Єрмак потягне Зеленського на дно
У неділю, 21 листопада, з нагоди Дня Гідності та Свободи в Києві відбулися масові акції, однією з вимог яких стала відставка глави ОП А. Єрмака.
Одним із приводів для виступу опозиції у річницю початку Євромайдану став новий виток «вагнергейту». Один з основних організаторів операції, колишній голова військової розвідки Василь Бурба звинувачує Андрія Єрмака у її перенесенні і, зрештою, провалі.
Зважаючи на суспільний резонанс та прямі звинувачення керівника президентського офісу у зриві операції українських спецслужб, логічним кроком видавалася б якщо не відставка, то, принаймні, відсторонення Єрмака від виконання обов’язків на час проведення неупередженого розслідування. Але ні.
Зеленський не допустить відставки Єрмака не тому, що «не здає своїх». Досвід довів, що заради свого рейтингу, він легко розстається з політиками, яких називав членами своєї команди. Але Єрмак займає особливе місце в оточенні нинішнього глави держави. Фактично, він всупереч Конституції та законам України керує ключовими питаннями «від імені Зеленського» – зовнішньою політикою і національною безпекою. Він же замкнув на себе питання узурпації влади в державі, тиску на політичних опонентів Зеленського та на загал утримання влади.
Саме тому відставка Єрмака для Зеленського означатиме кінець його політичної кар’єри. Вірніше, звуження чи навіть зникнення можливостей продовжувати грати роль президента в державі. Єрмак наразі не просто неформальний «віце-президент» України, якого ніхто не обирав. Він і «президент де факто».
Свого часу у Зеленського відкинули петиційну вимогу відкликати підписи Єрмака та інших представників України під згодою створити «консультативну раду» з представниками контрольованих Росією ОРДЛО, заявивши, що згаданий робочий документ, який підписали представники України, має декларативний характер і не передбачає настання правових наслідків (виникнення зобов’язань сторін), у тому числі «жодним чином не легітимізує суб’єктність ОРДЛО».
Ще 23 квітня 2020 р. кількість підписів під петицією №22/091322-еп до президента Володимира Зеленського з вимогою звільнити і притягнути до кримінальної відповідальності голову Офісу президента Андрія Єрмака перевищила необхідні для її розгляду 25 тисяч. Підписи під петицією, оприлюдненою 1 квітня, були зібрані менш ніж за місяць, що свідчить про суспільну значимість таких вимог. І це в ситуації, коли ще не була провалена спецоперація та не були відомі інші подробиці діяльності Єрмака на своїй посаді.
Зеленський відповів на петицію з вимогою звільнити Єрмака у стилі «я його призначив, я його і звільню». Через рік Зеленський повторив цю тезу у ще більш категоричній і хамській формі: «Пан Єрмак – реальний потужний менеджер і не на словах, не блаблабла, а реальний патріот України, який дуже багато працює, 24/7 тільки заради України. Він прийшов зі мною, він піде зі мною».
«До Єрмака нуль питань в СБУ, нуль питань в української розвідки», – додав тоді президент. Через кілька місяців потому Єрмак опинився в центрі резонансного міжнародного скандалу, де йдеться про дії, які можуть бути кваліфіковані як державна зрада. Але цього разу взагалі вже ніхто з влади не удостоїв українців хоча б якоюсь мінімально виразною відповіддю на ці звинувачення. Натомість на офіційній сторінці ОП було оприлюднено відповідь якогось позаштатного радника Єрмака.
То ж, вочевидь, Єрмак і стане одним з тих каменів, що потягнуть Зеленського на дно. Питання лише як швидко, зважаючи його на вагу в політичному режимі, створеному у часи Зеленського.
