Ласкаво просимо до України, Всесвятійший Владико! (фото, відео)
Україна вітає Вселенського Патріарха Варфоломія з першим візитом в Україну після постання незалежної Української православної церкви.
Надзвичайно радісно та почесно приймати такого дорогого гостя. Саме із рук Його Всесвятості майже три роки тому український народ отримав Томос і утвердив омріяну духовну незалежність. І символічно, що Вселенський Патріарх розділить з нами святкування 30-ої річниці Незалежності, й ми спільно помолимося за Україну.
З нетерпінням очікую на спільну молитву під час богослужіння у неділю о 9:00 на території Святої Софії Київської і нашу зустріч.
Патріарх Варфоломій та Митрополит Епіфаній вшанували полеглих захисників України та жертв Голодомору
Вшануванням захисників, які полягли за волю і незалежність України, а також жертв Голодомору-геноциду 1932-33 рр., розпочався перший день візиту Патріарха Варфоломія в Україну.
21 серпня 2021 року на території Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній зустрів Всесвятійшого Вселенського Патріарха Варфоломія і осіб, які його супроводжують.
Його Всесвятість та Його Блаженство звершили покладання квітів біля «Стіни пам’яті полеглих захисників України» та біля пам’ятного знака жертвам Голодомору-геноциду українського народу.
Нагадуємо, що в неділю, 22 серпня 2021 р., о 9:00 на території собору Святої Софії в м. Києві під відкритим небом відбудеться урочиста Божественна літургія, яку очолять два Предстоятелі – Всесвятійший Вселенський Патріарх Варфоломій та Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
У Михайлівському Золотоверхому соборі звершена подячна молитва (Доксологія) з нагоди прибуття в Україну Вселенського Патріарха Варфоломія
У Михайлівському Золотоверхому соборі 21 серпня 2021 року з нагоди прибуття в Україну Вселенського Патріарха Варфоломія відбулася подячна молитва (Доксологія).
Перед початком богослужіння біля головних воріт обителі діти віршами привітали Його Всесвятість та Його Блаженство, намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря виголосив вітальне слово, а братія обителі піднесла запашний коровай.
За Богослужінням молилися два Предстоятелі – Всесвятійший Вселенський Патріарх Варфоломій та Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, а також митрополит Халкидонський Еммануїл, митрополит Адріанопольський Амфілохій, митрополит Філіппи, Неаполя та Тасоса Стефанос, Генеральний секретар Синоду архімандрит Григорій, Великий синкел архімандрит Яків, архієреї, духовенство та численні віряни Православної Церкви України .
Після завершення подячної молитви Блаженнійший Митрополит Епіфаній звернувся до Його Всесвятості з вітальним Словом.
«Від повноти Помісної і Автокефальної Православної Церкви України, особисто від себе найперше хочу подякувати Вам, Ваша Святосте, що попри різні обставини, які могли завадити Вашому візиту саме в цей час, Ви прибули в Україну на запрошення як Церкви, так і Української держави в особі Президента, щоби молитовно розділити з українським народом радість свята – 30-ліття відновлення Незалежності України», – сказав Митрополит Епіфаній.
«Рівно тридцять років тому, тоді ще як митрополит Халкидонський, Ви прибули в Україну якраз напередодні драматичних подій, підсумком яких стало проголошення 24 серпня 1991 р. нашим парламентом Акту про Незалежність. Тридцять років тому на цьому місці, де зараз ми стоїмо, були руїни – німі свідки гонінь на Церкву безбожної комуністичної держави. Але як був відбудований цей Михайлівський Золотоверхий собор, історія якого налічує понад дев’ять століть – так відродилася і Україна, і Українська Православна Церква», – додав Предстоятель Православної Церкви України.
Вітальне Слово у відповідь виголосив Всесвятійший Вселенський Патріарх Варфоломій.
«Ми всі прибули, щоби прожити з Вами особисто достойне славлення диво: диво Воскресіння, боротьби за загоєння розділення, повернення до спілкування Церкви, нерозірваного прямування разом шляхом Істини.
Ми прибули, щоби побачити на власні очі здобутки багатьох Ваших невимовних зусиль, Блаженніший брате! Ви наймолодший за віком, але це у Вашому випадку, є Вашим привілеєм, а не недоліком. Оскільки Ваша молодість не рахується з безнастанними жертвами та зусиллями заради очолюваної Вами Церкви, яку береже Бог. Ваш труд буде тяжким, але через багато десятиліть, нащадки славитимуть Ваше ім’я та Ваш приклад.
