Президенти на екваторі
За «вагнергейтом» та психами Офісу президента через акції на День Гідності та Свободи непоміченою лишилася дуже важлива дата. Зеленський пробув президентом половину терміну, відведеного йому Конституцією. Надходить час підбивати якісь результати.
Результати найкраще сприймаються у порівнянні. І порівняємо ми Зеленського з Петром Порошенком – його головним конкурентом і противником. Благо, президентом Порошенко вже був.
Екватор президента Порошенка наступив у грудні 2016 р. Чим міг похвалитися Петро Олексійович і його команда на той момент?
Україна зупинила російську навалу. Була здобута перша перемога Української регулярної армії від 1919 р. – частини ЗСУ звільнили Слов’янськ. Від російських найманців були звільнені Маріуполь, Краматорськ, Бахмут, Сєверодонецьк, Лисичанськ тощо. ЗСУ показали себе дієвою силою – відбулося два рейди 95-ї та 79-ї аеромобільних бригад. Україна тоді почала локальні контратаки, були звільнені Мар’їнка та «Промка» – промзона Авдіївки.
Армію перевдягали в нову форму та забезпечували якісною амуніцією. Саме тоді розвернув свою діяльність Центр розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ генерала Марченка. Саме тоді я побачив у Центрі Марченка форму, яку ми знаємо як укропіксель, сухпаї у вакуумпакетах (які нині, за деякими даними, припинили закуповувати) та багато іншого. Коли підприємці-кравці намагалися продавити Міноборони, аби шити як звикли, сталося нечуване – до МО були запрошені блогери. Історія набула розголосу, а ЗСУ отримали якісну форму, яку зараз носять всі – від охоронця на парковці до генерала.
Витрати на Збройні сили зросли від 1% до 2,8% ВВП – більше ніж мінімум для країн-членів НАТО. Підняли з/п військовим – хтось пам’ятає, що весь 2014 р. солдат на фронті отримував лише 2000 грн? Офіційно.
Але не військом єдиним. У 2015 р. почалася декомунізація. Офіційним Днем захисника Вітчизни було встановлене 14 жовтня – День козацтва і День створення УПА.
Почалася боротьба з корупцією. Були спрощені тендерні процедури – я пам’ятаю, як значне зменшення корупції на закупівлях визнав навіть ЦПК Шабуніна. Було створене НАБУ.
Було створено патрульну поліцію – існує досі.
Була підписана Асоціація з ЄС та виконані умови, що забезпечували отримання Україною безвізу (отримала невдовзі).
Був прийнятий закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та інші, що дали початок реформі децентралізації.
Були прийняті зміни до закону про акціонерні товариства яким було покладено початок деолігархізації. За часи Порошенка статки всіх топ-олігархів відчутно впали, у Рината Ахметова – від $22,4 млрд до $3,5 млрд.
А що у Зеленського?
Перебравши події останніх років, я можу назвати лише два реальних досягнення – запуск ринку землі та диджиталізація. Переконаний, чимало читачів їх такими не вважають, ринку землі українці бояться, а до роботи додатку «Дія» до біса претензій. Що бази даних для «Дії» створені за Порошенка, визнав навіть міністр Федоров.
Ще одне досягнення – найдовшу прес-конференція президента (14 год.) люди теж навряд чи оцінять.
Все решта більше стає в мінус президентові Зеленському. Не зроблено об’єктивно нічого. Навіть «Велике будівництво» в реальності – це урядова програма «Капітальний ремонт доріг 2018-2022 рр.», яку зробили дорожчою у 1,5-2 рази.
І як раз тут Зеленський повністю виправдав мої сподівання. Не тому, що я от категорично ненавиджу цю людину, ні. Я просто дещо знаю історію нашої країни і знаю, які якості мусить мати ефективний керівник в українських умовах. Я від самого початку знав, Володимир Зеленський не буде ефективним керівником. Байками про нові обличчя голови дурити можна пересічним громадянам, які потребують не керівника, а чарівника, здатного за них в їхній країні вирішити їхні проблеми.
Правда ж така, що чарівників не існує. А ефективним керівником може бути людина зі зв’язками, керівничим досвідом та реальними успіхами в бізнесі та політиці. Між Порошенком і Зеленським перелічені здібності має лише один.
Шарж © Дмитро Гапчинський
