомоги їх було 30 і усіх роздали людям, які потребують кисневої підтримки після перенесеного COVID-19

Випадків, коли би пацієнти в лікарні залишилися без кисню, в Україні не було. Але становище загалом напружене і було кілька ситуацій «на межі».

• Так, наприкінці жовтня 43 пацієнтів реанімації Центру соціально значущих хвороб в Одесі вночі терміново перевозили в інший корпус лікарні, бо скінчився кисень.

• 8 листопада в Івано-Франківській центральній клінічній лікарні повністю закінчився рідкий кисень, лікарі підключили резерв – балони. Цього виявилося замало – тиск у системі впав, пацієнти почали задихатися.

Цієї ситуації можна було уникнути.

Але лише 5 листопада Володимир Зеленський підписав закон щодо збільшення видатків на закупівлю кисневих станцій для лікарень, що надають допомогу хворим на COVID-19. Цим законом було виділено 800 млн грн на обладнання опорних лікарень кисневими станціями. 650 мільйонів гривень витратять на централізовані закупівлі кисневих станцій для опорних закладів охорони здоров’я та ще 150 мільйонів гривень — на їхнє проєктування і встановлення.

У першому читанні цей законопроєкт ухвалили ще у липні. Якби закон набув чинності на кілька місяців раніше, то під час осінньої хвилі коронавірусу частина лікарень вже могла би встановити кисневі станції, і багатьох драматичних ситуацій вдалося б уникнути.

Навіть якщо припустити, що закон виконуватиметься у рекордні терміни, усунути проблему за кілька днів не вдасться. Керівники лікарень мають оголосити тендери, провести конкурси, розробити та затвердити проєкти станцій. Все це – робота на місяці.

Відповідний законопроект 5460 опозиція внесла ще 29 квітня, але монобільшість ігнорувала його розгляд, попори безумовно соціальну значущість, лише тому, що це проект опозиції.

З середини травня Шмигаль та Ляшко ігнорували заклики підтримати законопроєкт про фінансування кисневих станцій. У липні опозиції вдалося наполягти на голосуванні. Але з того часу і до 4 листопада «зелений» парламент знову ігнорував прийнятий у першому читанні законопроект.

Значною мірою закон № 1858-ІХ був ухвалений не завдяки, а всупереч позиції пропрезидентської більшості. Долаючи спротив «Слуг народу», парламентським фракціям партій «Європейська Солідарність» і «Голос» вдалося зібрати необхідну кількість підписів для позачергової сесії, щоб врешті терміново розглянути законопроект про встановлення в лікарнях кисневих станцій.

Якби проект було ухвалено вчасно, лікарні в Україні отримали б вкрай потрібні кисневі станції якраз напередодні чергової хвилі захворюваності, а не зараз, коли вся країна задихається, через некомпетентність і непорядність чинної влади. Але для «команди Зе» набагато важливішим є дерибан бюджетних коштів через «Велике крадівництво», кадрові перестановки чи імітація боротьби з олігархами.

Джерело