Ми пізнали Вас як людину діла, як людину богобоязну з непохитною вірою у Христа, любов’ю до Церкви та Вашої Батьківщини аж до Хреста.
Ми бачимо, з якою тактовністю та благородством Ви докладаєте зусилля у різноманітних чисельних питаннях Помісної Церкви України. Це лише початок. Потрібне терпіння. Вчиться на уроках святих та історії. Потрібний досвід та, головно, молитва. Досвід пастиря зрештою супроводжує біль та сльози, він вимагає жертв та самозречення. Так прямували незабутні наші Попередники, це успадкували і ми, і це радимо, до цього закликаємо, це посилюємо, ми, старші за віком, у першості рукоположення та на церковній ниві вам молодшим, але не менш любим братам», – зокрема сказав Патріарх Варфоломій.
Після завершення Слова Його Всесвятість подарував Блаженнійшому Митрополиту Епіфанію лампаду зі зображенням архістратига Божого Михаїла.
Пресслужба Київської Митрополії Української Православної Церкви (ПЦУ)
Слово Митрополита Київського і всієї України Епіфанія на урочистій подячній молитві в Михайлівському Золотоверхому соборі з нагоди прибуття в Україну Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія
Ваша Всесвятосте, дорогий і улюблений у Господі Архієпископе Константинополя – Нового Риму і Вселенський Патріарше владико Варфоломій, наш співбрат і співслужитель, достойний Предстоятелю нашої Матері-Церкви! Дорогі брати у Господі – архієреї, клірики та миряни, які супроводжують Його Всесвятість у цьому історичному візиті до України!
Від повноти Помісної і Автокефальної Православної Церкви України, особисто від себе найперше хочу подякувати Вам, Ваша Святосте, що попри різні обставини, які могли завадити Вашому візиту саме в цей час, Ви прибули в Україну на запрошення як Церкви, так і Української держави в особі Президента, щоби молитовно розділити з українським народом радість свята – 30-ліття відновлення Незалежності України.
Рівно тридцять років тому, тоді ще як митрополит Халкидонський, Ви прибули в Україну якраз напередодні драматичних подій, підсумком яких стало проголошення 24 серпня 1991 р. нашим парламентом Акту про Незалежність. Тридцять років тому на цьому місці, де зараз ми стоїмо, були руїни – німі свідки гонінь на Церкву безбожної комуністичної держави. Але як був відбудований цей Михайлівський Золотоверхий собор, історія якого налічує понад дев’ять століть – так відродилася і Україна, і Українська Православна Церква.
Цей храм і ця обитель в минулому вже відгравали провідну роль в житті нашої Церкви. 400 років тому саме тут знаходився центр Київської Митрополії, яку у важкий час розділення і гонінь очолив наш святий попередник на кафедрі митрополит Іов Борецький. І нині саме тут знаходиться духовний і керівний центр Автокефальної Православної Церкви України – давньої за своїм походженням, але наймолодшої за часом включення у Диптихи.
Лише декілька днів тому ми мали духовну радість бути прийнятими Вами на Вашій малій батьківщині, на острові Імврос, побувати у домі Ваших батьків – а нині ми з радістю приймаємо Вашу Всесвятість у нашому домі.
При вході до Михайлівського монастиря Ви, Ваша Святосте, вшанували жертв і героїв двох трагічних періодів історії українського народу – Голодомору-геноциду 1932-33 років та воїнів, які віддали життя за Україну у неоголошеній, але реальній війні Росії проти України, яка досі триває. Ми вдячні за цей вияв Вашої любові та поваги до нашого народу, до його страждань і принесених у боротьбі за правду жертв.
Ваша Всесвятосте!
Завтра ми разом у Божественній літургії в Святій Софії піднесемо подячні мотиви Богові та засвідчимо єдність Церкви Христової, як це відбувається у Таїнстві Євхаристії щоразу, коли приноситься Безкровна Жертва. А сьогодні, розпочинаючи цією подячною молитвою Ваш візит, просимо Господа благословити цю добру справу успіхом, бажаємо, щоби всі, хто почують і побачать Вас у ці дні особисто чи через трансляцію, наповнилися тим духом мудрості, молитовності та любові, який Ви несете близьким і далеким, навчилися від Вашої проповіді.
