Це не помилки або некомпетентність – це план

Валерій Прозапас

Більше 600 померлих від ковіду за добу влада так само проігнорує, як замовчує обстріли та втрати на фронті. А це мав бути вирок “майстрам спорту”, які закатали антиковідний фонд у “велике крадівництво” і “позитивну” пропаганду, замість боротися з епідемією та забезпечувати вакцинацію.

Ковід – провал.
Війна – провал.
Оборона, армія – провал.
Газ, тарифи – провал.
Реформи, економіка – провал.

Українці як завжди платять смертями та перекресленим майбутнім за дії своїх “простих парнєй із народа”, а взаміну отримують дешеве шоу.

* * *

Хочу нагадати, що ще навесні 2019 року Коломойський на куражі чітко і недвозначно розповідав про свої політичні плани:

– відновити економічну співпрацю з РФ;
– максимально сповільнити європейську інтеграцію;
– зупинити реформи та обібрати населення до рівня “волки сыты и овцы целы”;
– підірвати боєздатність, бо “воюєм самі с собой” та “оні забудут кровь” тощо.

Тепер скажіть, що з цього не виконали його протеже в ОП та ВР?

– відновлено поставки російської електрики, на підході газ;
– українське керівництво стає нерукопожатним у світі;
– економіка в кризі, населення тиснуть податками, тарифами та цінами;
– в армії борги, зриваються спецоперації, військові переслідуються та заарештовуються.

Це не помилки або некомпетентність – це план.

І реалізується він не полудурками на посадах, умовні Милованови та Гетманцеви – лише картонні дурилки для обивателя, а тіньовими ляльководами, які системно і послідовно впроваджують крах державних інститутів.

Суспільство починає реагувати падінням рейтингів “слуг”, але політичної відповідальності замало, – має бути покарано організаторів та замовників керованої руїни на чолі з Коломойським.


Сергій Єсіпов

Володимир Олександрович зміг.

Попри всю цю непробиваєму шизофренічну віру наріду в «простого хлопця», героя серіалу, який просто все змінить, всіх посаджає, всім роздасть по чотири тисячі доларів і полетить у космос.

Іноді здавалось, це неможливо. Коли дивився в ці порожні очі чергового засцяного комсомольця – «за зеленського».

Попри всю хрінь, попри всю катастрофу з усім, зупинку всіх без виключення реформ, призначення на посади всіх можливих чортів і кумів й невпинний пізднунг в усіх без виключення галузях – стояли ці обглодані залишки виборця і як зомбаки буркотіли там щось про Порошенка, старі еліти і невідворотні зміни, які обов’язково настануть ось-ось, ще почекайте трохи.

І ось нарешті – вдалось. Дотанцював Володимир Олександрович, доплигав, дожартував. Доцарював.

Далі все буде тільки веселіше, вірю, що Володимир Олександрович на цьому не зупиниться і піде танцювати далі вже до справжнього свого сумного кінця.

Тому що Володимир Олександрович і його весела шобла не з тих, хто зупиняється.
Не те щоб дуже добре – знову втрачено дорогоцінний час.
Але мабуть так було треба.
Щоб сцяною метлою – і назавжди.