Як запульнути в космос 37,5 мільярдів гривень – рецепт від Єрмака
Єрмак зацікавився космосом. Але не для того, аби зробити Україну космічною державою, а для того, аби розпиляти космічні прибутки.
Розповідаємо у чому справа. Сьогодні на засіданні Урядового комітету розглядатимуть пропозицію перетворити одні з найбільших державних підприємств космічної галузі на акціонерні товариства.
Ви скажете: «Та це ж перемога. Акціонерне товариство краще, ніж держпідприємство. Яка тут може бути зрада?» — А зрада тут є. Ще й подвійна.
Весь цей шарварок затіяв Міністр стратегічної промисловості (ексочільник Державного космічного агентства) та вірний падаван голови ОПУ Андрія Єрмака — Олег Уруський, аби й цю галузь покласти Єрмаку в кишеню. Його мета — створити у нас щось на кшталт радянського мінсрєдмашу — величезного міністерства космосу, яке пилятиме величезні кошти. А якщо ви захочете розібратися, що ж там відбувається, посилатимуться на таємність і стратегічний характер галузі. Тому під виглядом корпоратизації хочуть провести чергове пиляння майна і грошей.
А тепер подивіться, які підприємства мають потрапити під корпоратизацію, на думку Мінстратегпрому:
☑️ КБ «Південне»,
☑️ Завод «Коммунар»,
☑️ Завод «Київприлад»,
☑️ Південний машинобудівний завод,
☑️ Завод «Арсенал»,
☑️ Дніпровський проектний інститут.
Зрада №1.
Борги підприємства після «корпоратизації» навряд чи повернуться.
А у випадку одного лише «Південмашу» мова йде про більш ніж 77 мільйонів доларів заборгованості перед державою, які після корпоратизації можна буде повернути лише за рахунок прибутку, з яким у нього проблематично.
Зрада №2
Корпоратизація проводиться в обхід Фонду держмайна, що означає — ніяких прозорих конкурсів. І поточне керівництво цих підприємств по суті буде закріплене навіки, а з ним і совкові методи управління.
Сам процес корпоратизації, скоріше за все, відбуватиметься за законом про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності (№3822), який зараз чекає підпису Зеленського.
Крім того, орган управління цих підприємств — Державне космічне агентство, яке, поки що, окремий орган влади, а не департамент Мінстратегпрому, як би не хотілося у це вірити пану Уруському. Ба більше, завод «Арсенал» і Дніпровський проектний інститут не входять до переліку стратегічних підприємств, і взагалі незрозуміло, на яких підставах Мінстратегпром лізе щось про них вирішувати. А корпоратизувати стратегічні підприємства таким чином не дає Господарський кодекс. Тому таке рішення є дуже сумнівним і з суто юридичної точки зору.
* * *
Як запульнути в космос 37,5 мільярдів — рецепт від Єрмака.
Зараз ми розповімо вам справді Космічну одіссею. Любі хлопчики-дівчата, слухайте уважно. Ми починаємо.
Вітаю, громадяни найкосмічнішої держави світу! Мова піде про проєкт космічної програми України на 2021-2025 роки. Його винесли на урядовий комітет під тиском смотрящого над президентом — Андрія Єрмака. І цей проєкт має всі шанси потрапити до Верховної Ради.
А там…
Мінстратегпром хоче розпиляти 15,66 мільярдів гривень коштів платників податків. Або 15,76 мільярдів гривень. Вони самі точно не знають і в різних документах подають різні суми. Сто мільйонів туди, сто мільйонів сюди… Бюджет сам себе не розпиляє!
Загальна ж ціна питання (держбюджет та інші джерела) становить 37,5 млрд грн.
На що ж планують витратити ці кошти?
☑️ 28 мільярдів гривень — на створення 5 космічних ракетних комплексів, причому найдорожчий з них за 8,4 млрд. грн. — у співпраці з позаштатним радником Путіна і відомим пропагандоном Іллею Осадчуком.
☑️ 3,2 мільярди — на створення Місячного модулю. З якою метою це робиться, програма не уточнює.
☑️ 2,7 мільярди — на супутник надвисокого розрізнення і сканер (тобто, камеру) до нього. Гумор в тому, що, згідно програми, сканер буде готовий через рік після запуску супутника. Мабуть, передбачається, що український астронавт встановлюватиме його прямо в космосі.
☑️ 4,5 мільярди — на 11 супутників, які планують запустити протягом 5 років. За попередні 30 років запустили 6. Коментарі зайві.
☑️ Є і багато інших моментів. Наприклад, планується побудувати станцію управління супутниками на Українській антарктичній станції «Академік Вернадський». Тільки от полярників забули про це попередити та і зробити це можна тільки з погодження міжнародної спільноти.
ОТЖЕ:
По-перше, у працівників Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості або дуже розвинена фантазія, або дуже гарний постачальник галюциногенів. На сьогоднішній день в космічній галузі України залишилося до 100 кваліфікованих інженерів, а виробниче обладнання застаріле, несправне, відсутнє або з неналежними характеристиками. Тому хто і на чому буде все це робити — велика загадка.
По-друге, на жодний із цих заходів у проєкті програми немає належного обґрунтування. Написані в ній фрази на рівні — «ну, е, буде круто» аж ніяк не достатні для виправдання таких витрат. Розрахунки у фінансово-економічному обґрунтуванні явно висмоктані з пальця і не надають впевненості у потрібності цих витрат.
По-третє, у проєкті програми закладені чималі гроші — 1,2 млрд — на 2021 рік, від якого залишився один квартал. Навіть якщо уявити, що до кінця вересня її проголосує Рада і одразу ж виділить гроші у бюджеті (три рази «ха»), на підготовку паспорту програми, проведення конкурсів, укладання договорів тощо піде щонайменше 2 місяці. Я, звісно, не сумніваюся у спроможності нашої космічної галузі освоїти 1,2 млрд грн за 2 тижні (бо ще ж звіт здавати через прийомку, та й казна приймає платежі до 20-х чисел грудня лише), от тільки чи буде з того якась користь?
ЩО ПРОПОНУЄМО МИ?
☑️ провести комплексний незалежний аудит космічної галузі, її підприємств та установ, щоби з’ясувати реальний стан виробничої бази;
☑️ за результатами аудиту передати підприємства до господарського управління Фонду держмайна України;
☑️ корпоратизувати їх у загальному порядку з проведенням прозорих конкурсів на керівні посади;
☑️ провести інвентаризацію об’єктів інтелектуальної власності (фахівці стверджують про випадки продажів таємних креслень китайцям, і тут вже є робота для СБУ).
Це дозволить призупинити розвал галузі і виграти час для вироблення системніших рішень.