Вперше після надання Томосу Вселенський Патріарх прибуває до нас, як до Церкви Автокефальної, визнаної і утвердженої в рівності з іншими Церквами-Сестрами. Нехай Ваш візит буде багатим на добрі плоди, а для Вашої Всесвятості – духовно радісним!
Ласкаво просимо до України, до Києва, Всесвятійший Владико!
Слово Його Божественної Всесвятості Вселенського Патріарха кір кір* Варфоломія на Доксології під час Його візиту до Києва
Блаженніший Митрополите Київський і всієї України кір Епіфаніє,
Високопреосвященні та Преосвященні брати Архієреї ,
Благословенний Народе України,
Славу, хвалу та вдячність підносимо, поклоняючись Богу нашому у Трійці, який удостоїв нас честі відвідати благословенну багатостраждальну країну Україну, духовну кýпіль Русі, уславлений Київ, де Святий Князь Володимир заклав незрушний твердий фундамент Віри у Христа, яку отримав від Великої Константинопольської Церкви та Держави Нового Риму.
Ми почуваємося як удома у цьому місці з вашим Народом не тому, що вже відвідували цю блаженну землю, але тому що святий попередник нашої Мірності Великий Патріарх Фотій був тим, хто першим кинув сюди плодоносне зерно Євангелія і, звісно, також тому, що Київська Митрополія попри те, що ревно трублять про зворотне, була невід’ємною канонічною територією та Митрополією під очільництвом нашого Святійшого Апостольського та Патріаршого Престолу, хоча історичні обставини та мирські домагання у насильницький спосіб, але не назавжди, відсікли її від природньої Духовної Матері.
Одак очолювана нами Першопрестольна Церква як ніжно любляча Матір Православної Церкви не лише України, але й Росії, Сербії, Румунії, Болгарії, Греції, Польщі, Албанії, Чехії та Словаччини, та одним словом усіх новіших Церков, утворених з нашого тіла, ніколи не згадує дні великого засмучення, ляпасів, образ та цвяхів, але завжди йде шляхом прощення, благодіяння та зцілення всіх своїх дітей без виключень. Це є привілеї Великої Церкви, якими їй докоряють ті, хто говорять про першість катедри, мирські претензії та політичні прагнення. Одним єдиним, любі брати та діти у Господі, є привілей, який характеризує очолювану нами Константинопольську Церкву, гордість у Господі: привілей жертви, з якого витікають і першість виснаження, і обов’язок жертовного служіння.
Історія є достовірним небрехливим свідком правди та реальності. Вселенський Патріархат від самого початку був надійним охоронцем блага Церкви, і хоча у часи розквіту та чисельної сили він міг запровадити та встановити пірамідальну форму устрою Східної Православної Церкви, але він з відразою відкинув цю думку і не відступив ані від переданої йому Еклезіології, ані від встановленої та освяченої Соборами системи «Пентархії».
І звичайно, Вселенський Патріархат ніколи, користаючись наявною імперською владою, не обирав шлях культурної та мовної асиміляції національностей, які приходили у віру Євангелія. Навпаки, Велика Церква прийняла місцеві звичаї, мову, якою говорили люди, вона надихнула та культивувала, сприяла розвитку місцевої культури, настільки, що сьогодні неможливо уявити якою була би доля тих народів, які прийняли християнство, без культурного впливу Православної Церкви.
У такому дусі, Святий та Великий Собор на Криті проголосив, що: «На противагу зрівняльній та безликій гомогенізації, яку різними способами пропагують, Православ’я проголошує пошану до своєрідності людей та народів» (Послання Святого та Великого Собору Православної Церкви до православного народу та кожної людини доброї волі, параграф 9 ).
І з такою запорукою вірності міцно утримує і сьогодні Церква Христових убогих, облаченна у закривавлену порфіру жертви, у дусі примирення суперечностей, єднання розірваного, взаємного існування розбіжностей у думках як одного в іншому без асиміляції та втрати себе в іншому, спільного торування шляху різними, сполучення непоєднуваного, [в дусі] зближення у відмінностях, спілкування роз’єднаних. Виразом такої благословенної моралі є піклування Великої Церкви про єдність Православ’я в Україні і про поступ та добробут усього українського народу.
З такими думками, з такими почуттями істинної та безкорисливої любові, ми, Блаженніший та вельми любий святий брате, прийняли і Ваше запрошення, і запрошення від найвищого державного Очільника Вашої Країни. І сьогодні ми знаходимося тут разом з нашим поважним супроводом, до складу якого входять любі у Господі брати Митрополит Халкидонський Еммануїл, який доклав багато зусиль і зробив великий внесок у питанні Церкви України, Митрополит Адріанопольський Амфілохій, ваш давній знайомий та друг, Митрополит Філіппи, Неаполя та Тасоса Стефанос, скромний та обраний Ієрарх Вселенського Патріархату в Греції, і у Господі діти наші, а саме Головний секретар очолюваного нами Святого та Священного Синоду Архімандрит Григорій, від українців Канади наш Синкел Яків, диякон Ієронім, Голова нашого прес-офісу пан Ніколаос Папахристос та інші наші співробітники миряни.
Ми всі прибули, щоби прожити з Вами особисто достойне славлення диво: диво Воскресіння, боротьби за загоєння розділення, повернення до спілкування Церкви, нерозірваного прямування разом шляхом Істини.
Ми прибули, щоби побачити на власні очі здобутки багатьох Ваших невимовних зусиль, Блаженніший брате! Ви наймолодший за віком, але це у Вашому випадку, є Вашим привілеєм, а не недоліком. Оскільки Ваша молодість не рахується з безнастанними жертвами та зусиллями заради очолюваної Вами Церкви, яку береже Бог. Ваш труд буде тяжким, але через багато десятиліть, нащадки славитимуть Ваше ім’я та Ваш приклад.
Ми пізнали Вас як людину діла, як людину богобоязну з непохитною вірою у Христа, любов’ю до Церкви та Вашої Батьківщини аж до Хреста.
Ми бачимо, з якою тактовністю та благородством Ви докладаєте зусилля у різноманітних чисельних питаннях Помісної Церкви України. Це лише початок. Потрібне терпіння. Вчиться на уроках святих та історії. Потрібний досвід та, головно, молитва. Досвід пастиря зрештою супроводжує біль та сльози, він вимагає жертв та самозречення. Так прямували незабутні наші Попередники, це успадкували і ми, і це радимо, до цього закликаємо, це посилюємо, ми, старші за віком, у першості рукоположення та на церковній ниві вам молодшим, але не менш любим братам.
Ці святі та натхненні духом слова життя, які і ми отримали, ми звіщуємо цієї священної та важливої миті та обіймаємо по-братському Ваше вельми любе Блаженство, як і всіх преосвященних Архієреїв зі святим цілунком, з патріаршими нашими побажаннями та благословеннями усім вам та нам, та щиросердо дякуємо за запрошення, братську любов та велику шану.
Раді зустрічі! Многая літа усім!
______________________
* Кір (титул) — (від др.-грец. κύριος, «пан») — додатковий титул, що використовується при називанні патріархів християнських церков
Відбулася офіційна зустріч Вселенського Патріарха Варфоломія та Блаженнійшого Митрополита Епіфанія
Після подячної молитви (Доксології), 21 серпня 2021 р., у Митрополичому домі – резиденції Предстоятеля ПЦУ відбулася офіційна зустріч Архієпископа Константинополя – Нового Риму і Вселенського Патріарха Варфоломія та Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
Спершу два Предстоятелі поспілкувалися віч-на-віч, а згодом Його Всесвятість та усі члени делегації в Синодальній залі зустрілися з ієрархами Православної Церкви України на чолі з Блаженнійшим Митрополитом Епіфанієм.
Предстоятель ПЦУ подякував Його Всесвятості за візит і постійну підтримку, яку Церква-Матір надає автокефальній помісній Українській Православній Церкві та нашому народу.
Зі свого боку Вселенський Патріарх Варфоломій зазначив, що народ України має повне право на автокефальну Церкву і Вселенський престол виконав свій обов’язок. При цьому надання автокефалії було цілковито справедливим рішенням.
«Наразі наші молитви спрямовані на мир й консолідацію усіх православних в Україні та на поступ і подальше визнання Української Церкви», – сказав Патріарх Варфоломій.
«Ми ще раз дякуємо за теплі слова і це не просто слова, адже ми справді відчуваємо Вашу любов, мудрість і піклування», – підсумував Митрополит Епіфаній.
На пам‘ять про цю зустріч Вселенський Патріарх подарував Предстоятелю ПЦУ набір панагій, а Блаженнійший владика – створені з бурштина спеціально до візиту Патріарха чотки та символічне зображення рідного острова Святійшого владики – Імвроса.
Відбулася зустріч з третім Президентом України Віктором Ющенком
У резиденції Предстоятеля Православної Церкви України Вселенський Патріарх Варфоломій та Блаженнійший Митрополит Епіфаній 21 серпня 2021 року провели зустріч з третім Президентом України Віктором Ющенком.
У зустрічі також взяли участь митрополит Халкидонський Еммануїл та Генеральний секретар Синоду архімандрит Григорій.
Вселенський Патріарх поділився спогадами про візит в Україну в липні 2008 року та зазначив, що не забуває про тодішню турботу з боку Віктора Ющенка.
Третій Президент України висловив вдячність Його Всесвятості та наголосив, що Патріарх Варфоломій для українського народу зробив велику справу, надавши Томос про автокефалію Української Православної Церкви. Також Віктор Ющенко побажав Блаженнійшому Митрополиту Епіфанію сил для подальшої розбудови помісної Української Православної Церкви.
Митрополит Епіфаній відвідав святковий обід, який на честь Вселенського Патріарха організувало Посольство Греції
21 серпня 2021 р. вдень Блаженнійший Митрополит Епіфаній відвідав святковий обід, який на честь Всесвятійшого Патріарха Варфоломія організувало Посольство Грецької Республіки в Україні.
Високих гостей привітали Посол Грецької Республіки в Україні пан Васілеос Борновас та Посол Республіки Кіпр в Україні пан Луїс Телемаху.
Митрополит Епіфаній помолився разом зі Вселенським Патріархом за вечірнім богослужінням в Андріївській церкві
Ввечері 21 серпня 2021 року Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній помолився разом з Його Всесвятістю Вселенським Патріархом Варфоломієм за вечірнім богослужінням у столичній Андріївській церкві.
Рішенням парламенту в 2018 році цей храм був наданий для створеної Вселенським Патріархатом Ставропігії.
Під час відправи підносили молитви також члени офіційної делегації Вселенського Патріархату, ієрархи Православної Церкви України, п‘ятий Президент України Петро Порошенко, Надзвичайний і Повноважний Посол Греції в Україні Васіліос Борновас та інші поважні особи.
Наприкінці богослужіння Екзарх Вселенського Патріарха в Україні єпископ Команський Михаїл виголосив слово.
Далі зі словом до присутніх звернувся Його Всесвятість Вселенський Патріарх.
Опісля Патріарх Варфоломій та Митрополит Епіфаній оглянули приміщення Ставропігії, які знаходяться в стилобаті Андріївської церкви й поспілкувалися з гостями.
Фото © ПЦУ
Сьогодні Православна Церква України зустрічає важливого гостя, Патріарха Варфоломія!
Враховуючи ризики провокацій та бажання від агентів впливу рф зірвати цей важливий захід, ГО “Res_Publica. Брати по Зброї” долучилась до заходів з охорони та антипровокаційних заходів.
Візит Вселенського Патріарха Варфоломія до Києва напередодні 30-ї річниці Незалежності – найважливіше підтвердження незалежності України. Незалежності духовної.
Це наочно підтверджується істеричною реакцією московитської церкви, яку ми бачимо на тлі візиту. Улюблений метод російських спецслужб, філією яких є російська церква на території України, – це провокації. І до цього всі були готові.
Тому ГО “Res_Publica. Брати по Зброї” з готовністю відгукнулася на прохання Голови Синодального управління військового духовенства Православної Церкви України Митрополита Черкаського і Чигиринського Високопреосвященнішого Іоана взяти участь в охороні візиту Вселенського Патріарха під час подячної молитви разом з Патріархом Православної Церкви України Єпіфанієм у Михайлівському соборі.
Крім молебню Його Всесвятість Архієпископ Константинополя – Нового Риму і Вселенський Патріарх Варфоломій I вшанував пам’ять загиблих під час Голодомору біля Пам’ятного Знака, а також вшанував пам’ять воїнів, які загинули за Незалежність України у війні з росією біля Стіни Пам’яті.
Київський осередок “Братів” задіяв 30 бійців, які працювали в узгодженні з Управлінням державної охорони і забезпечили безпечне і спокійне проведення всіх запланованих заходів. За що хлопці отримали подяку як від духовенства, так і від держохорони.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
